Справа № 420/11651/21
09 липня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПСГ «КАМБІО-ІНВЕСТ» до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною перевірки, визнання протиправними та скасування рішень за результатами перевірки,-
07.07.2021 року до суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПСГ «КАМБІО-ІНВЕСТ» до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому позивач просить суд:
1. визнати незаконною позапланову перевірку, проведену в період з 07.06.2021 року до 18.03.2021 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на товаристві з обмеженою відповідальністю «ПСГ «КАМБІО-ІНВЕСТ», щодо проведення реконструкції нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, вул. Цимлянська, 27;
2. визнати протиправним та скасувати рішення, прийняті за результатами перевірки у вигляді:
- акту № 000200 від 18.06.2021 року;
- протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.06.2021 року (абз.2 п.3 ч.2 ст.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;
- протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.06.2021 року (абз.3 п.4 ч.2 ст.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);
- припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 18.06.2021 року;
- постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 011/21/161вих від 30.06.21 р.;
- постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності 012/21/161вих від 30.06.21 р.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.160, ст.161 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 4 КАС України в частині 1 пункту 1 дає визначення терміну адміністративна справа, а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суддя зазначає, що правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Складений акт № 000200 від 18.06.2021 року - це письмові документи, в якому зафіксовані певні обставини, що можуть бути в подальшому використані при прийнятті рішення уповноваженим органом (особою). Вони не мають обов'язкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії, тобто не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, що породжують для суб'єкта господарювання певні правові наслідки, регулюють ті чи інші відносини і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Тобто, вказаний акт має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містять обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для позивача.
Тобто, вказаний акт не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 19 КАС України.
Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність надати до суду уточнену позовну заяву з урахуванням вищевикладеного судом.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд, зокрема, визнати незаконною позапланову перевірку, проведену в період з 07.06.2021 року до 18.03.2021 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на товаристві з обмеженою відповідальністю «ПСГ «КАМБІО-ІНВЕСТ», щодо проведення реконструкції нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, вул. Цимлянська, 27.
Однак, обраний позивачем спосіб захисту власних прав шляхом звернення до суду із вищевказаною вимогою не узгоджується з положеннями ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України.
Отже, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву з урахуванням вищевикладеного судом.
Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду інформацію про місцезнаходження оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви
Предметом розгляду у даній справі є зокрема, постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 011/21/161вих від 30.06.21 р. та про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності 012/21/161вих від 30.06.21 р.
Оскаржувані акти індивідуальної дії (постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності) породжують підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація таких рішень може призвести до зменшення майна особи. Відповідно, оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Як вбачається зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про накладення штрафу та інших штрафних санкцій тощо.
Враховуючи викладене, оскаржувані позивачем постанови породжують підстави для зміни майнового стану позивача, у зв'язку із чим даний позов є позовом майнового характеру.
Згідно п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Однак, позивачем не вказано ціну позову.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270,00 грн.
На підтвердження сплати судового збору позивачем надано до суду квитанцію про сплату 2270,00 грн., тобто за одну вимогу немайнового характеру як вказано у позову.
Однак, позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПСГ «КАМБІО-ІНВЕСТ» містить як вимоги майнового характеру, так і вимоги немайнового характеру (про скасування протоколів та інш.).
З урахуванням недоліків позову в частині виколення позовних вимог, суддя зазначає позивачу, що сума судового збору за подання до суду позову складає:
1) за вимоги немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну;
2) за вимоги майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду (з копією для відповідача):
- уточненої позовної заяви з урахуванням вищевикладеного судом;
- доказів доплати судового збору за кожну з вимог немайнового характеру та вимогу майнового характеру;
- інформації про місцезнаходження оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПСГ «КАМБІО-ІНВЕСТ» до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною перевірки, визнання протиправними та скасування рішень за результатами перевірки - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой