ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.06.2021Справа № 910/6530/21
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код: 20474912)
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 40; ідентифікаційний код: 20602681)
про стягнення 12 743, 36 грн,
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 12 743, 36 грн
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" було виконано свої зобов'язання перед страхувальником за договором № га138226ак9ф від 16.05.2019 та сплачено суму страхового відшкодування, у зв'язку з чим до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" перейшло право вимоги до особи, відповідальної за збитки, а отже, й виникла необхідність звернення до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд вказує, що ухвала від 23.04.2021 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105479965443 та відповідно 11.05.2021 була отримана представником останнього, однак у встановлений ухвалою суду від 23.04.2021 п'ятнадцятиденний строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
16.05.2019 між Акціонерним товариством "АХА", яке в подальшому було перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті № гл138226ак9ф, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної транспортному засобу "Audі", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
05.11.2020 в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Аudі" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та "Opel Astra" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" згідно полісу № АР8976876 (франшиза 2 600, 00 грн; ліміт відповідальності за шкоду майну 130 000, 00 грн).
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 07.12.2020 у справі № 521/19580/20 водія ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні вищезазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Страхувальник повідомив позивача про ДТП, яка сталася 05.11.2020 та звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату страхового відшкодування шляхом перерахування коштів на користь СТО - ТОВ "3С Групп".
Відповідно до рахунку ТОВ "3С Групп" № SKZ1048/SKSF0001028 від 09.11.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Аudі", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 15 343, 36 грн (разом з ПДВ).
Згідно калькуляції № 1.003.20.0 від 11.11.2020 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 16 509, 83 грн (разом з ПДВ).
З огляду на викладене вище, позивачем було складено страховий акт № ARX2665364 від 23.11.2020, на підставі якого було виплачено страхувальнику (на користь ТОВ "3С Групп") страхове відшкодування в розмірі 15 343, 36 грн згідно платіжного доручення № 724926 від 24.11.2020.
Відтак, позивач у зв'язку з тим, що ним було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 15 343, 36 грн за збитки, які були завдані автомобілем "Opel Astra" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 зазначає, що до нього перейшло право вимоги до відповідача на вказану суму як до особи відповідальної за заподіяний збиток в розмірі 12 743, 36 грн із врахуванням франшизи - 2 600, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, вина водія ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 07.12.2020 у справі № 521/19580/20.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на
стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що до позивача перейшло право вимоги до страховика винної особи (відповідача) за полісом № АР8976876 в розмірі 12 743, 36 грн (враховуючи розмір франшизи-2 000,00 грн) у зв'язку з тим, що позивачем було виплачено страхувальнику (на рахунок СТО) суму страхового відшкодування в розмірі 15 343, 36 грн згідно платіжного доручення № 40902 від 15.10.2020.
При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу, в тому числі і калькуляція є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17.
Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля "Аudі" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачається, що рік випуску автомобіля - 2018, а отже на момент дорожньо-транспортної пригоди строк його експлуатації не перевищував строку, встановленого у п. 7.38 Методики.
17.02.2021 позивач звертався до відповідача із заявою про регресивні вимоги № 3574 АРКС від 16.02.2021, однак коштів станом на дату звернення до суду відшкодовано не було.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи те, що позивачем виплачено суму страхового відшкодування, а також з огляду на відсутність з боку відповідача доводів на спростування позиції позивача, суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 40; ідентифікаційний код: 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код: 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 12 743 (дванадцять тисяч сімсот сорок три) грн 36 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 26.09.2021
Суддя Д.О. Баранов