Іменем України
08 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2702/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
25 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, ГУПФУ Луганської області), з такими вимогами:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні з 01.04.2019 перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданою обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 03.12.2020 № ФЕ57223;
2) зобов'язати відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданою обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 03.12.2020 № ФЕ57223.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є отримувачем пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 29 листопада 1993 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2020, справа № 360/389/20 дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оновленої довідки про розмір мого грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії, визнані протиправними та зобов'язано цю довідку надати.
Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки листом від 03.12.2020 № ФЕ5722 направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 23.12.2020 за вихідним № 1200-010301-6/28115 до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повернуло довідку без виконання.
Позивач зазначає, що після того, як йому стало відомо про ці обставини, 02.04.2021 ним було підготовлена та направлена заява про перерахунок пенсії з додатком до неї довідки про розмір грошового забезпечення виданою обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 03.12.2020 № ФЕ57223, однак у відповідь на заяву позивач отримав рішення про відмову у перерахунку пенсії у формі листа з посилання на те, що 05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, яким було визначено противоправними та не чинними, зокрема пункти 1, 2 Постанови № 103 та інших нормативно-правових актів, що стосується перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Кабінетом Міністрів України до теперішнього часу не прийнято.
Стосовно рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2020, справа № 360/389/20 відповідач звернув увагу, що у резолютивний частині рішення суду на нього не було покладено жодних зобов'язань.
Зазначені дії суб'єкта владних повноважень на думку позивача є протиправними та суттєво зменшують розмір пенсії, що підлягає виплаті.
З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 31 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 28-29).
Від ГУПФУ в Луганській області 24 червня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 34-36).
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 09.12.2020 на адресу відповідача надійшов лист від 03.12.2020 № ВСЗ-60, до якого була додана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на ім'я ОСОБА_1 від 03.12.2020 № ФЕ57223. У довідці зазначено, що дана довідка видана на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 № 360/389/20 та Першого апеляційного адміністративного суду по ухвалі від 20.11.2020.
Відповідач повернув без виконання надану довідку. Відповідач вважає, що відсутні підстави для вибіркового застосування висновків суду у справі № 826/3858/18. Відповідач вважає, що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови № 103 призвело до відсутності підстав для перерахунку пенсії. На думку відповідача, правомірність дій відповідача підтверджується постановою Верховного Суду від 13.03.2019 у зразковій справі № 240/6263/18.
Окрім того, відповідач зазначає, що під час розгляду справи № 360/389/20 головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не було залучено як учасник цієї справи, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі № 360/389/20 будь-яких зобов'язань стосовно головного управління не містить.
Отже, на думку відповідача, під час вирішення питання щодо перерахунку пенсії позивача, предмет спору і суб'єктний склад спірних правовідносин, установлених рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 у справі № 360/389/20, не мають для відповідача преюдиційного значення в тому розумінні, як його визначає процесуальний закон, оскільки це рішення не покладає на нього ніякого зобов'язання.
Відповідач зазначає, що ним не досліджувалося питання щодо наявності чи відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача з урахуванням видів грошового забезпечення, зазначених у довідці від 03.12.2020 № ФЕ57223.
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , отримує пенсію за вислугу років, призначену за Законом № 2262-ХІІ, що підтверджується копіями паспорта громадянина України (арк. спр. 11-13), картки фізичної особи - платника податків (арк. спр. 14), пенсійного посвідчення (арк. спр. 15).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року в справі № 360/389/20, яке 18 листопада 2020 року набрало законної сили, зобов'язано Луганський обласний військовий комісаріат підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії (арк. спр. 40-46).
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 360/389/20 та ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020 Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки склав довідку від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, ОСОБА_1 (арк. спр. 20).
Довідка від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223 була надіслана відповідачу.
Листом від 20 грудня 2020 року № 1200-010301-6/28115 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повернуло Луганському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки довідку від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223 через те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб». Інших нормативно-правових актів, що стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262, Кабінетом Міністрів України до цього моменту не прийнято (арк. спр. 18-19).
02 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223 (арк. спр. 22-23).
Листом від 20 грудня 2020 року № 1200-010301-6/28115 відповідач відмовив позивачу у здійснення перерахунку пенсії через те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб». Інших нормативно-правових актів, що стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262, Кабінетом Міністрів України до цього моменту не прийнято (арк. спр. 24-25).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом першим преамбули Закону № 2262 визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ знаходиться у розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд зазначає, що до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.
Проте, зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову щодо неможливості проведення спірного перерахунку пенсії, з огляду на те, що судовими рішеннями визнано протиправними та нечинними пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» є безпідставними, оскільки зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює порядок перерахунку та виплати пенсії позивачу, який у межах спірних правовідносин визначається Порядком № 45, та не змінює алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути, як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19, від 21 вересня 2020 року у справі № 520/2990/19.
Як слідує з матеріалів справи, Луганським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 360/389/20 на адресу ГУПФУ в Луганській області направлено довідку від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223 для перерахунку з 01 квітня 2019 року розміру пенсії позивачу з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
У зв'язку з тим, що перерахунок пенсії у межах спірних правовідносин проводиться на підставі довідки про правильний розмір грошового забезпечення позивача і така довідка була надана до відповідача на виконання рішення суду Луганським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, відповідач повинен був здійснити відповідний перерахунок.
Проте, відповідачем довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223 повернуто без виконання до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з посиланням на те, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18, яким визначено протиправними та нечинними, зокрема, пункти 1, 2 Постанови № 103, інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії Кабінетом Міністрів України не приймалось.
Однак, суд вважає такі твердження безпідставними, оскільки вони спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19.
Суд зауважує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Натомість, відповідач у даному випадку, по-перше, намагається піддати сумніву рішення суду, яке набрало законної сили, у невизначений процесуальним законодавством спосіб.
По-друге, положення КАС України не надають, як суду першої інстанції, так і відповідачу повноважень відступати від правових висновків Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду.
У зв'язку з викладеним суд не надає правової оцінки таким твердженням відповідача та відхиляє їх як безпідставні.
Щодо посилань відповідача на лист Пенсійного фонду України від 02 лютого 2021 року № 2800-030203-9/4616, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Лист Пенсійного фонду України від 02 лютого 2021 року № 2800-030203-9/4616 не є нормативно-правовим актом, має виключно рекомендаційний характер для застосування в роботі, зокрема, органами Пенсійного фонду України, а тому не може бути застосований при розгляді даної справи.
Щодо посилання відповідача на те, що під час розгляду справи № 360/389/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не було залучено як учасник цієї справи, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 360/389/20 будь-яких зобов'язань стосовно головного управління не містить, суд зазначає, що у відповідача обов'язок здійснити перерахунок основного розміру пенсії позивача виник не на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 360/389/20, а в силу приписів статей 51 та 63 Закону № 2262 саме після отримання від Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 лютого 2021 року № ФЕ58220, що свідчить про бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223, та фактично сплачених сум.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні з 01.04.2019 перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданою Обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 03.12.2020 № ФЕ57223 суд відмовляє, оскільки не здійснивши позивачу перерахунок пенсії за вислугу років відповідач допустив протиправну бездіяльність, а не вчинив протиправні дії.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити повністю, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 24 травня 2021 року № 8 (арк. спр. 10).
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9,код ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03 грудня 2020 року № ФЕ57223, та фактично сплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова