Справа № 357/3284/21
2/357/2501/21
Категорія 68
09 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду № 5 в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 25.11.2020 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від шлюбу дітей не мають, спільне сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося, через несумісність характерів та поглядів на сімейне життя, в сім'ї відсутнє взаєморозуміння, втрачені почуття, а тому позивач просить шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 19.05.2021 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленям учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розірвати їх шлюб та провести розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить провести розгляд справи без її участі.
Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 25.11.2020 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Як зазначено в позові, сторони від шлюбу дітей не мають. Майна, що підлягає поділу також не має.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили подружні відносини, мають різні інтереси та погляди на життя, з березня 2021 року не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, проживають окремо. Позивач зазначив що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить його інтересам, шлюб існує формально.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За ч.3 і ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
На підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити - « ОСОБА_2 ».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб, між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП не відомий), зареєстрований 25.11.2020 року у Білоцерківьскому міськрайонному відділі ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити - « ОСОБА_2 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 09.07.2021 року.
СуддяО. Я. Ярмола