іменем України
09.07.2021 Справа № 905/761/21
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Куц Д.Ф.
Позивач - Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами".
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове".
Про стягнення 26057,31 грн
Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове" (далі - відповідач) про стягнення 26057,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про надання послуг з прийому та захоронення відходів №79/20 від 16.03.2020 в частині здійснення оплати за надані послуги, у зв'язку з чим просить стягнути заборгованість, нараховану пеню, інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.05.2021 розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Станом на момент прийняття рішення у справі, від сторін будь-яких заяв, клопотань та документів до суду не надходило.
Відповідач відзив на позов не надав.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
16.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове" (далі - замовник) та Комунальним підприємством "Донецький регіональний центр поводження з відходами" (далі - виконавець) укладено договір №79/20 про надання послуг з прийому та захоронення відходів (далі - договір), відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого, виконавець приймає на себе зобов'язання в період дії цього договору надавати послуги з прийому та захоронення відходів (надалі - відходи), які надходять від замовника на регіональний полігон виконавця, а замовник зобов'язується здійснювати оплату, передбачену цим договором. Інформація про відходи та договірну ціну їх захоронення, по даному договору вказується у специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору (а.с.5-9).
Згідно з п.3.1 договору, загальна вартість послуг по даному договору вказується у специфікації (додаток №1).
Відповідно до п.3.2 договору, вартість послуг по прийому та захоронення відходів на території виконавця встановлюється за згодою сторін та оформлюється відповідним протоколом, який є невід'ємною частиною протоколу.
Замовник у строк не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю з якого будуть надані послуги проводить попередню оплату в розмірі 10% від вартості послуг заявлених у листі та внесених у додаток №1 (специфікація) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця зазначений у реквізитах цього договору. Попередня оплата здійснюється на підставі рахунка виконавця (п.п.3.3, 3.4).
Остаточна оплата за фактично надані виконавцем послуги здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за місяць (п.3.5 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 (п.9.6 договору).
Сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію №1 до договору на надання послуг з прийому та захоронення відходів №79/20 від 16.03.2020, згідно з якою виконавець зобов'язаний надати послуги з прийому та захоронення відходів, плануємий об'єм на рік - 1000 т., на загальну суму 76800 грн (а.с.8).
На підставі договору, виконавцем були надані послуги, що підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: акт №ОУ-0000716 від 31.10.2020, №ОУ-0000555 від 31.08.2020, акт №ОУ-0000642 від 30.09.2020. Вказані акти підписані сторонами без зауважень (а.с.10-11,13).
Позивачем складені рахунки-фактури №СФ-0000711 від 31.10.2020, №СФ-0000639 від 30.09.2020, №СФ-0000566 від 31.08.2020 на загальну суму 37334,02 грн (а.с.16,18-19).
Відповідно до платіжного доручення №5217 від 22.12.2020, відповідачем здійснено оплату за рахунком №СФ-0000639 від 30.09.2020 на суму 5993,47 грн (а.с.25).
26.01.2021 відповідачу направлено лист №43, з вимогою повернути заборгованість у розмірі 22969,35 грн впродовж 3 банківських днів з моменту отримання даного досудового попередження (а.с.20-21).
Відповідач відповідь на вказаний лист не надав.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Як встановлено ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Статтею 903 ЦК України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановленими в договорі.
За приписами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов'язання щодо здійснення своєчасної оплати за надані позивачем послуги не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 22969,35 грн.
Станом на час прийняття рішення судом у справі, документів на підтвердження виконання відповідачем зобов'язання за укладеним з позивачем договором від 16.03.2020 щодо оплати наданих позивачем послуг за актами акт №ОУ-0000716 від 31.10.2020, №ОУ-0000555 від 31.08.2020 на загальну суму 22969,35 грн до суду надано не було.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 22969,35 грн підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 1456,67 грн за період:
- з 10.09.2020 по 10.03.2021 по акту №ОУ-0000555 від 31.08.2020;
- з 10.10.2020 по 21.12.2020 по акту №ОУ-0000642 від 30.09.2020;
- з 10.11.2020 по 20.04.2021 по акту №ОУ-0000716 від 31.10.2020.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Сторони в п.3.9 договору погодили, що у разі невиконання п.3.5 даного договору, виконавцем нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє замовника від виконання своїх фінансових зобов'язань.
Перевіривши заявлений позивачем період нарахування пені, приймаючи до уваги п.3.5 договору, за змістом якого остаточна оплата за фактично надані виконавцем послуги здійснюється протягом 10 саме банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за місяць, суд дійшов висновку, що вірним періодами нарахування пені є:
- по акту №ОУ-0000555 від 31.08.2020 з 15.09.2020 по 10.03.2021;
- по акту №ОУ-0000642 від 30.09.2020 з 16.10.2020 по 21.12.2020;
- по акту №ОУ-0000716 від 31.10.2020 з 14.11.2020 по 20.04.2021.
Здійснивши самостійно розрахунок пені, суд вважає вимоги в цій частини такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 1410,8 грн.
Також, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просив стягнути інфляційні втрати в сумі 1631,39 грн, нарахованих по акту №ОУ-0000555 від 31.08.2020 (період з вересня 2020 по лютий 2021), по акту №ОУ-0000642 від 30.09.2020 (період з жовтня по грудень 2020 року), по акту №ОУ-0000716 від 31.10.2020 (період з листопада 2020 по березень 2021 року).
Суд, виходячи за дати виникнення грошового зобов'язання у відповідача здійснити оплату за договором, вважає вірними наступні періоди нарахування інфляційних втрат:
- по акту №ОУ-0000555 від 31.08.2020 з вересня 2020 по лютий 2021;
- по акту №ОУ-0000642 від 30.09.2020 з листопада по грудень 2020 року;
- по акту №ОУ-0000716 від 31.10.2020 з листопада 2020 по березень 2021 року.
Здійснивши розрахунок інфляційний втрат за вказаними вище періодами, суд задовольняє вимоги в цій частині частково на суму 1570,03 грн.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове" (85612, Донецька обл., м.Курахове, Промислова зона 115, ідентифікаційний код юридичної особи - 41491822) на користь Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Танкістів, 176 ідентифікаційний код юридичної особи - 34850326) заборгованість в розмірі 22969 (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн 35 коп., пеню в розмірі 1410 (одна тисяча чотириста десять) грн 80 коп., інфляційні втрати в розмірі 1570 (одна тисяча п'ятсот сімдесят) грн 03 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн 67 коп.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Говорун