Справа № 296/6034/21
1-кс/296/2203/21
Іменем України
08 липня 2021 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Володар - Волинськ, Володар - Волинського району, Житомирської області, громадянки України, депутата Новоборівської селищної ради, не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.12.2017 року між КП «Новоборівське ЖКП» в особі т.в.о. директора ОСОБА_7 та ТОВ «КіК» в особі ОСОБА_8 укладено договір №1206/ОС на виконання робіт з «Будівництва споруд для очищення стічних вод, водоочисних і сміттєспалювальних заводів роботи (реконструкція очисних споруд 1-а черга в смт. Нова Борова, Володарсько - Волинського району, Житомирської області)».
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно розпорядження селищного голови Новоборівської селищної ради від 16.10.2018 «Про призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора Новоборівського ЖКП» призначена на посаду тимчасово виконуючого обов'язки директора Новоборівського ЖКП.
Таким чином ОСОБА_6 , як т.в.о. директора КП «Новоборівське ЖКП», обіймала посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являлась службовою особою.
Так, у жовтні - листопаді 2018 року у директора ТОВ «КіК» ОСОБА_8 , який будучи достовірно обізнаними про наявність бюджетного фінансування адресованого КП «Новоборівське ЖКП» для проведення будівельних робіт з реконструкції очисних споруд в смт. Нова Борова, виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою своїм службовим становищем, а саме заволодіння бюджетними грошовими коштами КП «Новоборівське ЖКП» під час виконання будівельних робіт з реконструкції очисних споруд.
При цьому усвідомлюючи, що одноосібно він не зможе реалізувати зазначений злочинний намір, ОСОБА_8 організував стійку організовану злочинну групу, у яку на добровільній основі і єдності злочинних намірів увійшли:
• ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (директор ТОВ «ДБН ІНЖБУД»);
• ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.в.о. директора КП «Новоборівське ЖКП»);
• ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (директор ТОВ «Укркомплектмонтажналагоджування»).
Організована злочинна група у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вчиняла умисні кримінальні правопорушення (злочини) у період часу з жовтня 2018 року по грудень 2019 року.
Так, у жовтні 2018 року, ОСОБА_8 будучи достовірно проінформованим щодо наявності бюджетного фінансування адресованого КП «Новоборівське ЖКП», як організатор злочинної групи, повідомив членам групи - ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 про існування можливості вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із заволодінням бюджетними грошовими коштами при виконанні робіт з реконструкції очисних споруд в смт. Нова Борова, із складанням і видачою завідомо неправдивих офіційних документів.
Отримавши від всіх учасників злочинної організованої групи згоду і схвалення на заволодіння бюджетних грошових коштів шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та шляхом складання і видачі завідомо неправдивих офіційних документів щодо виконання будівельних робіт, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 приступили до реалізації єдиного злочинного плану.
Після цього, починаючи з жовтня 2018 року, злочинна група у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 з метою заволодіння бюджетними коштами КП «Новоборівське ЖКП» виконували будівельні роботи з реконструкції очисних споруд за допомогою співробітників КП «Новоборівське ЖКП», робітників ТОВ «Укркомплектмонтажналагоджування», а також місцевих робітників без офіційного працевлаштування. При цьому, у подальшому виконавцем частини вказаних робіт безпідставно вказувалось ТОВ «ДБН ІНЖБУД».
Встановлено, що ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ОСОБА_8 групи, спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , шляхом складання і видачі завідомо неправдивих офіційних документів на виконання договору №1206/ОС від 06.12.2017, у період з жовтня 2018 по грудень 2019, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа бюджетними грошовими коштами у сумі 451 947,45 гривень та на виконання договору №1223ОС від 23.12.2019, у період грудня 2019, заволоділа бюджетними грошовими коштами у сумі 488 276,78 гривень, а всього на загальну суму (451 947,45 + 488 276,78) 940 224,23 грн. що є особливо великим розміром так як сума більш ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у особливо великих розмірах, організованою групою та у складанні видачі та внесенні до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене організованою групою, ОСОБА_6 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених:
- ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у особливо великих розмірах, організованою групою;
- ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме у складанні, видачі та внесенні до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих відомостей, вчиненому організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 176, п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо існує необхідність запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчить тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_6 , як директор КП «Новоборівське ЖКП», має доступ до будь-яких документів, що зберігаються у комунальній установі, у зв'язку з чим, з метою уникнення кримінальної відповідальності, використовуючи при цьому свої можливості та стійкі зв'язки, беззаперечно може вчиняти дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Додатково вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 неодноразово намагалсь приховати вчинений злочин, а саме обговорювала з ОСОБА_8 можливість складання договорів та інших документів «задніми» числами, внесенні недостовірних даних до офіційних документів;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, враховуючи, що свідки у вказаному кримінальному провадженні перебувають в організаційному підпорядкуванні, відносинах підлеглості та трудових відносинах з підозрюваною, ОСОБА_6 має об'єктивну можливість шляхом погроз, залякування та шантажу примусити їх змінити показання, чим вчинити інше кримінальне правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 як директор КП «Новоборівське ЖКП» наділена відповідними правами та внаслідок цього має можливості для подальшого незаконного використання службового становища, у тому числі шляхом вчинення аналогічних злочинів.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню зазначених ризиків, орган досудового розслідування вважає необхідним застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Враховуючи те, що загальна сума збитків, які спричинені підозрюваною складає 940 224,23 грн., орган досудового розслідування просить визначити підозрюваній заставу в розмірі спричиненої майнової шкоди.
Орган досудового розслідування вважає, що тримання під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної на час здійснення досудового розслідування кримінального провадження. Обрання запобіжного заходу більш м'якого не забезпечить запобіганню спробам підозрюваної переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Слідчий вказав про обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, передбачених приписами ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання слідчого, просив обрати стосовно ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Підозрювана ОСОБА_6 підтримала позицію свого захисника, в обґрунтування обрання більш м'якого запобіжного заходу, послалась на те, що має двох неповнолітніх дітей, маму 1959 р.н., яка потребує догляду.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що 05.07.2021 були збори колективу із загальною кількістю 21 особа. На вказаних зборах було прийнято рішення взяти підозрювану ОСОБА_6 під особисту поруку, при цьому, всім було роз'яснено, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , роз'яснено обов'язки поручителів та наслідки їх невиконання. Вказали, що підозрювана ОСОБА_6 є членом профспілки, відповідальною особою, гарним керівником, трудоголіком.
Свідок ОСОБА_12 надала аналогічні пояснення.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрювану, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають підстави вважати, що дане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).
З огляду на матеріали клопотання ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, що підтверджується доказами.
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оцінюючи ризики, на які зсилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя приймає до уваги положення п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від органів досудового розсілудвання та суду не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
У п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування вказаної небезпеки, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою, рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).
Вчинення особою кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого не може бути єдиною підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Суд враховує, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено 30.06.2021р. Підозрювана не затримана, належним чином повідомлена про час та місце розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судове засідання з"явилась.
Доводи слідства про ухилення підозрюваної від суду та слідства не підтверджено доказами. Так, з моменту оголошення про підозру (30.06.2021р.) до вирішення питання про застосування запобіжного заходу (08.07.2021р.) не встановлено обставин (фактів) неналежної процесуальної поведінки підозрюваної.
Таким чином, не знайшли свого підтвердження доводи слідчого, викладені в клопотанні, щодо можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Зважаючи на те, що підозрювана ОСОБА_6 має доступ до будь-яких документів, що зберігаються у комунальній установі, остання може вчиняти дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
При цьому, суд не виключає ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, зважаючи на те, що останні перебувають в організаційному підпорядкуванні, відносинах підлеглості та трудових відносинах з підозрюваною.
На переконання суду грунтується на припущеннях джоводи сторони обвинувачення про ризики вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення.
Разом з тим, приписами ч.1 ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, дані про особу підозрювану, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, наявність позитивної характеристики підозрюваної за місцем роботи, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в неї родини й двох неповнолітніх дітей, слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В зв'язку з цим, зазначені вище обставини, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відповідає особі підозрюваній, буде співмірним з існуючими ризиками і зможе забезпечити належне виконання останньою процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обгрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , що відноситься до корупційних злочинів, те що остання обіймає керівну посаду, є депутатом Новоборівської селищної ради, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування запобіжний захід у вигляді поруки депутатів Новоборівської селищної ради Житомирської області та/або первинної профспілкової організації не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.
На викладеного, керуючись ст.ст. 181, 183, 184, 193, 194, 196, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 30.08.2021р..
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
- заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 годин до 06.00 години наступного дня;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із смт. Нова Борова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, зокрема робітниками КП «Новоборівське ЖКП» та іншими свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до УДМС України в Житомирській області при наявності свій паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження.
Визначити строк дії обов'язків впродовж двох місяців з моменту оголошення ухвали - до 30.08.2021р.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1