ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"08" липня 2021 р. Справа № 300/1643/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про долучення до матеріалів справи документів про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених в адміністративній справі № 300/1643/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та зобов'язання скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 позов ОСОБА_1 - задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019.
06.07.2021 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про долучення до матеріалів справи документів про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Заява мотивована тим, що позивач у позовній заяві просив суд стягнути за рахунок відповідача на його користь витрати, понесені на професійну правничу допомогу, та повідомив, що повний пакет документів, в тому числі акт про надання правової допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом буде надано суду у строк, встановлений частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, з урахуванням наданого адвокатом Шевченко Н. П. обумовленого комплексу правової допомоги по справі №300/1643/21 у суді першої інстанції, позивачем оплачено адвокатські послуги у розмірі 6000,00 грн, остання просить суд заяву задовольнити та стягнути з відповідача понесені позивачем і документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. Суд дану заяву розцінює як заяву про винесення додаткового рішення, оскільки рішення по справі вже ухвалено 01.07.2021.
Відповідач, в свою чергу, 07.07.2021 на адресу суду подав заперечення на заяву щодо понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно яких зазначив, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Звернув увагу суду на те, що правове обґрунтування порушеного позивачем питання викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324,19, а зміст даного рішення продубльований адвокатом у підготовленому ним позові.
Розглянувши подану представником позивача заяву представника позивача про долучення до матеріалів справи документів про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами клопотання стосовно розподілу судових витрати, суд дійшов висновку про можливість ухвалення додаткового судового рішення в письмовому провадженні, без виклику (повідомлення) учасників справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що представником у позовній заяві вказано про те, що про розмір судових витрат буде додатково повідомлено.
Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат, відповідно до частини 1 якої, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно частини 2 цієї ж статті, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги від 09.04.2021; акт прийому-передачі послуг від 05.07.2021, ордер на надання правової допомоги від 12.04.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанцію №499417 від 05.07.2021.
Так, згідно акту прийому-передачі послуг від 05.07.2021, ОСОБА_1 адвокатом Шевченко Н.П. надано правову допомогу, а саме: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції, вивчення та правовий аналіз доказів по справі, вивчення та правовий аналіз судової практики в аналогічних спорах, підготовка адміністративного позову та додатків до нього. Розмір гонорару адвокат визначена у розмірі 4 000,00 грн.
Також, за змістом частини 9 статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).
Згідно з положеннями статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
В зв'язку із вищенаведеним, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 4 000,00 грн, є неспівмірною із складністю цієї справи та надмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.
Окрім того, суд враховує те, що у рішенні від 01.07.2021, подібні правовідносини були предметом спору у Верховному Суді, яким неодноразово виносились постанови, на які, в свою чергу, послався суд у рішенні від 01.07.2021, тобто Верховним Судом напрацьована практика щодо розгляду справ з подібним предметом спору.
Відтак, беручи до уваги принцип співмірності, заперечення відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, напрацьовану правову позицію щодо аналогічних відносин Верховного Суду, а також виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, суд вважає, що співмірними і обґрунтованими є витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Як наслідок, заява представника позивача підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу, яка становить 2 000,00 грн.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 250, 252, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Шевченко Наталії Павлівни про долучення до матеріалів справи документів про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача таких витрат - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/1643/21.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач : Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 38555228, вул. І. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.