09.03.2021 Єдиний унікальний номер 205/10093/20
Єдиний унікальний номер 205/10093/20
Провадження № 2з/205/80/21
09 березня 2021 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Приходченко О.С., ознайомившись із клопотанням ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про захист порушеного авторського права та стягнення грошової компенсації, -
ОСОБА_1 11 грудня 2020 року направила поштою до суду позов до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про захист порушеного авторського права та стягнення грошової компенсації, який надійшов до суду 21 грудня 2020 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2020 року позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору було відмовлено.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2020 року позов залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки з додержанням вимог п.п. 3, 9, 10 ч. 3 ст. 175, ч.ч. 1, 4 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких 12 січня 2021 року позивачем поштою було направлено до суду позовну заяву з додатками, яка надійшла до суду 21 січня 2021 року, разом з тим, недоліки у позовній заяві виправлені не були.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2021 року позовну заяву було повторно залишено без руху та запропоновано позивачеві п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких позивачем через систему «Електронний суд» 28 лютого 2021 року було направлено заяву про відстрочення сплати судового збору та звільнення від його сплати, яка надійшла до суду 01 березня 2021 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2021 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору до 11 червня 2021 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2021 року цивільну справу було прийнято до розгляду суду і відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування доказів, в якому вона просила витребувати від АТ КБ «ПриватБанк», ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл» вичерпні відомості облікових записів про отримувачів їх послуг, а саме: від АТ КБ «ПриватБанк» відомості про власника карткового рахунку № НОМЕР_1 ; від операторів мобільного зв'язку - вичерпні відомості для встановлення особи за закріпленими за ними абонентськими номерами: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 та НОМЕР_6 .
Дослідивши клопотання та матеріали позовної заяви, суд вважає, що клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.
Заявник просить витребувати від банківської установи та операторів мобільного зв'язку витребувати відомості, а саме персональні дані про клієнтів зазначених установ, які є розпорядниками такої інформації.
Щодо витребування відомостей про осіб - абонентів операторів мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл», суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про телекомунікації» обов'язком оператора телекомунікації є зберігання записів про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надання інформації про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом. У відповідності до ч. 3 ст. 34 ЗУ «Про телекомунікації» інформація про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, може надаватись у випадках і в порядку, визначених законом.
Статтею 30 Конституції України встановлено, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Оскільки, у даному випадку справа розглядається в порядку цивільного судочинства, відсутні правові підстави для витребування від операторів мобільного зв'язку відомостей про їх абонентів, за якими закріплені номери: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 та НОМЕР_6 .
Щодо вимоги заявника про витребування відомостей від АТ КБ «ПриватБанк» про власника карткового рахунку № НОМЕР_1 , суддя зазначає наступне.
Частиною 1 статті 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Відповідно до приписів ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці.
Предметом позову ОСОБА_1 зазначила порушення її права інтелектуальної власності на твір. Підстав, які би давали можливість встановити необхідність втручання в особисте життя відповідачів, зокрема розкриття банком банківської таємниці, судом не встановлено.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивачеві слід відмовити, оскільки виключних підстав та об'єктивних причин, які містять встановлені законом підстави втручання в особисте життя особи, яке гарантоване Конституцією України, судові з цього приводу не наведено, доказів судові позивачем також надано не було.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 3 ст. 84, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя: