печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6362/19-ц
16 червня 2021 року Печерський районний суд міста Києва
суддя Матійчук Г.О.
секретар судового засідання: Сеньковська В.Я.,
справа 757/6362/19-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач-1: Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України)
відповідач-2: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (НМУ ім. О.О. Богомольця)
розглянувши заяву Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-
До суду надійшла заява відповідача Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, за підписом ректора Кучина Ю.Л. про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа № 757/6362/19, виданого 31.12.2020 року Печерським районним судом м. Києва про поновлення ОСОБА_1 на посаді ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з 09.01.2019 р.
В обґрунтування заяви відповідач вказує на неможливість виконати рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , оскільки органом управління Національного медичного університету імені О.О. Богомольця є Міністерство охорони здоров'я України, до повноважень якого в т.ч. відноситься звільнення і поновлення на посаді ректора Університету.
Отже, Університет не будучи уповноваженою особою на поновлення ОСОБА_1 на посаді, не може виконати відповідне рішення суду. Просить заяву задовольнити.
Сторони в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд заяви у їх відсутність.
Від представника позивача - адвоката Клян А.Ф. надійшли заперечення проти заяви Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, з підстав, викладених у запереченнях.
Вивчивши заяву та дослідивши додані до неї матеріали, враховуючи заперечення сторони позивача, суд приходить до висновку, що подана заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За частинами 1, 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як вбачається з матеріалів справи 08.12.2020 року Печерським районним судом м. Києва у справі №757/6362/19-ц ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця № 36-л від 09 січня 2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з 09 січня 2019 року, стягнуто з Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 листопада 2019 року по 08 грудня 2020 року, моральну шкоду та судові витрати.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця
На виконання цього рішення в частині його негайного виконання судом видано виконавчий лист, яким зобов'язано боржника - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця поновити ОСОБА_1 на посаді ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з 09 січня 2019 року.
04 березня 2021 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у ВП № 64712419 на підставі виконавчого листа 757/6362/19 відкрито виконавче провадження.
30 березня 2021 року ВП 64712419 закінчено на підставі ч. 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді боржником не виконано.
Предметом позову ОСОБА_1 у справі 757/6362/19 є: визнання незаконним та скасування наказу МОЗ України №1-о від 08 січня 2019 року та наказу НМУ імені О.О. Богомольця № 36-л від 09 січня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 та про поновлення її на посаді ректора НМУ ім. О.О. Богомольця та інш.
В ході розгляду справи було встановлено, що 18 січня 2019 року МОЗ України видав наказ № 4-о «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з п. 1 якого оскаржуваний наказ МОЗ України від 08 січня 2019 року № І-о визнано таким, що втратив чинність. Пунктом 2 наказу МОЗ України від 18 січня 2019 року № 4-о ОСОБА_1 поновлено на посаді ректора з 11 січня 2019 року, а п. 3 звільнено з посади з 18 січня 2019 року.
Ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 суд визначив - поновлення її на посаді, з якої її було незаконно звільнено.
Судом також встановлено, що оскільки наказ МОЗ України від 08 січня 2019 року № І-о втратив чинність, відповідно ОСОБА_1 не вважається звільненою МОЗ України, а відтак і відпадає підстава для звільнення позивача Університетом.
Отже вимоги Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню безпідставні з огляду на те, що ОСОБА_1 була звільнена не МОЗ України, отже, поновлення на посаді (в даному випадку) також не належить до компетенції МОЗ України.
Частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом ч.ч. 1,2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як зазначалось вище, відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Враховуючи вищенаведене суд не вбачає підстав для задоволення заяви Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, оскільки боржником за виконавчим документом 757/6362/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді є Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 353, 354, 432 ЦПК України, суд, -
Заяву Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Міністерство охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, ЄДРПОУ 00012925)
Ввідповідач: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 13, ЄДРПОУ 02010787).
Суддя Г.О. Матійчук