09 липня 2021 року
м. Київ
справа № 380/5059/20
адміністративне провадження № К/9901/36011/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №380/5059/20
за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського голови Садового Андрія Івановича про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді - Курп'як О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Пліша М.А., суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.)
І. Суть спору
1. 30 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського міського голови Садового Андрія Івановича, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії відповідача при розгляді заяви позивача від 27 травня 2020 року про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 08 листопада 2018 року щодо надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 100000,00 грн з бюджету м. Львова, такі, що порушили частину 2 статті 2 КАС України, статей 4, 15, 20 Закону України «Про звернення громадян»;
1.2. зобов'язати відповідача невідкладно розглянути заяву позивача від 27 травня 2020 року про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 08 листопада 2018 року щодо надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 100000,00 грн. з бюджету м. Львова і задоволити надання допомоги.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі №1.380.2019.006335 частково задоволено вимоги позивача, визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 398 від 26.04.2019 в частині відмови у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 на підставі внесення його до списку, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 26 лютого 2018 року № 198 «Про затвердження списку осіб - учасників антитерористичної операції, які подали у Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій документи під дачне будівництво за межами м. Львова»; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. На виконання вищевказаного рішення суду позивач 27 травня 2020 року звернувся із заявою про повторний розгляд його заяви від 08 листопада 2018 року. Проте, як зазначає позивач, до моменту звернення до суду з даним позовом відповідач повторно не розглянув його заяви.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 23 квітня 2015 року Львівська міська рада з метою належного забезпечення житлових умов учасників АТО та членів їх сімей, створення їм сприятливого суспільного середовища, відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» прийняла ухвалу № 4520, якою затвердила Програму про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також членів сімей таких осіб (застосовується редакція даної Програми на час звернення позивача з заявою та її розгляду - далі Програма).
3.1. Ця програма за рахунок коштів місцевого бюджету встановила додаткові соціальні гарантії для певних категорій львів'ян - учасників АТО.
3.2. Відповідно до пункту 3.1 Програми розмір матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань складає 100 тис грн. на одну особу, що має право на її отримання відповідно до цієї Програми: матеріальна допомога виплачується одноразово у повному обсязі.
3.3. Згідно пунктом 3.2 Програми надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань здійснюється з врахуванням розділу 1 цієї Програми та у такій черговості:
Підпункт 3.2.1. У першу чергу - члени сімей учасників антитерористичної операції, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок захворювання, поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, і яким надано статус члена сім'ї загиблого (померлого) відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; члени сімей учасників антитерористичної операції, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок захворювання, поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у яких відсутні правові підстави на надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (особи, зазначені у пункті 3.4 Програми); особи з інвалідністю внаслідок війни 1 та 2 групи, - на яких не поширюється дія розділу 2 цієї Програми; особи, зазначені у пунктах 2.1.1 - 2.1.4 розділу 2 цієї Програми, які відмовилися від отримання житла, передбаченого цією Програмою.
Підпункт 3.2.2. У другу чергу - особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи; учасники антитерористичної операції, які мають поранення, контузії чи каліцтва, одержані під час участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях без встановлення групи інвалідності; учасники антитерористичної операції, які мають на вихованні неповнолітніх дітей без матері (батька).
Підпункт 3.2.3. У третю чергу - учасники антитерористичної операції, у яких на вихованні є дитина з інвалідністю та/або троє і більше неповнолітніх дітей (рідних, усиновлених).
Підпункт 3.2.4. У четверту чергу - інші категорії учасників антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
3.4. Ухвалою Львівської міської ради № 5427 від 19 вересня 2019 року затверджено вищезазначену Програму у новій редакції. У пункті 3.2.5 Програми передбачено, що у п'яту чергу надається одноразова матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - учасникам антитерористичної операції/операції об'єднаних сил: 3.2.5.1. Щодо яких відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку» та надання її у власність. 3.2.5.2. Які вже отримали у власність та використали своє право на приватизацію земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку». 3.2.5.3. Щодо яких відповідним органом прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням «для індивідуального дачного будівництва на території Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району (у межах кварталу з кадастровим номером 4623681600:06:000:0408), розташованої між промисловою зоною « Рясне » та житловим районом «Білогорща» м. Львова, з подальшим набуттям у власність
3.5. Для надання послуг учасникам бойових дій, членам їх сімей та сімей загиблих учасників, що брали безпосередню участь в антитерористичній операції Львівська міська рада утворила Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій відповідно до ухвали від 14 січня 2016 року № 117.
3.6. Крім того, для реалізації Програми про захист інтересів учасників антитерористичної операції при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій утворено Громадську комісію із захисту інтересів учасників антитерористичної операції відповідно до ухвали Львівської міської ради від 11 листопада 2016 року № 1049, рішення якої є підставою для розгляду виконавчим комітетом Львівської міської ради питання про надання житла або матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб.
3.7. 08 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського міського голови Садового А.І. із заявою на отримання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань відповідно до Програми про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також членів сімей таких осіб, затвердженої ухвалою міської ради від 23 квітня 2015 року № 4520.
3.8. Виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв Рішення № 398 від 26 квітня 2019 року «Про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань учасникам антитерористичної операції - мешканцям м. Львова», згідно з пунктом 2 якого відмовив у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань учасникам антитерористичної операції - мешканцям Львова, згідно з додатком 2, зокрема, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на підставі того, що позивач внесений до списку, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 26 лютого 2018 року № 198 «Про затвердження списку осіб - учасників антитерористичної операції, які подали у Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій документи під дачне будівництво за межами м. Львова».
3.9. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду, і рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.006335 позовні вимоги задоволено частково - визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 398 від 26 квітня 2019 року в частині відмови у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 на підставі внесення його до списку, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 26 лютого 2018 року № 198 «Про затвердження списку осіб - учасників антитерористичної операції, які подали у Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій документи під дачне будівництво за межами м. Львова», в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3.10. 27 травня 2020 року позивач звернувся до Львівського міського голови Садового Андрія Івановича із заявою про повторний розгляд його заяви від 08 листопада 2018 року на виконання рішення суду від 13 березня 2020 року у справі №1.380.2019.006335.
3.11. Наголошуючи на тому, що до моменту звернення до суду з даним позовом відповідач повторно не розглянув його заяви та не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
4.1. Відмовляючи в задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що заява позивача від 27 травня 2020 року розглянута відповідачем та надано позивачу відповідь за результатами її розгляду у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
IV. Касаційне оскарження
5. Не погодившись з рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
5.1. Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 15, 19 та 20 Закону України «Про звернення громадян» у подібних правовідносинах.
5.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що не отримав відповіді на заяву безпосередньо від відповідача. Також вказує, що в порушення рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 26 жовтня 2018 року №1140, в редакції, що діяла на момент його первинного звернення, позивача включено до більш пізньої черги, а саме до п'ятої замість третьої.
5.3. У зв'язку із наведеним позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.
6. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон України №3551-XII) місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.
9. Підпунктом 1 пункту а частини першої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до яких належать встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення.
10. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» № (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
11. Згідно з статтею 3 цього Закону заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
12. Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
13. За приписами статей 15 та 18 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
13.1. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
14. Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
14.1. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
15. Згідно з статтею 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
VI. Позиція Верховного Суду
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
18. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на заяву ОСОБА_1 від 27 травня 2020 року управлінням соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у термін передбачений Законом України «Про звернення громадян» надано відповідь від 17 червня 2020 року № 110207-вих-45507 та повідомлено позивача, що «На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року, керуючись Програмою про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також членів сімей таких осіб, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 23 квітня 2015 року №4520, заява ОСОБА_1 від 08 листопада 2018 року про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань передана на повторний розгляд Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій.
23.1. 19 травня 2020 року Комісією прийнято рішення скасувати рішення Комісії від 26 березня 2019 року протокол №3 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та рекомендовано виконавчому комітету Львівської міської ради скасувати рішення виконкому від 26 квітня 2019 року №398 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні вказаної допомоги, враховуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та рекомендовано розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 листопада 2018 року у порядку п'ятої черги згідно з пункту 3.2.5.3 Програми.
23.2. Відповідно до пункту 3.12. Програми рішення про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань приймається виконавчим комітетом на основі поданих Центром рекомендаційних списків Комісії, які сформовані станом на день засідання Комісії.
23.3. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 12 червня 2020 року № 488 скасовано пункт 11 додатка 2 рішення виконкому від 26 квітня 2019 року № 398 «Про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань учасникам антитерористичної операції-мешканцям м. Львова» в частині відмови у наданні ОСОБА_1 одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
23.4. У вказаній відповіді також наголошено, що додаткову інформацію з питань призначення та виплати одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_3 зможе отримати, звернувшись до секретаря комісії - фахівця з соціальної роботи Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій.»
24. Наведене свідчить, що заява позивача від 27 травня 2020 року розглянута та управлінням соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надано позивачу відповідь за результатами її розгляду у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
25. Щодо доводів скаржника, що він не отримав відповідь безпосередньо від відповідача, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
26. В розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України та статті 19 Закону № 393/96-ВР міський голова є посадовою особою органу місцевого самоврядування.
27. За приписами частини третьої статті 7 Закону № 393/96-ВР, якщо питання, порушені в одержаному, зокрема, посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі.
28. Як вбачається з матеріалів справи, Львівським міським головою, в межах своїх повноважень, доручено відповідному підрозділу міської ради, до компетенції якого входить вирішення питань порушених у заяві позивача від 27 травня 2020 року, розглянути вказану заяву та надати на неї відповідь.
29. Наведене дає підстави для висновку про безпідставність вказаних доводів скаржника.
30. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
31. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
32. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів.
33. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
VIІ. Судові витрати
34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко