Справа № 204/4366/21
Провадження № 1-в/204/738/21
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
07 липня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представників установи ОСОБА_4
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі подання в.о. начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про звільнення засудженого ОСОБА_6 від покарання за хворобою на підставі ст.84 КК України
До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання в.о. начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про звільнення засудженого ОСОБА_6 від покарання за хворобою на підставі ст.84 КК України.
В обґрунтування подання зазначено, що вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.12.2018 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та на підставі ст.71 КК України призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Перебуває на лікуванні у Дніпровській багатопрофільній лікарні №4 відповідно до наряду Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.02.2021 №5-831/Е про направлення засудженого на госпіталізацію до лікарняного закладу. Хворіє на тяжке невиліковне захворювання, яке відноситься до п.4.1 «Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання», засуджений з 15.05.2019 відбуває покарання.
Представник установи ОСОБА_4 просила подання задовольнити. При цьому зазначила, що у зв'язку з тяжкістю захворювання засудженого, останній не може самостійно пересуватися, постійно знаходиться під крапельницею. У засудженого немає родичів та житла і йому потрібний постійний медичний догляд. Пояснила, що після звільнення засудженого, лікарня не має повноважень щодо подальшого його влаштування до медичного закладу для продовження лікування. Він негайно звільняється, і лікування припиняється. Зазвичай таких хворих забирають рідні, але їх у хворого немає. Не зважаючи на це, за інструкцією заклад зобов'язаний звернутися до суду з таким поданням.
Представник установи ОСОБА_5 просила подання задовольнити.
Засудженого ОСОБА_6 в судове засідання не доставлено, у зв'язку із тим, що він самостійно не пересувається та тяжкістю хвороби, що підтверджує відповідна довідка. З тих самих підстав він не має можливості прийняти участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Прокурор заперечував проти задоволення подання.
Суд, вислухавши думку представників установи, прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
За вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.12.2018, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та на підставі ст.71 КК України призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Зараз ОСОБА_6 знаходиться у лікарні при ДУВП №4 на лікуванні, так як він хворіє на тяжку невиліковну хворобу.
Початок строку відбування покарання - 15.05.2019, кінець - 15.11.2022.
За висновком лікарської-консультативної комісії Дніпропетровської багатопрофільної лікарні №4 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, засудженому встановлено діагноз: «Недрібноклітинний рак верхньої долі правої легені T3N2M1 (кістки, протилежна легеня, лімфатичні вузли) IVст. II кл. група». Захворювання засудженого ОСОБА_6 підпадає під п.4.1 «Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання».
Перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання зазначений в додатку 13 «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі».
Відповідно до п.4.1 «Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання» усі злоякісні новоутворення IV стадії за міжнародною класифікацією TNM є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання.
Відповідно до ч.2 ст.84 КК України особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
З аналізу ст.84 КК України та відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу», факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбування покарання. При вирішенні судом питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухиляється він від призначеного лікування, а також інші обставини.
ОСОБА_6 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та на підставі ст.71 КК України призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, перебуває під вартою з 15.05.2019. В даному випадку захворювання засудженого підпадає під перелік, крім того, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та поведінка засудженого не можуть бути підставою для відмови у його звільненні за ст.84 КК України. Разом з тим, суд звертає особливу увагу на інші обставини, а саме, що засуджений потребує безперервного лікування, яке наразі отримує, прикутий до ліжка, отримує капельниці, не має місця мешкання, не має рідних, а заклад, у якому він наразі перебуває, позбавлений повноважень влаштувати ОСОБА_6 до іншого медичного закладу для продовження лікування, у зв'язку з чим звільнення засудженого в даному випадку фактично приведе по припинення лікування та загрожуватиме життю особи. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні подання.
На підставі викладеного, керуючись ст.84 КК України, ст.ст. 371, 372, 376, 392,537, 539 КПК України
У задоволенні подання в.о. начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про звільнення засудженого ОСОБА_6 від покарання за хворобою на підставі ст.84 КК України - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя: ОСОБА_1