Справа № 522/3190/19
Провадження по справі№ 1-кп/522/2076/21
22 червня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12018160500008068 від 11.12.2018 р. на підставі обвинувального акту стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого: АДРЕСА_2 , -
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
10.12.2018р., приблизно о 17:00 год., при видимості понад 100 метрів, при вологому дорожньому покритті, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним легковим автомобілем «BMW», р.н. НОМЕР_1 , здійснював рух по смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Південна у м. Одесі, з боку вул. Олександра Кутузакія в напрямку вул. Розумовська.
При під'їзді до нерегульованого перехрестя вул. Південна - вул. Колонтаївська, режим проїзду транспортних засобів через який на момент пригоди регулювався дорожніми знаками: 2.1 «Дати дорогу», 4.2 «Рух праворуч», згідно Правил дорожнього руху України, встановленим перед даним перехрестям, на правому тротуарі вул. Південна, по ходу напрямку руху автомобіля «BMW», р.н. НОМЕР_1 , видимість якого для водія ОСОБА_3 була не обмежена, водій ОСОБА_3 зупинився у своїй смузі руху проїзної частини вул. Південна, перед даним перехрестям, тобто перед перетином з проїзною частиною вул. Колонтаївська.
Будучи у вказаному статичному положенні водій ОСОБА_3 в наступному відновив свій рух та почав в'їжджати на перехрестя вул. Колонтаївська, виконуючи маневр лівого повороту з проїзної частини вул. Південна, перетинаючи при цьому подвійну суцільну лінію та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.35.1 згідно Правил дорожнього руху України, розміщеного напроти буд. № 27 по вул. Південна, водій ОСОБА_3 був не уважним, за дорожньою обстановкою не слідкував, та не переконався в безпеці продовження свого руху і у відсутності на вищевказаному пішохідному переході пішоходів, які мають перевагу в русі при переході проїзної частини по ньому.
Водій ОСОБА_3 при під'їзді до вказаного пішохідного переходу, не знизив своєчасно швидкість руху свого автомобіля аж до зупинки транспортного засобу, та почав проїжджати пішохідний перехід, не переконавшись при цьому, у відсутності на пішохідному переході пішохода, для якого могла бути створена перешкода чи небезпека. В результаті чого водій ОСОБА_3 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину вул. Колонтаївська, рухаючись по вказаному пішохідному переході, з права наліво по ходу напрямку руху автомобіля «BMW», р.н. НОМЕР_1 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого колінного суглобу у вигляді паракапсулярного ушкодження колатеральної зв'язки, яка супроводжувалася накопиченням крові в порожнині колінного суглобу, закрита травма лівого гомілково-ступневого суглобу у вигляді масивного внутрішньо- стовбурового ушкодження малогомілково-таранної зв'язки, запалення зовнішньої групи сухожилкових м'язів, синець області лівого гомілково-ступневого суглобу з переходом на зовнішню поверхню стопи, з якими була доставлений до КУ «Міська Клінічна Лікарня № 11», та які відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
У даній дорожній ситуації водій автомобіля «BMW», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 8.4 (г), 34.1.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України.
У даній дорожній ситуації водій автомобіля «BMW», р.н. НОМЕР_1 з технічної точки зору, діючи відповідно до вимог п.п. 8.4 (г), 34.1.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_9 .
У даній дорожній ситуації водій автомобіля «BMW», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, тому в його діях вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події цієї пригоди.
Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди являються порушення водієм автомобіля «BMW», р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 вимог п. п. 2.3 (б), 4.16 (а), 18.1 Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:
п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 4.16 ПДР «Пішохід має право:
а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора»;
п. 18.1 ПДР «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив обставини справи, які описані у обвинувальному акті, винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав в повному обсязі. Матеріальну шкоду, завдану потерпілій ОСОБА_9 визнав в неповному обсязі. Моральну шкоду в сумі 300000 гривень визнав не співмірною з обставинами справи. Просив суд при визначенні питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 урахувати часткове відшкодування ним потерпілій збитків у сумі 10000 гривень.
Представники потерпілої ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримали позовну заяву про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_9 . Адвокати потерпілої пояснили, що зазначена сума матеріальної та моральної шкоди виходить з обставин стану здоров'я ОСОБА_9 після отриманих тілесних ушкоджень внаслідок ДТП. Так, ОСОБА_9 перенесла біль і стрес, втратила працездатність, довго ходила на милицях, до сих пір відчуває наслідки травми, що внесла наслідки в її життєдіяльність. Крім того, отриманні тілесні ушкодження внаслідок ДТП з провини ОСОБА_10 призвели до негативних наслідків стосовно здоров'я ОСОБА_9 , про що свідчить те, що вона з 2018 року по даний час постійно здійснює лікування, що підтверджується медичною експертизою, щодо необхідності надання медичної допомоги потерпілій ОСОБА_9 . Адвоката потерпілої підтвердили часткове відшкодування обвинуваченим ОСОБА_3 матеріальної шкоди.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України /в редакції КПК України 2012 року/.
Проте, у зв'язку з невизнанням обвинуваченим ОСОБА_3 суми, заявленої у позовній заяві потерпілої ОСОБА_9 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої вчиненим злочином, судом було також досліджені письмові матеріали щодо позовної заяви потерпілої ОСОБА_9 , а саме:
- висновок експерта №95 від 17.01.2019р., відповідно до якого у ОСОБА_9 малися наступні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого колінного суглобу у вигляді паракапсулярного ушкодження колатеральної зв'язки, яка супроводжувалася накопиченням крові в порожнині колінного суглобу, закрита травма лівого гомілково-ступневого суглобу у вигляді масивного внутрішньо - стовбурового ушкодження малогомілково-таранної зв'язки, запалення зовнішньої групи сухожилкових м'язів, синець області лівого гомілково-ступневого суглобу з переходом на зовнішню поверхню стопи. Вказані ушкодження відтворилися від дії тупих предметів, якими могли бути частини кузова рухаючогося транспортного засобу в момент контактування з тілом постраждалої, а також внаслідок її подальшого падіння на дорожнє покриття. Описані тілесні ушкодження за критерієм тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
-позовна зава потерпілої ОСОБА_9 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь моральної шкоди в сумі 300000 гривень;
- уточнення суми до позовної заяви потерпілої ОСОБА_9 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 з урахуванням добровільної виплати обвинуваченим на її користь 10000 гривень, матеріальної шкоди в сумі 12180 гривень, моральної шкоди в сумі 300000 гривень та розмір судових витрат в сумі 12084,50 гривень;
- копія довідки СПД ОСОБА_11 (Агенція «Інсайт») від 06.08.2020р. стосовно вартості часткового стороннього догляду хворої ОСОБА_9 із розрахунку «поденно» на 2018-2019 роки сиділки без проживання складає 25-60 гривень в час. Рекомендовано для ОСОБА_9 шести годинний догляд;
- копія товартних чеків від 02.02.2019р., 18.02.2019р., 04.03.2019р., 18.03.2019р. про сплату грошових коштів в сумі 16000 гривень ФОП ОСОБА_12 на реабілітацію після ДТП (дошка Євмінова, ЛФК, лікувальний масаж);
- копія довідки від 18.03.2020р. про проходження ОСОБА_9 з 01.02.2019р. по 02.04.2019р. реабілітації після ДТП в «Центре современной косметологии «Доктор Лилиана»;
- копія попереднього (орієнтованого) загального розміру суми судових витрат, складеного адвокатом ОСОБА_7 станом на 26.08.2020р. складає 12084,50 гривень з урахуванням сплати вартості проведення комісійної судово медичної експертизи в сумі 1084, 50 гривень;
- висновок експерта №30 від 06.02.2020р. на підставі ухвали судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.12.2019р., відповідно до якого на період знаходження ОСОБА_9 та стаціонарному та реабілітаціному лікуванні вона мала потребу в частковому сторонньому догляді. На період стаціонарного лікування мала потребу в додатковому харчуванні. На період знаходження ОСОБА_9 на стаціонарному лікуванні вона мала потребу у фізіотерапевтивному лікуванні, на період реабілітаціного лікування вона мала потребу в курсах масажного та фізіотерапевточного лікування;
- копія фіскального чеку від 10.12.2019р. про переказ на імя ОСОБА_13 10000 гривень.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить -добровільне часткове відшкодування завданих матеріальних збитків, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, - не встановлено.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Суд вважає, що обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у своїй сукупності, а також те що ОСОБА_3 на обліку у психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому злочині, тобто висловив щирий жаль з приводу вчиненого злочину та осуд своєї поведінки, частково відшкодував шкоду, завдану вчиненим злочином, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину і ступінь небезпеки винної особи і дають підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства і щодо необхідності призначення йому покарання у виді обмеження волі, звільнивши обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням із застосуванням вимог ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і для попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів.
Обставин що свідчать про відсутність необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового альтернативного покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, - судом не встановлено. Суд вважає за необхідне застосувати даний вид додаткового покарання, так як в результаті допущеного обвинуваченим ОСОБА_3 порушення правил дорожнього руху постраждала людина.
Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
На підставі викладеного, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_9 щодо стягнення з ОСОБА_3 на її користь матеріальних збитків, підлягають частковому задоволенню, а саме в частині суми, яка аргументована та має підтвердження:
-16000 гривень, витрачених на реабілітацію після ДТП, про що свідчать копії товартних чеків від 02.02.2019р., 18.02.2019р., 04.03.2019р., 18.03.2019р., наданих ФОП ОСОБА_12 ;
- 12084,50 гривень, витрачених на судові витрати станом на 26.08.2020р., складені адвокатом ОСОБА_7 з урахуванням сплати вартості проведення комісійної судово медичної експертизи в сумі 1084, 50 гривень.
Одночасно для визначення суми відшкодування завданих обвинуваченим потерпілій збитків суд, приймає до уваги отримання потерпілою стороною грошових коштів від обвинуваченого ОСОБА_3 в сумі 10000 гривень.
На підставі викладеного, остаточна сума стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 матеріальних збитків складає 18084 (вісімнадцять тисяч вісімдесят чотири) гривні 50 (пятдесят) копійок.
Вимоги потерпілої ОСОБА_9 в частині стягнення з обвинувачегого ОСОБА_3 витрат на сторонній догляд грошових коштів в сумі 6180 гривень, - не підлягають задоволенню, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, щодо сплати потерпілою ОСОБА_9 зазначених витрат.
Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди, яка повинна бути стягнута з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_9 , суд, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», виходить з принципів розумності, виваженості та справедливості і враховує характер і обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) потерпілого, характер немайнової шкоди (його тривалість, можливості відновлення), а також стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, час і зусилля, необхідні для їх відновлення, матеріальне становище обвинуваченого.
Таким чином, цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_9 , про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, - підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого правопорушення, глибину душевних страждань потерпілої, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що вимоги потерпілої у частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди є частково обґрунтованими, так як потерпілій завдано моральну шкоду, яка виражається у фізичному болі і стражданнях від отриманих тілесних ушкоджень, отримання психологічної травми, зайвих незручностей у суспільному житті та тривогами за своє здоров'я. При таких обставинах суд вважає доказаним факт спричинення потерпілому моральної шкоди, та вважає що розмір цієї шкоди повинен становити 40.000 (сорок тисяч) гривень.
Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.
Судові витрати підлягають стягнення з обвинуваченого.
Питання про скасування арешту майна слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ч. 4 ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України /в редакції 2012 року/, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням - іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Одеського науково-дослідний інститут судових експертиз затрати, витрачені на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової авто-технічної експертизи обставин та механізму дорожньо - транспортних пригод у сумі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 00 коп.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 органом досудового розслідування не застосовувався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_9 :
- завдану моральну шкоду у сумі 40000 (сорок тисяч) грн;
- завдану матеріальну шкоду у сумі 18084 (вісімнадцять тисяч вісімдесят чотири) гривні 50 (пятдесят) копійок.
Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме:
-DVD-R диск з відеофайлами, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12018160500008068 від 11.12.2018р.,- зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
22.06.2021