Справа № 372/3088/20
Провадження 2-др/372/18/21
ухвала
Іменем України
08 липня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тиханського О.Б.,
за участю секретаря Литвинюк Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроцентргруп» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні Інвестиції» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо Іллі Вікторовича, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотеко держателя та витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроцентргруп»,
15.06.2021 ухвалою Обухівського районного суду позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні Інвестиції» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо Іллі Вікторовича, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотеко держателя та витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроцентргруп» було залишено без розгляду.
24.06.2021 представник третьої особи ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про відшкодування судових витрат обґрунтовуючи її тим, що суд під час винесення ухвали про залишення позову без розгляду не вирішив питання про судові витрати сторони третьої особи.
Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Сторони в судове засідання не з'явилися, представник третьої особи ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримує та просить задовольнити. Інші учасники про причини неявки суд не повідомили, заяв, клопотань суду не надали.
У зв'язку з цим, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Так, ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України стягнення компенсації здійснених третьою особою витрат, пов'язаних з розглядом справи, третій особі згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Із заяви ТОВ «Євроцентргруп» вбачається, що представник третьої особи посилається на те, що необґрунтованість дій позивача ОСОБА_1 полягає у відсутності документів, що підтверджують поважність його неявки у чотири судові засідання, які відбулися почергово одне за одним.
Нормою ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку представник третьої особи посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат третя особа має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Така ж позиція висловлена у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Відповідно п. 3 ч. 2, ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
З матеріалів справи вбачається, що явка позивача ОСОБА_1 в судове засідання обов'язковою не визнавалась, матеріали справи не містять доказів та постановлених судом ухвал в порядку Глави 9 «Заходи процесуального примусу» щодо зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами, чи неправильних дій позивача при звернення до суду з вказаним позовом, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів заяви про ухвалення додаткового рішення, а вказані у заяві обставини не були встановлені судом при розгляді справи, адже рішення суду по суті спору не приймалось. Інших необґрунтованих дій з боку позивача, як то систематичне протидіяння правильному та швидкому вирішенню спору, умисність дій та винна поведінка заявником не доведена, а саме по собі неявка позивача в судові засідання, за відсутності ухвали про визнання його явки обов'язковою, не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача.
З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16-ц, у постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 359/9512/17, у постанові від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому, вирішуючи вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії направлені на такий захист не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, та не можуть вважатися необґрунтованими.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутня заява представника третьої особи в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, про те, що протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали, нею буде подано відповідну заяву та докази на підтвердження розмір понесених судових витрат будуть.
Також суду не надано належних доказів, що третьої особою, на час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, були понесені судові витрати на професійну допомогу, зокрема квитанції про оплату.
Таким чином, підстав для стягнення з позивача на користь третьої особи ТОВ «Євроцентргруп» понесених витрат на професійну правничу допомогу судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 83, 141, 246, 255, 260, 270 ЦПК України,
Керуючись ст. 137, 142, 246, 270, 257, 258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроцетргруп», про ухвалення додаткового рішення, по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні Інвестиції» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо Іллі Вікторовича, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотеко держателя та витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроцентргруп», відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. Б. Тиханський