Ухвала
08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 358/143/16
провадження № 61-8273 ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Божок Михайло Іванович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання дітей.
Рішенням Богуславського районного суду Київської областівід 06 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 09 лютого 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 03 березня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської областівід 06 квітня 2016 року у вказаній вище справі, на підставі пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України.
До Верховного Суду14 травня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Богуславського районного суду Київської області від 06 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Богуславського районного суду Київської області від 06 квітня 2016 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвали від 11 березня 2021 року неповажними, вказану касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику усунути її недоліки, а саме: звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням, в якому навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази, уточнити форму і зміст касаційної скарги, надати докази сплати судового збору у розмірі 454,00 грн, оскільки судом відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
У червні 2021 року засобами поштового зв'язку на виконання ухвали Верховного Суду від 03 червня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву, у якій звертає увагу на відсутність доходів з 2015 року. Вважає, що підлягає звільненню від сплати судового збору, тому просить відкрити провадження у справі.
Незадовільний майновий стан заявника за попередній календарний рік може бути підставою для звільнення від сплати судового збору згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» і статті 136 ЦПК України.
Із доданих до заяви індивідуальних відомостей про ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного Фонду України (форма ОК-5) вбачається інформація про його доходи за період з 2000 по 2015 роки. Заявник не навів дані про свої доходи за попередній календарний рік (2020).
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що майновий стан заявника є вкрай незадовільним і сплата судового збору у розмірі 454,00 грн становитиме для нього надмірний фінансовий тягар.
Із наведеної заяви та наданих до неї додатків суд вбачає, що ОСОБА_1 не усунув недоліки касаційної скарги:
- не навів інші підстави для поновлення строку та не надав докази на їх підтвердження;
- не сплатив судовий збір у розмірі 454,00 грн;
- не надав уточнену касаційну скаргу із вірним зазначенням найменування суду касаційної інстанції та викладенням клопотання заявника.
Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК Україниу разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки у встановлений судом строк, станом на 08 липня 2021 року недоліки касаційної скарги не усунуто, відповідно до статті 185 ЦПК України касаційна скарга підлягає поверненню заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (МПП «Голуб» проти України, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Божок Михайло Іванович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року у цій справі вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь