про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2021 року справа № 480/5934/21
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно та зобов'язання виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Поданий адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст.122 КАС України).
Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що предметом позову у вказаній справі є, зокрема, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за несвоєчасну виплату компенсації вартості за неотримане речове майно.
Тобто спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, зокрема, невиплати позивачу у зв'язку із звільненням з військової служби компенсації за речове майно, право на яку він здобув під час проходження публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Згідно із ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Згідно із п. 15 розділу III Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.06.2017 № 797/30665 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному Порядком № 178.
Пунктом 4 Порядку №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Отже у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.
Таким чином, підставою для реалізації військовослужбовцем свого права на отримання компенсації за неотримане речове майно є відповідна заява (рапорт), яка може бути подана як до, так і після його виключення зі списків особового складу
Оскільки виплата компенсації військовослужбовцям за неотримане речове майно є відносинами щодо проходження публічної служби, під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення спеціальної норми ч.5 ст.122 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 620/1982/19.
З позовної заяви вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2018 №229 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас та виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Суд зазначає, що позивач звертався до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (справа № 480/2125/21) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно на день звільнення з військової служби 09.08.2018; зобов'язання виготовити довідку про вартість неотриманого речового майна, що належить позивачу та на підставі цієї довідки нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, станом на день звільнення з військової служби 09.08.2018.
Згідно з ухвалою суду від 23.04.2021 позовна заява була залишена без руху у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.
При цьому в ухвалі суду було вказано, що у серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини із заявою про виготовлення довідки про вартість неотриманого речового майна, яке належало йому на момент звільнення та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно.
Військова частина НОМЕР_1 листом від 23.09.2020 №3819 повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для нарахування та виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Ухвалою суду від 13.05.2021 у справі № 480/2125/21 позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії була залишена без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся 26.05.2021 із заявою до командира військової частини НОМЕР_1 про надання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
До суду з цим позовом позивач звернувся лише 06.07.2021, тобто із пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.
Судом встановлено, що жодних доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не надав.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тобто законодавець передбачає у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду подання заяви.
Однак в порушення вимог частини 6 ст. 161 КАС України до позову не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Бондар