"12" липня 2021 р. Справа № 363/1661/15-ц
12 липня 2021 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року у цивільній справі № 363/1661/15-ц за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» про поділ спільного майна подружжя,
7 та 8 липня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із вказаною заявою, посилаючись нововиявлені обставини для відновлення порушених їх майнових прав, якими, на думку заявників, є: звукозапис телефонної розмови між позивачем та заявником від
26 квітня 2012 року; матеріали кредитних справ (договір про надання споживчого кредиту
№ 11162086000 від 4 червня 2007 року, договір про надання споживчого кредиту № 11162064000 від 6 червня 2007 року, договір поруки № 117767 від 6 червня 2007 року, договір іпотеки
№ 68045 від 4 червня 2007 року, кредитний договір № 22-1QX/04-2004A, договір поруки
№ 22-1QX/04-2004A 5 квітня 2004 року, договір страхування засобів наземного транспорту
№ НТЗ-05-265, кредитний договір № 32.2/АА-045.07.2 від 4 липня 2007 року, договір № 5643 від 15 вересня 2008 року, купівлі-продажу квартири, договір № 6668 купівлі-продажу земельної ділянки, кредитний договір № 32.2./АА-045.07.2, договір № 2206-9-1К купівлі-продажу транспортного засобу, договір поруки від 4 липня 2007 року); довідка з правоохоронних органів про перебування позивача на лікуванні від наркозалежності; матеріали судових та кримінальних справ, які містять у собі відомості про неспроможність позивача ОСОБА_4 приймати участь у ведені спільного господарювання у період дії шлюбу тощо.
На підставі викладеного у заяві, заявники просять скасувати рішення суду від
16 листопада 2015 року у зв'язку із нововиявленими обставинами.
Згідно із частиною другою статті 427 ЦПК України протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пункті 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
При цьому, частиною другою статті 424 ЦПК України передбачено, що з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Відповідно до частини третьої статті 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Із матеріалів справи убачається, що судове рішення, яке заявники просять переглянути за ново виявленими обставинами, ухвалено Вишгородським районним судом Київської області
16 листопада 2015 року. Відповідач ОСОБА_1 оскаржувала рішення в апеляційному та касаційному порядку, при цьому рішення суду першої інстанції було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 січня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року. Таким чином, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року набрало законної сили 19 січня 2016 року.
Із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися 7 та 8 липня 2021 року, тобто за межами трирічного строку, встановленого частиною другою статті 424 ЦПК України.
Трирічний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є присічним строком, таким, що не підлягає поновленню. Такого висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 19 липня 2018 року, провадження №61-38618зно18, та від 20 липня 2018 року, провадження №61-23945зно18.
Крім цього, відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що встановлений трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 424 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata- принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. («Пономарьов проти України», №3236/03, §40, ЄСПЛ, 03.04.2008). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд при винесенні постанов (постанова від 04.07.2018, справа №16/16117/13-ц, від 25.07.2018, справа №2-7982/10 та ін.).
Також Європейський суд з прав людини зазначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури («Станков (Stankov)проти Болгарії», №68490/01, 12.07.2007) або через визначений національним законодавством строк оскарження (рішення «Науменко проти України», №41984/98, 09.11.2004).
Оскільки, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана до суду з пропуском установленого процесуальним законом трьохрічного строку з дня набрання рішенням законної сили, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для відкриття провадження за зазначеною заявою.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року за нововиявленим обставинами.
Керуючись статтями 423-427 ЦПК України, суд
у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року у цивільній справі № 363/1661/15-ц за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» про поділ спільного майна подружжя- відмовити.
На підставі частини другої статті 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя О.П. Лукач