08 липня 2021 року № 320/13687/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська 16) в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 89% відповідних сум грошового забезпечення до 70% під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та виплатити позивачу 100% визначеного пенсійного забезпечення без обмеження максимальним розміром.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ. Зазначає, що при здійсненні перерахунку відповідач протиправно зменшив основний розмір пенсії з 89% до 70% грошового забезпечення позивача.
Ухвалою від 23 грудня 2020 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано відповідачеві протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву.
03 лютого 2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що функції Пенсійного фонду обмежуються виключно питаннями призначення і виплати пенсій. При цьому розмір пенсії Пенсійним фондом визначається на підставі наданих уповноваженими органами довідок про грошове забезпечення. Стверджує, що перерахунок пенсії з 01.01.2018 проведено відповідно до статей 13, 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 23.07.2013 позивач має пільги, установлені законодавством України для ветеранів військової служби.
Позивачу призначена пенсія за вислугу років з 26.10.1985.
Згідно з перерахунком пенсії по пенсійній справі ФА88984 з 01.01.2017 пенсія позивача складалася з наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1075 грн. 00 коп.; оклад за військове звання - 130 грн. 00 коп.; процентна надбавка за вислугу років 40 % - 482 грн. 00 коп. Основний розмір пенсії: 89% грошового забезпечення у розмірі: 2491,33 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: діти війни - 66,43 грн., підвищення за постановою Кабінету Міністрів України 2012 р. № 355 - 436 грн. 07 коп. Загальний підсумок пенсії за вислугу рогів позивача складає (з надбавками) - 2993 грн. 83 коп.
В січні 2018 року на виконання вимог п.1 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідачем був здійснений перерахунок пенсії позивача.
Так, згідно з перерахунком пенсії по пенсійній справі ФА88984 з 01 січня 2018 року пенсія позивача складалася з наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 4930 грн. 00 коп.; оклад за військове звання - 1410 грн. 00 коп.; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3170 грн. 00 коп.; премія % - 0 грн. 00 коп. Всього - 9510 грн. 00 коп. Основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення у розмірі: 6657 грн. 50 коп. Загальний підсумок пенсії за вислугу рогів позивача складає (з надбавками) - 6723,43 грн., з урахуванням попередньої суми пенсії 2993,83 грн. та підвищення 1864 грн. 80 коп. (50 % від 3729 грн. 60 коп.) - 4858 грн. 63 коп.
Крім того, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року підвищення складає 3729 грн. 60 коп. З них виплачується:
- з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення: 1864 грн. 80 коп.;
- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75 % від підвищення: 2797 грн. 20 коп.;
- з 1 січня 2020 року 100% щомісячно від підвищення: 3729 грн. 60 коп.
21 жовтня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 та виплати 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених КМУ №704 та відповідно до Закону України №2262-ХІІ і неотриманих пенсійних коштів з 01.01.2018.
Проте, відповідач листом від 18.11.2020 №26228-27205/Д-02/8-2600/20 повідомив позивача, що підстави для перегляду грошового забезпечення для визначення розміру пенсії на сьогодні відсутні.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.
Згідно з вимогами статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до вимог статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Положеннями частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з вимогами частини 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Частиною 4 статті 63 зазначеного Закону встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", прийнято постанову №103 від 21.03.2018 пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018.
Статтею 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1, 2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами пенсія за вислугу років з 26.10.1985 року призначена позивачеві у розмірі 89% грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та “ 90” замінено на “ 80” та в подальшому “ 80” замінено на “ 70” відповідно.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Внесені Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI та Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 86% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій.
Таким чином, зміна розміру пенсії з 89% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася внаслідок внесення змін до положень частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб” на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати положення частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення.
Факт того, що відповідачем, при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” було застосовано 89% коефіцієнт обчислення пенсії позивача у зв'язку зі зміною законодавства сторонами визнається.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу під час перерахунку з 89% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років позивачу у розмірі 89% від відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо вимоги адміністративного позову про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у відповідь на заяву позивача про перерахунок пенсії вказав на відсутність правових підстав для такого перерахунку. Відтак, спору щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасної.
Таким чином, позовні вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 20.12.2020 №0.0.1950317531.1.
Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (2/3 позовних вимог) в розмірі 560,53 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 89% відповідних сум грошового забезпечення до 70% під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська 16; код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РПОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ) відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №3362-ХІІ, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії у розмірі 89 % від сум грошового забезпечення, а також виплатити 100% різниці пенсії між фактично отриманою та належною до сплати після проведеного перерахунку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська 16; код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РПОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 53 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2021.
Суддя Панченко Н.Д.