08 липня 2021 року Справа №480/3325/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовною заявою до Тростянецької міської ради (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Тростянецької міської ради в частині неприйняття рішення від 02.03.2021 «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок код КВЦПЗ 02.01. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 » щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га на яку претендує ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Тростянецьку міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,2500 га, по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тростянецької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,2500 га, в АДРЕСА_1 .
Листом від 31.03.2021 №ЦНАП-156 Тростянецька міська рада повідомила позивача, що рішення «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок код КВЦПЗ 02.01. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 розглянуто на пленарному засіданні 7 сесії 8 скликання Тростянецької міської ради. За результатами голосування депутатів Тростянецької міської ради дане рішення не прийняте.
Позивач зазначає, що питання щодо передачі земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,2500 га на території с. Криничне, є повноваженнями Тростянецької міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення.
У частині сьомій статті 118 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу, однак відповідач жодної з них під час неприйняття рішення від 02.03.2021 не вказав, не зазначив також, яким вимогам нормативних актів не відповідає місце розташування земельної ділянки, що планується до відведення.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 20.01.2021 року на адресу Тростянецької міської ради через ЦНАП надійшла заява від позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,25 га в с. Криничне.
Розгляд вказаної заяви було покладено на відділ комунальної власності і земельних відносин апарату Тростянецької міської ради, який, відповідно до пункту 3.1.8. Положення про відділ, підготував проект рішення на 7 сесію 8 скликання Тростянецької міської ради «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ». Крім того, вказаний проект рішення 02 березня 2021 року було винесено на розгляд сесії Тростянецької міської ради відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідач зазначає, що відділом комунальної власності і земельних відносин апарату Тростянецької міської ради було підготовлено проект рішення саме про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , а не про відмову.
Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Отже, у даному випадку рішення приймалось не органом державної влади, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 13.11.2019 року по справі №803/1244/21, а саме представницьким колегіальним органом, де голосування здійснюється кожним депутатом за власним переконанням, і де відсутній будь-який сторонній вплив чи примус.
Крім того, відповідач зазначив, що позивачу не було саме відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а рішення саме не було прийнято депутатами ради.
Також відповідач зазначив, що оскільки сесія Тростянецької міської ради є колегіальним органом і прийняття нею рішень здійснюється шляхом голосування депутатів ради за їх внутрішнім переконанням з огляду на вимоги закону, тому обраний позивачем спосіб захисту - зобов'язати Тростянецьку міську раду прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, не є об'єктивно правильним. Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач у відзиві на позовну заяву не спростував твердження та аргументи позивача, викладені у позовній заяві. Крім цього, вважає єдиним захистом прав позивача саме зобов'язання надати дозвіл. Враховуючи зазначене, просить позовні вимоги задовольнити
Від відповідача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву, у яких відповідач вважає позицію позивача щодо протиправності дій міської ради жодним чином не обґрунтованою та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає про необхідність витребувати у відповідача генеральний план с.Криничне. чинний на момент звернення позивача з клопотанням від 20.01.2021. Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача, оскільки такі обставини не були підставою для прийняття рішення, враховуючи те, що позивач взагалі оскаржує діяльність відповідача щодо неприйняття жодного рішення по заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 21.01.2021 (зареєстрована в Тростянецькій міській раді за № ЦНАП-94 від 20.01.2021), в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,2500 га, в АДРЕСА_1 (а.с. 34).
Відповідач листом від 31.03.2021 № ЦНАП-156 повідомив позивача про те, що рішення "Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок КВЦПЗ 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 розглянуто на планерному засіданні 7 сесії 8 скликання Тростянецької міської ради. За результатами голосування депутатів Тростянецької міської ради дане рішення не прийняте (а.с. 5).
Вищезазначене також підтверджується витягом із протоколу 7 сесії 8 скликання Тростянецької міської ради від 02.03.2021 (а.с. 35-40).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у статті 116 Земельного кодексу України.
Так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У цій же частині статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту органу місцевого самоврядування у формі рішення ради, а не шляхом направлення листів інформаційного характеру заявникам.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, питання щодо передачі земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд Тростянецької міської ради є повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,2500 га, в АДРЕСА_1 , однак жодного рішення за результатами розгляду вказаної заяви відповідачем прийнято не було.
Суд зауважує, що відповідач, розглядаючи заяву позивача повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.
При цьому, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинне оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення.
Відсутність належним чином оформленого рішення Тростянецької міської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
З таких обставин має місце протиправна бездіяльність Тростянецької міської ради.
Посилання відповідача на те, що заява позивача розглядалася на пленарному засіданні міської ради, проте рішення не було прийняте у зв'язку з відсутністю достатньої кількості голосів депутатів, суд не бере до уваги, оскільки сам лише факт розгляду заяви не свідчить про виконання органом місцевого самоврядування обов'язку, покладеного на нього статтею 118 ЗК України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині шостій статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Частиною десятою статті 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у відповідності до ст. 9 КАС України та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача, зареєстрованої 20.01.2021, про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0.2500 га.
Щодо зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суд зазначає, що вказане зобов'язання може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту як зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Зважаючи на те, що відповідачем не було прийнято рішення про надання (чи відмову у наданні) дозволу на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 .
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908,00 грн., сплачену позивачем при зверненні до суду, що підтверджується квитанцією від 14.04.2021 (а.с. 8).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Тростянецької міської ради в частині неприйняття рішення від 02.03.2021 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок код КВЦПЗ 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 » щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.2500 га, на яку претендує ОСОБА_1 .
Зобов'язати Тростянецьку міську раду (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру, 6, код і.к. 24006361) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованої 20.01.2021, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 та прийняти рішення по вказаній заяві відповідно до чинного законодавства та з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Тростянецької міської ради (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру, 6, код ЄДРПОУ 24006361) судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2021.
Суддя С.М. Гелета