05 липня 2021 р.Справа № 480/7333/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Тростянецької міської ради Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2021, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 19.02.21 по справі № 480/7333/20
за позовом Тростянецької міської ради Сумської області
до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області
про визнання протиправним та скасування висновку,
У жовтні 2020 року Тростянецька міська рада Сумської області ( далі - ТМР Сумської обл., позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області ( далі - Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській обл., відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі від 12.10.2020 по предмету закупівлі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Реконструкція їдальні-кафе під освітньо-культурний центр по АДРЕСА_1 (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТМР Сумської обл. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідач не конкретизував яких саме заходів він має вжити, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість і невизначеність оскаржуваного висновку. Висуваючи вимогу про зобов'язання замовника (ТМР Сумської обл.) вжити заходів щодо розірвання договору підряду від 02.09.2020 № 285/09/02 відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки орган фінансового контролю не наділений повноваженнями спонукати суб'єктів господарювання до розірвання господарського договору. Відповідач не вказав, які саме правові підстави для розірвання договору та не зазначив негативні наслідків, на усунення яких воно спрямоване. Зауважив, що різниця між остаточною вартістю тендерної пропозиції складає 0,80 грн, що не можна вважати суттєвим критерієм для розмежування поняття «найбільш економічно вигідна пропозиція», а допущені АТ «Сумбуд» порушення не є формальними ( не суттєвими). Вимоги розділу 1 Додатку 2 до тендерної документації ТОВ «Наукова-виробнича компанія Східбуд» дотримані повністю та відсутні підстави для відхилення його тендерної пропозиції відповідно до ст. 31 Закону від 25.12.2015 «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (далі - Закон № 922).
01.06.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду призначено до розгляду клопотання ТМР Сумської обл. про поновлення строку на апеляційне оскарження.
01.06.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду клопотання задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі №480/7333/20.
01.06.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
08.06.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК СХІДБУД» до участі у справі в якості третьої особи.
14.06.2021 на адресу суду від Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській обл. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
08.07.2020 в електронній системі закупівель 08.07.2020 тендерним комітетом ТМР Сумської обл. опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі відкриті торги по предмету закупівлі ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - Реконструкція їдальні-кафе під освітньо-культурний центр по АДРЕСА_1 (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція) та оприлюднена тендерна документація, які затверджені рішенням тендерного комітету ТМР від 08.07.2020 № 45.
16.07.2020 рішенням тендерного комітету ТМР № 49 затверджено зміни до тендерної документації по вищезазначеній закупівлі та того ж дня були розміщені в електронній системі закупівель з кінцевим терміном подання тендерних пропозицій - 24.07.2020, в який подано дві тендерні пропозиції - учасником ПАТ «Сумбуд» із вартістю тендерної пропозиції 29 226 237,60 грн. та учасником ТОВ «НВК «СХІДБУД» із вартістю тендерної пропозиції 30 880 810,75грн.
27.07.2020 в електронний системі закупівель відбувся електронний аукціон, за результатами якого електронною системою закупівель переможцем закупівлі визнано учасника ПАТ «Сумбуд» із вартістю тендерної пропозиції 28 939 999,20 грн. Вартість тендерної пропозиції учасника ТОВ «НВК«СХІДБУД» за результатами електронного аукціону складає 28 940 000,00 грн.
Після оцінки тендерних пропозицій електронною системою закупівель тендерним комітетом було розглянуто тендерну пропозицію учасника АТ «Сумбуд» на відповідність вимогам тендерної документації та встановлено, що тендерна пропозиція учасника АТ «Сумбуд» має нижчу ціну, але не відповідає вимогам та умовам тендерної документації, а саме:
- у складі тендерної пропозиції відсутні копії договорів оренди (лізингу) з додатками на залучені машини, механізми, устаткування які зазначені в довідці учасника, що передбачено підпунктом 1.2. пункту 1 Додатку 2 до тендерної документації «Перелік документів, що надаються для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям»;
- у складі тендерної пропозиції відсутні копії технічних паспортів на залучені машини, механізми, устаткування які зазначені в довідці учасника, що передбачено підпунктом 1.2. пункту 1 Додатку 2 до тендерної документації «Перелік документів, що надаються для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям»;
- у складі тендерної пропозиції відсутні листи-підтвердження орендодавця (лізингодавця або надавала послуг, тощо ) щодо не заперечення використання його машин, механізмів та устаткування для виконання робіт учасником за предметом закупівлі на весь термін робіт, що передбачено підпунктом 1.2. пункту 1 Додатку 2 до тендерної документації «Перелік документів, що надаються для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям»;
- у складі тендерної пропозиції відсутнє технічне завдання згідно Додатку 7 до тендерної документації, що передбачено пунктом 9 Додатку 4 до тендерної документації «Перелік документів, які надаються усіма Учасниками для підтвердження відповідності вимогам тендерної документації»;
- у складі тендерної пропозиції надано довідку про те, що стосовно Учасника відкрита ліквідаційна процедура (пункт 8 Додатку 3 до тендерної документації «Перелік документів на підтвердження відповідності тендерних пропозицій вимогам, визначеним у статті 17 Закону»
07.08.2020 у зв'язку з встановленими невідповідностями тендерний комітет ТМР прийняв рішення № 59 про відхилення тендерної пропозиції Учасника АТ «Сумбуд» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим ст.16 Закону №922 та /або наявні підстави, встановлені ч.1 ст.17 цього Закону, та не відповідає встановленим абзацом 1 ч.3 ст. 22 Закону вимогам до учасника та перейшов до перевірки тендерної пропозиції наступного учасника ТОВ «НВК «СХІДБУД».
07.08.2020 за результатами проведеної перевірки встановлено, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «НВК «СХІДБУД» має невідповідності - у складі тендерної пропозиції учасником надано документальне підтвердження досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору - копії двох договорів, однак без додатків до них та прийнято рішення тендерного комітету ТМР № 60, на підставі якого в електронній системі закупівель розміщено повідомлення, з вимогою про усунення виявлених невідповідностей у документах учасника ТОВ «НВК «СХІДБУД», а саме надати копії додатків до наданих копій двох договорів, що підтверджують досвід Учасника згідно з ч. 16 ст.29 Закону №922
11.08.2020 на засіданні тендерного комітету взято до відома виправлені учасником ТОВ «НВК «СХІДБУД» документи та прийнято рішення № 62, яким учасника ТОВ «НВК «СХІДБУД» визнано переможцем процедури закупівлі.
04.09.2020 в електронній системі закупівель опубліковано інформацію про те, що за результатами проведеної процедури закупівлі відкриті торги по предмету закупівлі ОСОБА_1 1.1 -1:2013 - Реконструкція їдальні-кафе під освітньо-культурний центр по вул. Благовіщенська, 56д в м. Тростянець Сумської області (ДК 021:2015. 45454000-4 Реконструкція) між ТМР та ТОВ «НВК «СХІДБУД» 02.09.2020 укладено Договір підряду №285/09/02.
29.09.2020 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель опубліковано наказ Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській обл. від 29.09.2020 № 36 «Про початок моніторингу процедур закупівель», яким наказано провести моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається, із зазначенням підстави - інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
12.10.2020 за результатами проведеного моніторингу Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській обл. в електронній системі закупівель розміщено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, відповідно до якого органом державного фінансового контролю виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погодившись з вказаним висновком ТМР звернулася до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській обл., надаючи висновок про результати моніторингу, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіряючи на відповідність ч.2 ст.2 КАС України оскаржуваний висновок колегія суддів виходить з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.2020 №2939-XII (далі - Закон №2939).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Статтею 5 Закону № 2939 встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому вказаним Законом, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Згідно з приписами ст. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення № 43).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом № 922, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 11 ч. 1ст. 1 Закону № 922 моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно ч. 1ст. 7-1 Закону № 922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам ч 4 ст. 22 цього Закону.
Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені п.п. 1 - 5 ч.д2 ст. 7-1Закону №922, а саме:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків (критеріїв із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель);
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 9цього Закону.
Згідно ч. 3ст. 7-1 Закону № 922 рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (ч. 4 ст. 7-1 Закону № 922).
Приписами ч. 6 ст. 7-1 Закону №922 визначено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 № 654/32106 (далі - Порядок № 86).
За наслідком системного аналізу вказаних правових норм колегія суддів зазначає, що висновок Держаудитслужби має відповідати вимогам щодо форми та змісту, які передбачено Законом № 922 та Порядком № 86.
Крім того, у висновку складеному за результатами моніторингу, у разі виявлення порушень, наводиться їх детальний опис та вказуються зобов'язання щодо їх усунення, із зазначенням конкретних заходів, які необхідно вжити або визначенням конкретного способу усунення.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 10.12.2019 у справі№ 160/9513/18, який, з урахуванням вимог ч.5 ст. 242 КАС України, суд враховує при вирішенні спірних правовідносин.
Як встановлено судовим розглядом у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 12.10.2020 UA-2020-07-09-000923-а органом Держаудитслужби зазначено про порушення ТМР Сумської обл. вимог п. 8 ч2 ст. 21, аб.з2 ч.1 ст.31 , ч.16 ст. 39 , ч.9.ст.26 Закону №922 та зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, в установленому законом порядку, шляхом вжиття заходів щодо розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України ( далі - ГК України), Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України), та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку,оприлюднити через систему електронних закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення виявлення порушень або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
За наслідком системного аналізу вказаного висновку колегія суддів зазначає, що зазначивши в висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Колегія суддів зауважує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, які з огляду на ч.5 ст.242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за результатом проведеної процедури закупівель між ТМР та ТОВ «НВК СХІДБУД» (третя особа) укладено договір підряду №285/09/02 від 02.09.2020 за предметом закупівлі ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - Реконструкція їдальні-кафе під освітньо-культурний центр по вул. Благовіщенська, 56д в м. Тростянець Сумської області (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція)
Колегія суддів зауважує, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору підряду, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи - ТОВ НВК СХІДБУД».
Аналогічна правова позиці викладена Верховним Судом у постанові від ід 21.01.2021 р. по справі № 120/1297/20-а, яку суд, з урахуванням ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні даної справи.
Беручи до уваги викладені вище правові норми та враховуючи те, що висновок про результати моніторингу закупівлі від 12.10.2020 UA-2020-07-09-000923-а не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст.2 КАС України, колегія суддів визнає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що при його прийнятті Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській обл., діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції із задоволенням позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування такого висновку.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі наведені вище докази, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Тростянецької міської ради Сумської області задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі №480/7333/20 скасувати.
Позовні вимоги Тростянецької міської ради Сумської області до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про результати моніторингу закупівлі від 12.10.2020 по предмету закупівлі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Реконструкція їдальні-кафе під освітньо-культурний центр по вул. Благовіщенська, 56д в м. Тростянець Сумської області (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція)
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 09.07.2021