09 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7104/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 р. в адміністративній справі № 160/7104/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія - Геос", про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 р. позовну заяву ОСОБА_2 повернуто.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 р. залишена без руху у зв'язку із невідповідністю її вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині надання документа про сплату судового збору.
На адресу апеляційного суду через систему "Електронний суд" від скаржника надійшла заява про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку із перебуванням у тяжкому матеріальному становищі. До заяви додано копії рахунків про сплату послуг за доставку природного газу, дублікатів квитанцій про сплату послуг за енергопостачання та доставку природного газу, довідки Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 22 січня 2021 р. та від 22 травня 2021 р. про отриману ОСОБА_2 пенсію за період січень 2020 р. по квітень 2021 р. на загальну суму 52 500,50 грн.; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22 січня 2021 р. згідно яких в 2020 р. ОСОБА_2 виплачено матеріальну допомогу в розмірі 165,41 грн. та соціальні виплати в розмірі 2135,22 грн.
Розглянувши доводи, наведені скаржником у заяві, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору з огляду на наступне.
За приписами статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, та у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку із вирішенням конкретної справи.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 р., який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Отже обов'язок сплати судового збору, встановлений відповідно до закону, має законну мету та саме заявник має довести неспроможність сплати ним судового збору. Застосування згідно із законом процесуальних обмежень у формі обов'язку сплати судового збору не позбавляє скаржника можливості доступу до суду та не ускладнює йому цей доступ.
Наведена правова позиція висловлена Верховний Судом в ухвалах від 26 грудня 2018 р. у справі №215/3225/17(2-а/215/131/17), адміністративне провадження №К/9901/68587/18; від 09 квітня 2019 р. у справі № 212/8253/18(2-а/212/155/18), адміністративне провадження №К/9901/8872/19; від 07 березня2019 р. у справі №160/9117/18 адміністративне провадження №К/9901/5340/19.
Колегія суддів також звертає увагу, що поданий ОСОБА_2 позов спрямований на захист, як зазначено у позовній заяві, екологічних прав співавторів технології ОСОБА_5 " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з метою поновлення гарантій прав співавторів технології ОСОБА_5 " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у тому числі, на підприємницьку діяльність, на розпорядження результатами своєї інтелектуальної діяльності. Оскільки предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, підстави для звільнення скаржника від слати судового збору, визначені частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" - відсутні.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У зв'язку з тим, що станом на 09 липня 2021 р. недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 р. в адміністративній справі №160/7104/21 - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили 09 липня 2021 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий