Єдиний унікальний номер 205/4291/21
08 червня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
представника органу пробації - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі подання старшого інспектора Новокодацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання у зв'язку з хворобою засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вказане подання, з якого слідує, що згідно з висновком ЛКК КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, хвороби засудженого ОСОБА_5 підпадають під перелік захворювань, які є підставою для подання матеріалів до суду щодо звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою.
У судовому засіданні представник органу пробації подання підтримав.
Прокурор подання підтримав, просив його задовольнити.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання, висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого, особову справу засудженого, суд приходить до висновку про можливість задоволення вказаного подання з наступних підстав.
Так, стаття 152 КВК України встановлює, що однією з підстав звільнення від відбування покарання є хвороба засудженого.
В силу ч.2 ст.84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу», вирішуючи питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 року №8, факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто, у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
ОСОБА_5 засуджений вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2020 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривен. На підставі ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2020 року покарання у виді штрафу засудженому замінено на покарання у виді 50 годин громадських робіт.
Як слідує з висновку лікарсько-консультативної комісії від 05.05.2021 року, у ОСОБА_5 діагностовано наступний діагноз: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії.
За наслідком розгляду комісія вирішила, що загальний стан хворого тяжкий та є підстави для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою.
Підставою для звільнення від подальшого відбування покарання у виді громадських робіт, відповідно до п.9 ч.2 розділу VII Наказу Міністерства Юстиції України №272/5 від 29.01.2019 року «Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі», є настання психічного розладу або іншої тяжкої хвороби, що перешкоджає відбуванню покарання.
Таким чином, судом встановлено, у засудженого ОСОБА_5 настав психічний розлад, що перешкоджає йому відбувати покарання у виді громадських робіт.
Відповідно до ст.7,8 КВК України, держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. Засуджений має право на охорону здоров'я в обсязі, встановленому Основами законодавства України про охорону здоров'я, за винятком обмежень, передбачених законом.
Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Нормами частини 1 статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається зобов'язання охороняти право кожної людини на життя. Обов'язками держави з реалізації права на життя, яке є найбільшим і найважливішим із соціальних та правових благ особистості, є створення належних умов для реалізації цього права.
Так, в рішення ЄСПЛ у справі «Коновальчук проти України» від 13.10.2016 року ЄСПЛ підтвердив системні порушення права засуджених осіб на медичну допомогу, відсутність адекватного лікування, так і про неналежні умови перевезення, що в подальшому було визнано судом порушенням з боку держави Україна.
Враховуючи особу засудженого, встановлені в судовому засіданні обставини, пояснення учасників, дослідивши особову справу та медичні документи на засудженого, суд вважає, що подання органу пробації слід задовольнити.
На підставі викладеного, відповідно ст.84 КК України, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд -
Подання старшого інспектора Новокодацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання у зв'язку з хворобою засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від подальшого відбування покарання у виді 50 годин громадських робіт, призначеного йому вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2020 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
З оригіналом згідно: Суддя -
Секретар -