про повернення позовної заяви
09 липня 2021 року Справа № 480/5326/21
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
18.06.2021 р. до Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, 49), в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як інваліду війни 3-ї групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
2. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2020 року як інваліду війни 3-ї групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 22.06.2021 вищевказаний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд визнає неповажними підстави, зазначені у такому клопотанні, виходячи з наступного.
Позивачем зазначається у заяві про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду те, що він не має юридичної освіти, не знає особливостей законодавства, у зв'язку з чим не міг знати, що його права порушуються, тобто, що розмір до соціальної виплати до 5 травня не відповідає вимогам законодавства. Про невідповідність розміру одноразової допомоги до 5 травня 2020 позивач дізнався із засобів масової інформації та після офіційного звернення до відповідача. Також позивач зазначає, що відповідно до ст. ІV Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду встановлюється тридцятирічний строк позовної давності за вимогами відшкодування ядерної шкоди.
Надаючи оцінку наведеним доводам позивача щодо можливості поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 826/5240/18.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17.
Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до суду із адміністративним позовом 14.06.2021 (підтверджується поштовою печаткою) та оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як інваліду війни 3-ї групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Суд наголошує на тому, що грошова допомога є періодичним та фіксованим платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про підставу здійснення такої виплати, її розмір, як вона обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів було здійснено саме такий її розрахунок.
Враховуючи, що вказаний вид грошової виплати є періодичним платежем, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується.
Отже, з дня отримання виплати особою, якій призначена грошова допомога вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався після офіційного звернення до відповідача (лист-відповідь від 19.05.2021 № 01-24/2355).
Крім того, судом враховується, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Разом з цим, позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом 14.06.2021, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого п. 2 ст. 122 КАС України.
Суд зазначає, що у разі оскарження рішення суб'єкта владних повноважень зі спливом значного періоду часу, позивачем мають бути наведені переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.
При цьому те, що позивач не є спеціалістом у галузі права не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Більше того, відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Також суд відхиляє доводи позивача про необхідність застосування тридцятирічного строку позовної давності за вимогами відшкодування ядерної шкоди, передбаченої Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, оскільки позивач звернувся до суду із адміністративним позовом та оспорює бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як інваліду війни 3-ї групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, а не з вимогами про відшкодування шкоди.
Відтак, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до Сумського окружного адміністративного суду з даним позовом в шестимісячний строк, передбачений положеннями частини другої статті 122 КАС України.
Зазначені висновки суду щодо обмеження строків звернення із зазначеними в адміністративному позові позовними вимогами узгоджується також із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 14.04.2021 по справі № 520/2893/21, від 05.04.2021 по справі № 520/18905/2020.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суд, розглянувши доводи поданої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оцінивши надані в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду докази, вважає наведені позивачем причини неповажними.
У зв'язку з ненаданням позивачем доказів про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо спірних відносин, підстави, зазначені позивачем у вказаній заяві не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, визнані судом необґрунтованими, тому суд повертає позивачу позовну заяву з доданими до неї документами.
Разом із тим, суд звертає увагу позивача на те, що він, у відповідності до ч. 8 ст. 169 КАС України, має право повторного звернення до суду в разі надання доказів поважності причин пропуску такого строку в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя О.А. Прилипчук