Справа №293/1489/21
Провадження № 3/293/1863/2021
12 липня 2021 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, не працюючогоза ст.173 КУпАП
09.07.2021 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАБ №784786 від 06.07.2021, серії ВАБ №784787 від 06.07.20214 відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями, 09.07.2021 вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Л.В.Лось.
Постановою суду від 09.07.2021 вищевказані адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП суд об'єднав в одне провадження та присвоїв єдиний унікальний номер судової справи № 293/1489/21.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 784786 від 06.07.2021 убачається, що гр. ОСОБА_1 , 08.06.2021 в приміщенні Черняхівського ДВС ображав гр. ОСОБА_2 словами нецензурної лайки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 784787 від 06.07.2021 убачається, що 09.06.2021 гр. ОСОБА_1 в приміщенні Черняхівського ДВС ображав гр. ОСОБА_2 словами нецензурної лайки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
09.07.2021 на ім'я начальника відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області направлений лист, згідно якого суд просив забезпечити явку в судове засідання правопорушника ОСОБА_1 шляхом вручення останньому судової повістки на 12.07.2021
12.07.2021 правопорушник ОСОБА_1 з'явився в судове засідання.
Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя роз'яснив правопорушнику права та обов'язки передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до змісту протоколів про адміністративне правопорушення від 06.07.2021 громадянин ОСОБА_1 , 08.06.2021 та 09.06.2021 в приміщенні Черняхівського ДВС ображав гр. ОСОБА_2 словами нецензурної лайки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 09.06.2021 убачається, що 08.06.2021 гр. ОСОБА_1 , висловлювався до останньої словами нецензурної лайки, агрессивно себе поводив та погрожував фізичною розправою.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
З суб'єктивної сторони хуліганські дії правопорушника характеризуються умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Так, ОСОБА_1 , умисно порушив громадський порядок зумовлений закономірностями соціального розвитку системи правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певної організаційної форми.
За таких обставин дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами, а саме протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.06.2021 (а.с.3), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 4) та поясненнями наданими ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП України є повністю доведеною.
Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно ч.1 п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановленні законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 18.12.2017 (а.с. 17), а тому наявні підстави для звільнення останнього від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ст.173, 245, 251, 252, 256, 283, 285, 289, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", КУпАП, суд
1. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3 (трьох ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51,00 грн (п'ятдесят одну гривню 00 копійок).
2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, на підставі п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Л.В. Лось