Справа № 500/1302/21
07 липня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Управління соціальної політики Тернопільської міської ради в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 даний позов задоволено повністю.
Представник Управління соціальної політики Тернопільської міської ради подав до суду письмову заяву про відстрочення виконання судового рішення в даній справі, в обґрунтування якої зазначив, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/1302/21 від 20 квітня 2021 року, Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради ОСОБА_1 , як інваліду війни II групи, проведено перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року з врахуванням раніше виплачених ОСОБА_1 , нараховано 9464,00грн. Просить врахувати, що Управління є лише розпорядником державних коштів, які виділені в межах бюджетних асигнувань і з поважних причин не в змозі провести виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 , недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Тобто, на думку заявника, виконати рішення суду у повному обсязі Управлінню не видалося можливим через поважні причини, які не залежать від Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, оскільки фактична виплата коштів відбувається за рахунок Державного бюджету України. Таким чином, вважає, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року виконано Управлінням в межах його компетенції, відповідно до наданих йому повноважень.
Ухвалою суду від 29.06.2021 призначено судове засідання з розгляду даної адміністративної справи на 07.07.2021 о 10:00 год.
ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розглянути без його участі в порядку письмового провадження.
Представник Управління соціальної політики Тернопільської міської ради подав письмове клопотання, в якому просив розглядати справу за заявою Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про відстрочення виконання судового рішення по справі №500/1302/21 без участі представника Управління та задовольнити дану заяву в повному обсязі.
Згідно частини другої ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши клопотання Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частинами 2-4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтею 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його виконання, що визначено частиною другою ст. 372 КАС України.
Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини третьої ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з частиною четвертою статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що відстрочення, розстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, які об'єктивно унеможливлюють або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв'язку із відсутністю у боржника відповідних коштів у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.
При цьому підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання судового рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, постанові від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.
Оскільки рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 року у справі №500/1302/21 набрало законної сили, воно є обов'язковим до виконання та підлягає виконанню на підставі виконавчого документа, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, суд не встановив обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні заяви відстрочення виконання рішення суду, у порядку ст.378 КАС України.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про відстрочення виконання судового рішення - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.07.2021.
Головуюча суддя Дерех Н.В.