756/39/20
2/125/404/2020
17.06.2021 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Питель О.В.,
за участю секретаря судового засідання Цвень М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу 756/39/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
за участі: відповідача ОСОБА_1 ,
Позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернувся до Барського районного суду Вінницької області з даним позовом. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 13.05.2015 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № RZ 4097, предметом якого є страхування автомобіля "Honda", д.н.з. НОМЕР_1 . 26.01.2016 у м. Києві по вул. Луговій, трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Honda", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Kia", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, схемою з місця ДТП, довідкою НПУ № 84704037, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача. Постановою Оболонського районного суду м. Києва № 756/2309/16-п від 14.03.2016 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова суду набрала законної сили 30.03.2016. 26.01.2016 до позивача звернувся потерпілий з заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору. Позивач на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого у розмірі 28481,13 грн.
19.09.2018 на адресу відповідача було направлено вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування. Зазначену вимогу було повністю проігноровано та жодних дій, спрямованих на врегулювання даного питання в досудовому порядку, з боку відповідача не було здійснено. Станом на час звернення з позовною заявою до суду суму страхового відшкодування відповідачем не погашено, загальна сума страхового відшкодування становить 28481,13 грн. Тому позивач змушений звертатися з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди до суду.
У судове засідання представник позивача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" Усенко А.М. не з'явився, подав до суду заяву про те, що позов підтримує та просить розглянути справу за його відсутності.
У судовому засіданні відповідач не визнав позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна". Пояснив суду, що дійсно у січні 2016 року на паркові біля супермаркету відбулося ДТП, швидкість автомобілів була незначною, однак була сильна ожеледь, тому автомобіль відповідача занесло і сталося ДТП. Відповідач вказав, що водій іншого автомобіля - ОСОБА_3 не мав до нього жодних претензій. Також вказав, що він не отримував жодних претензій щодо здійснення виплати відшкодування від страхової компанії. Повідомив, що штраф, який йому присудив Оболонський районний суд м. Києва, він сплатив. Просив відмовити в задоволені позову, у зв'язку з пропущенням позивачем загального строку позовної давності для звернення в суд. На обґрунтування клопотання зазначив, що позивач звернувся до суду наприкінці 2019 року. Відповідач вважає, що строк позовної давності слід обчислювати з дати виплати страхового платежу - 24.02.2016 на підставі платіжного доручення № 39897, тому, на думку відповідача, строк звернення до суду для позивача сплив 24.02.2019.
Ураховуючи заяву представника позивача, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
26.01.2016 об 11:45 год. у м. Києві по вул. Луговій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Kia", д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Honda", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вказане підтверджується даними копії постанови Оболонського районного суду м. Києва від 14.03.2016. Постанова набрала законної сили 25.03.2016.
У довідці № 84704037 про дорожньо-транспортну пригоду зафіксовано обставини події.
У результаті даної ДТП було пошкоджено автомобіль марки "Honda", д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Вказаний застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна",
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № RZ 4097 щодо автомобіля "Honda Pilot", д.н.з. НОМЕР_1 , згідно з яким ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. Вказане підтверджується даними заяви ОСОБА_3 та договору комплексного добровільного страхування приватного майна від 13.11.2015.
26.01.2016 ОСОБА_2 звернувся до ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" з заявою про настання страхового випадку. Кількість та характер пошкоджень автомобіля "Honda Pilot", д.н.з. НОМЕР_1 , були зафіксовані в акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 26.01.2016.
Згідно з даними страхового акту та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № UA2016012600012/L01/01 від 23.02.2016, загальний розмір страхового відшкодування становить 28481,13 грн.
24.02.2016 позивач здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 28481,13 грн., що підтверджується даними копії платіжного доручення № 39897 від 24.02.2016.
Правовідносини, що виникли між сторонами, носять характер суброгації та регулюються положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування".
Згідно зі статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
У судовому засіданні позивачем було доведено, що між ним та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування щодо автомобіля "Honda Pilot", д.н.з. НОМЕР_1 . Доведено настання страхового випадку - ДТП, заподіяння збитків, доведено, що відповідач ОСОБА_1 є особою, яка відповідальна за завдання збитків, а також доведено здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі 28481,13 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" є обґрунтованими.
Вирішуючи чи підлягає задоволенню клопотання відповідача про застосування спливу позовної давності, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 27 постанови № 4 від 01.03.2013 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" роз'яснив, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Таким чином, при суброгації перебіг строку позовної давності, починається від дня настання страхового випадку, оскільки при переході права вимоги, до страховика переходять усі права, які мав страхувальник, зокрема, це стосується і права на подання позову, в т.ч. щодо часу виникнення права на позов, - з моменту ДТП, в результаті якого заподіяно шкоду.
Страхова подія відбулася 26.01.2016.
З огляду на викладені вище положення закону, суд дійшов висновку, що строк позовної давності для позивача сплив 26.01.2019.
Позовну заяву позивачем надіслано до Оболонського районного суду м. Києва у грудні 2019 року (дату неможливо прочитати), тобто після закінчення строку позовної давності, тому у позові ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди слід відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі відмови в позові - на позивача. Ураховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у позові, то судовий збір в розмірі 1921,00 гривня, який було сплачено позивачем, слід покласти на останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
У позові Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (вул. Дегтярівська, 62, м. Київ, 04112, ЄДРПОУ 20782312).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення суду складено 25.06.2021.
Суддя