125/789/20
2/125/215/2020
06.07.2021 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Питель О.В.,
секретар судового засідання Цвень М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 125/789/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до Барського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди. Свій позов мотивувала тим, що 01.05.2019 близько 16.00 год. на території будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2 спричинив їй легкі тілесні ушкодження. Вироком Барського районного суду Вінницької області від 13.02.2020 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді громадських робіт строком 200 годин. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 жорстоко побив її, під час побоїв вона боялася за своє життя, відповідач перебував у нетверезому стані, неодноразово наносив удари по різних частинах тіла. ОСОБА_1 протягом тривалого часу після події відчувала біль, погано спала, плакала. Позивач зазначає, що вказаними діями відповідача їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які вона зазнала у зв'язку з протиправними діями відповідача. Розмір моральної шкоди позивач визначила у 30000 грн, а також просила стягнути витрати на правову допомогу.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися. Представник позивача подала до суду заяву про те, що зменшує позовні вимоги, просить стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідача 15000 грн моральної шкоди, витрати у справі, та просить розглянути справу за її та позивача відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про те, що зменшені позовні вимоги визнає та просить розглянути справу за його відсутності.
З огляду на положення ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, представника позивача та відповідача, ураховуючи, що вони скористалися своїми процесуальними правами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, ураховуючи заяви представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
У судовому засіданні було встановлено, що вироком Барського районного суду від 13.02.2020 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді громадських робіт строком 200 годин. Вирок набрав законної сили 17.03.2020.
Вироком встановлено, що ОСОБА_2 01.05.2019 біля 16 год. 00 хв., перебуваючи на території домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , на грунті тривалих неприязних відносин, під час словесного конфлікту, діючи умисно, маючи на меті умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що діє протиправно та бажаючи діяти саме таким чином, наніс потерпілій ОСОБА_1 ряд ударів, а саме: тримаючи правою рукою потерпілу ОСОБА_1 за волосся, кулаком лівої руки наніс їй один удар по нижній щелепі справа, один удар кулаком лівої руки в ліву щоку, один удар кулаком лівої руки в праве око, після чого схопив потерпілу ОСОБА_1 лівою рукою за горло та кулаком правої руки наніс один удар в ліве вухо, після чого кулаком лівої руки наніс один удар по пальцям лівої руки та один удар правою ногою по правій нозі, нижче коліна, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження, які, згідно з висновком судово-медичного експерта Барського районного відділення Обласного бюро судово-медичної експертизи Вінницької області № 63 від 13.05.2019, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частиною другою ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд виходить з такого.
За загальним правилом розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Суд також ураховує, що розмір моральної шкоди було визнано відповідачем, суд не вбачає підстав для неприйняття визнання позову відповідачем, відтак, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, вважає, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн, що підтверджується даними квитанцій до прибуткового касового ордера № 268 від 14.01.2020, № 304 від 15.05.2020, матеріали справи місять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15000 грн (п'ятнадцять тисяч гривень) у відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн (одна тисяча п'ятсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).
Суддя