Справа № 203/1244/21
Провадження № 3/0203/1160/2021
25 червня 2021 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Черваньова Ю.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП №12 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 КУпАП, -
27 березня 2021 року о 18.30 годині ОСОБА_1 , знаходячись в м.Дніпро, на залізничному вокзалі станції Дніпро-Головний справляв природні потреби в громадському місці, чим порушив громадський порядок.
У судове засідання, призначене на 20 квітня 2021 року, ОСОБА_1 викликався шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом із повідомленням за адресою місця його проживання та реєстрації вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення - АДРЕСА_1 . Проте, поштове повідомлення повернуте до суду не врученим адресату з відміткою поштового відділення - "Не було вдома".
Врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. Відповідне положення міститься у постанові КАС від 1 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14.
Для забезпечення явки правопорушника в судове засідання судом було ухвалено постанову про застосування до ОСОБА_1 приводу до судового засідання, призначеного на 05 травня 2021 року на 09.15 годину. Відповідно до рапорту поліцейського при здійсненні виходу за адресою: АДРЕСА_1 , дівчина, яка відчинила двері, повідомила, що ОСОБА_1 за вищезазначеною адресою не мешкає, в зв'язку з чим здійснити привід його в судове засідання не виявилось можливим.
Відповідно до інформації, отриманої на запит суду за відомостями про реєстрацію та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку Відділу адресно-довідкової роботи в Дніпропетровській області громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Також ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду, призначеного на 27 травня 2021 року на 09.00 год., був сповіщений шляхом розміщення оголошення через офіційний веб-сайт судової влади.
Таким чином, суд виконав всі необхідні дії для належного повідомлення особи, яка притягається до відповідальності про дату, час та місце судового засідання по розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак це не призвело до явки правопорушника до суду, тому з урахуванням принципу розумності строку розгляду справи, вважаю можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За положеннями ст.173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, за образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка скоює хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Отже, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №114000 від 27.03.2021 року, ОСОБА_1 27 березня 2021 року о 18.30 годині, знаходячись в м.Дніпро, на залізничному вокзалі станції Дніпро-Головний справляв природні потреби в громадському місці, чим порушив громадський порядок. Такі ж обставини викладені в рапорті (а.с.4).
Пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суд, з урахування принципу безпосередності, не бере до уваги, оскільки такі особи в судовому засіданні не допитувались.
Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП , оскільки він з мотивів прояву неповаги до суспільства вчинив дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Враховуючи викладене, а також характер вчиненого правопорушення, особу винного та його майновий стан, за відсутності обтяжуючих обставин, суддя вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді у вигляді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.40-1, 173, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Ю.М. Черваньова