30 червня 2021 року Справа № 280/5328/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 14)
про визнання дій протиправними та стягнення суми,
25.06.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення по Вознесенівському району Запорізької міської ради з нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі меншому, ніж встановлено ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25.12.1998;
стягнути з Управління соціального захисту населення по Вознесенівському району Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі 9464,00 грн., розраховану відповідно до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем заявлено вимоги про нарахування та виплату грошової допомоги учаснику бойових дій за 2020 рік.
Водночас, із позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернувся 25.06.2021, тобто із порушенням строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
При цьому, позивачем у позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що строк звернення до суду ним дотримано та посилається на те, що про порушення своїх прав дізнався, отримавши відмову відповідача у виплаті грошової допомоги.
Як наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2020 у справі № 800/671/16, початок перебігу строку звернення до суду в адміністративному судочинстві розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення. Відтак законодавець передбачив, що в разі якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, саме з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 правовідносини набули того правового регулювання, на яке позивач посилається, обґрунтовуючи позовні вимоги, а отже підстави для звернення до суду з даним позовом виникли саме з 27.02.2020.
Таким чином, позов подано з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, при цьому наведені позивачем підстави не можуть вважатися поважними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 9901/390/19 висловила позицію, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
За правилами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За таких обставин, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П. Бойченко