Справа № 420/6596/21
09 липня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглядаючи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
До Одеського окружного адміністративного суду 20 квітня 2021 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки № 02/60/13 від 10.02.2021 року;
2 Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% на 70% грошового забезпечення при її перерахунку з 1 січня 2018 року;
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати з 5 березня 2019 року ОСОБА_1 пенсії, після її перерахунку з 01.01.2018 року, з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії;
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 79% грошового забезпечення та здійснити виплату донарахованих сум;
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату донарахованих ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року сум пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення;
6. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі Довідки № 02/60/13 від 10.02.2021 року, виходячи з основного розміру пенсії 79% грошового забезпечення, з урахуванням: посадового окладу в розмірі 5610,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі 1410,00 грн., надбавки за вислугу років в розмірі 3510,00 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 841,50 грн., надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 5265,00 грн. та премії в розмірі 2244,00 грн., та здійснити виплату з 01.04.2019 року пенсії в повному обсязі, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
23 квітня 2021 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 21 травня 2021 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Пенсійний фонд України та визначено розгляд справи №420/6596/21 розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) зі стадії відкриття провадження у справі.
08.06.2021 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та 17.06.2021 - від Пенсійного фонду України надійшли відзиви, в яких відповідачі зазначають про порушення позивачем строків звернення до суду з даним позовом та що позов слід залишити без розгляду.
22 червня 2021 року ухвалою суду розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст.262 КАС України. Позовну заяву залишити без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів звернення до суду у строки, визначені ст.122 КАС України чи належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.
02 липня 2021 року представником позивача до суду за вх. №35022/21 подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що поведінка позивача щодо захисту свого права була активною, а спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації права позивача на соціальний захист, зумовлений протиправними діями відповідача, які виразились у його відмові в перерахунку та виплаті пенсії, що підтверджено листом № 6643-5482/Я-02/8-1500/21 від 23.04.2021, і саме з цього моменту у позивача виникли підстави для звернення до суду. Крім цього, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку пенсіонер виходить з принципу «належного врядування» та з презумпції, що розмір пенсії визначений відповідно до Закону. Також вказує, що до прийняття рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8124/19 від 17 грудня 2019 року пенсіонер не мав розумних причин сумніватися у добросовісності дії працівників пенсійного фонду. Позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду, так як не мав об'єктивного права звертався за судовим захистом в проміжок часу з 01.04.2019 року по 20.04.2021 року.
Розглядаючи заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 02/60/13 від 10.02.2021 року.
Тобто, підстава для перерахунку пенсії на підставі нової довідки про грошове забезпечення у позивача виникла лише 10 лютого 2021 року після її видачі, у зв'язку з чим позивач звернувся до Головного управління, та у перерахунку пенсії позивачу було відмовлено листом № 5964-4067/Я-02/8-1500/21 від 13.04.2021.
Отже, суд вважає, що в цій частині позовних вимог позивач не пропустив строк звернення до суду.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Таким чином, враховуючи доводи представника позивача щодо принципу презумпції належного урядування та що позивач не мав підстав сумніватись, що перерахунок його пенсії був проведений у відповідності до законодавства, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів сповіщення позивача про зменшення його розміру пенсії та її виплату не у повному розмірі підвищення, суд вважає за доцільне заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% на 70% грошового забезпечення при її перерахунку з 1 січня 2018 року та щодо виплати з 5 березня 2019 року ОСОБА_1 пенсії, після її перерахунку з 01.01.2018 року, з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії, а у задоволенні заяв відповідачів про залишення позову без розгляду - відмовити.
Керуючись ст.ст.7, 9, 122, 123, 167, 240, 241, 248, 294-295 КАС України,
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% на 70% грошового забезпечення при її перерахунку з 1 січня 2018 року та щодо виплати з 5 березня 2019 року ОСОБА_1 пенсії, після її перерахунку з 01.01.2018 року, з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії.
У задоволенні заяв відповідачів про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.А.Вовченко