Ухвала
06 липня 2021 року
м. Київ
справа № 359/3073/20
провадження № 61-9937ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за видачу трудової книжки,
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади начальника юридичного відділу ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» відповідно пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України з 20 березня 2020 року на 20 квітня 2020 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» задоволено.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року.
Заяву обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до рішення виконавчої дирекції ФССУ у Київський області від 04 вересня 2020 року № 08/2236 листки непрацездатності видані обґрунтовано та підлягають оплаті після рішення суду щодо неправомірності звільнення із посади. У зв'язку з цим, позивач просила переглянути рішення на підставі нововиявлених обставин.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у перегляді за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, залишивши її в силі.
Судове рішення мотивовано тим, що зазначене заявником рішення не є нововиявленою обставиною, оскільки ОСОБА_1 оскаржила рішення про неоплату листків непрацездатності ще під час розгляду справи в суді першої інстанції, а заявнику було відомо про те, що її скарга знаходиться на розгляді.
У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки не врахував, що відповідь на скаргу ОСОБА_1 , подану у серпні 2020 року, викладена у листі виконавчої дирекції ФССУ у Київській області від 04 вересня 2020 року № 08/2236 щодо обґрунтованості видачі листків непрацездатності, є нововиявленою обставиною.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із оскаржуваного судового рішення, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Перелік підстав, визначених статтею 423 ЦПК України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Посилання заявника на те, що підставою для звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є наявність рішення виконавчої дирекції ФССУ щодо обґрунтованості видачі листків непрацездатності є безпідставними, оскільки позивач 07 серпня 2020 року, тобто під час розгляду справи в суді першої інстанції, звернулася до виконавчої дирекції ФССУ зі скаргою, а тому була обізнана та мала правомірні очікування щодо розгляду вказаної скарги та отримання відповіді, тобто вказана обставина існувала на час розгляду судами цієї справи і була відома ОСОБА_1 , про що вона могла повідомити суд.
Таким чином, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року за нововиявленими обставинами, дійшов правильного висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні вимог статті 423 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, який їх обґрунтовано спростував.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 ухвалу Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року є необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за видачу трудової книжки.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян