09 липня 2021 р. Справа № 520/1468/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 26.02.21 по справі № 520/1468/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70 % грошового забезпечення з 01.01.2018;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, та лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з Постановою КМУ № 159 від 21.02.2001.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70 % грошового забезпечення з 01.01.2018.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, та лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з Постановою КМУ № 159 від 21.02.2001.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задовольнити позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що з урахуванням нормативно-правового регулювання щодо перерахунку пенсій, як територіальний орган виконавчої влади, діяв правомірно. Зазначає, що кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб'єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії, а отже, позовна вимога про виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою необґрунтовано задоволена судом першої інстанції. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, сформовану у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 487/6923/16-а, від 10.07.2018 у справі № 404/6317/16-а вказує, що судом першої інстанції неправомірно задоволені вимоги щодо компенсації втрати частини доходу, оскільки такі вимоги є передчасними.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ у Харківській області.
Позивачу призначена пенсія за вислугу років (38 років) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" в розмірі 90 % грошового забезпечення як особі, звільненій з військової служби, що підтверджується довідкою /а.с. 7/.
З 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії і розмір пенсії (з надбавками) складає 10584,00 грн.
Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 підвищення пенсії склало 5472,40 грн, яке виплачується:
- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50 % від підвищення, що складало 2736,20 грн;
- з 01.01.2019 щомісячно 75 % від підвищення, що склало 4104,30 грн.
Відповідно до довідки з 01.01.2018 підсумок пенсії з урахуванням попередньої суми пенсії 5514,60 грн та підвищення 2736,20 грн (50 % від 5472,40 грн) склав 8250,80 грн.
Водночас, здійснивши перерахунок пенсії позивача, з 01.01.2018 ГУ ПФУ в Харківській області зменшило розмір пенсії позивача з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, що підтверджується зазначеною довідкою.
Не погодившись із діями відповідача, вважаючи, що ГУ ПФУ в Харківській області з 01.01.2018 протиправно зменшило розмір пенсії позивача з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, та стверджуючи про неправомірність виплати суми підвищення пенсії після перерахунку з 01.01.2018 не у повному обсязі, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, а отже, вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій щодо зменшення розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018, є обґрунтованими. Водночас, зобов'язуючи відповідача перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням 100 % підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, суд першої інстанції виходив з протиправності дій ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у виплаті лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 та лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2019. Також, суд першої інстанції з огляду на те, що вимога про виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою є способом виконання рішення суду, дійшов висновку про її задоволення; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із приписами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) № 103 від 21.02.2018 (далі за текстом - Постанова Кабінету Міністрів України № 103) визначено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно, починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами.
Отже, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Однак, колегія суддів зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 залишено без змін.
Окрім того, постановою Верховного Суду від 12.11.2019 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року залишено без змін.
Отже, з 05.03.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 набрало законної сили і відповідно з 05.03.2019 пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є нечинними.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Колегія суддів зауважує, що на момент перерахунку пенсійним органом пенсії позивача з 01.01.2018 Постанова Кабінету Міністрів України № 103 була чинною та не скасованою, відтак, дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії у 2018 році та 75 % суми підвищення пенсії з 01.01.2019 до 05.03.2019 не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок за вказаний період проведено на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103, яка була чинна до 05.03.2019.
Оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/3858/18 скасовано п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, яким встановлено поступовий розмір виплати підвищення перерахованих пенсій станом на 01.01.2018 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанов Кабінету Міністрів України № 704, № 103, № 45 з урахуванням 100 % виплати підвищення пенсії, яка підлягала виплаті в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям за аналогічною посадою з 05.03.2019 (з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/3858/18).
Колегія суддів зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 06.08.2019, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 160/3586/19, з 05.03.2019 пенсія колишньому військовослужбовцю підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, так як у зв'язку із скасуванням пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Відповідач у даному випадку при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу до 05.03.2019 не мав правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин положень норм статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постанови Кабінету Міністрів України № 103, та у інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії.
Отже, з 05.03.2019 у пенсійного органу відсутні підстави для виплати перерахованої пенсії позивача відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 103, а саме, проведення виплат з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, а отже, позивач має право на виплату пенсії з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії з 05.03.2019.
Тобто, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є безпідставною з 05 березня 2019 року.
З огляду на вказане вище, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 та лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2019, а також про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (надалі також - Закон № 2262-ХІІ) визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У подальшому, Законами України № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності 1 квітня 2014 року, вносилися зміни до частині другій статті 13 та цифри "90" замінено цифрами "80" , цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, ані Законом № 3668-VI, ані Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ № 45 і Постанови КМУ № 103 та № 988 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Отже, внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Як убачається із розрахунку позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Водночас, здійснивши перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103 з 01.01.2018, ГУ ПФУ в Харківській області зменшило розмір пенсії позивача з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, що підтверджується зазначеною довідкою.
З урахуванням викладеного, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним, колегія суддів дійшла висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанови КМУ № 103 у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, а тому, вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій щодо зменшення розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018 є такими, що підлягають задоволенню.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, сформованою Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17, від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення зазначеної частини позовних вимог ОСОБА_1 з 01.01.2018.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми недоплаченої частини перерахунку пенсії однією сумою, колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.
Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Частиною 2 статті 55 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз статей 51, 52, 55, а також статті 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати "порядок перерахунку пенсії" не є тотожним праву встановлювати "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії".
Отже, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".
Колегія суддів зауважує, що законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Так, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
В даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійних виплат, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна".
Приписами частини шостої статті 246 КАС України визначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою є фактично способом захисту прав позивача, оскільки, по-перше, вказані суми недоплаченої суми повинні були виплачені позивачу і, відповідно, громадянин має право отримати одразу всю суму на виконання рішення суду, а по-друге, це буде фактично порядком виконання рішення суду, відповідно до вказаної вище норми КАС України, з огляду на спір щодо порядку виконання судового рішення, а тому суд першої інстанції мав визначити спосіб виконання рішення суду.
Оскільки дії пенсійного органу в період з 01.01.2018 по 04.03.2019 щодо виплати встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 103 сум підвищення пенсії є правомірними, відповідно з 05.03.2019 підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми заборгованості недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.
Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині з 01.01.2018.
Стосовно вимог позову про зобов'язання відповідача про нарахування та виплату позивачу компенсації за несвоєчасну виплату пенсії, колегія суддів зауважує таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії, а тому в даному випадку вимоги про зобов'язання відповідача нарахування та виплати позивачу компенсації за несвоєчасну виплату пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати є передчасними.
Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За статтею 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог. В іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі № 520/1468/21 - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2019, а також щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою з нарахуванням та виплатою компенсації за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з Постановою КМУ № 159 від 21.02.2001.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням 100 % підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з 05.03.2019, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 однією сумою.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі № 520/1468/21 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк