Ухвала
09 липня 2021 року
м. Київ
справа № 450/443/19
провадження № 61-10113 ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пащук Артем Ігорович,на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Яремко Ростислав Євгенійович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення сторін у попереднє становище,
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 липня 2020 року, залишеним без змін постановоюЛьвівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , який зареєстрований в реєстрі за № 631, а саме земельної ділянки площею 0,1052 га, яка розташована за адресою: с. Конопниця, Пустомитівський район, Львівська область. Повернуто сторони договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 вересня 2017 року в попередній стан, шляхом повернення у приватну власність ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки.
У червні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення попередніх інстанцій, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Щодо підстав касаційного оскарження
Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Заявник у касаційній скарзі виокремила такі підстави касаційного оскарження як пункти 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України, однак посилаючись на ці підстави касаційного оскарження заявник, серед іншого, не обгрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Таке узагальнене посилання у касаційній скарзі на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України без обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави, не є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав оскарження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Щодо сплати судового збору
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (тут і надалі у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Враховуючи, що позов майнового і немайнового характеру, ціна позову становить 83 824,00 грн, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 3 213,28 грн (838,24 грн * 200%) + (768,40 грн * 200% )
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пащук Артем Ігорович, на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 25 серпня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь