Справа № 523/18589/19
Провадження №2-п/523/93/21
"30" червня 2021 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Нестеренко Л.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року у справі № 523/18589/19,-
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість у розмірі - 27 697 грн. 58 коп., яка складається з: простроченого основного боргу по кредиту - 22 022 грн. 67 коп.; прострочених процентів за користування кредитом - 1 589 грн. 21 грн.; комісія за обслуговування карткового рахунку - 655 грн. 00 коп.; пені за несвоєчасне погашення основного боргу - 2 937 грн. 33 коп.; пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом - 630 грн. 14 коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 335 грн. 51 коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків - 67 грн. 22 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 1921 гривні, 00 копійок.
Із заявою про перегляд заочного рішення суду звернувся відповідач ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви відповідача зазначив, що заочне рішення суду підлягає скасуванню, оскільки про наявність рішення суду він дізнався лише 18.05.2021 року за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, а відтак зазначає, що ним не пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Щодо обставин скасування рішення суду зазначив, що жодних повідомлень та викликів до суду з приводу розгляду справи він не отримував, суд мав пересвідчить в отриманні ним поштових повідомлень, а відтак, судом не були дослідженні суттєві факти, які прямо впливають на обсяг позовних вимог, а саме, позивачем не надано розрахунків щодо нарахування процентів, нараховані проценти не ґрунтуються на умовах кредитного договору, надані розрахунки є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача.
Не погоджуючись з заявою про перегляд заочного рішення суду представником позивача 07.06.2021 року (вх. №16791) подано заперечення, згідно яких представник позивача зазначає, що рішення суду є обгрунтованим, жодних поважних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи відповідач не надав, про існування рішення відповідач знав ще у березні та ним не доведено поважність причин пропуску строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення.
В судове засідання з розгляду заяви про скасування рішення суду сторони не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином та своєчасно, причини не явки суду не повідомили (а.с.132, 133).
Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 287 ЦПК України).
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Суд, може розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності осіб.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному засіданні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суду, матеріали цивільної справи з приводу доцільності перегляду заочного рішення суду, суд дійшов наступних висновків.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України заборгованість у розмірі - 27 697 грн. 58 коп., яка складається з: простроченого основного боргу по кредиту - 22 022 грн. 67 коп.; прострочених процентів за користування кредитом - 1 589 грн. 21 грн.; комісія за обслуговування карткового рахунку - 655 грн. 00 коп.; пені за несвоєчасне погашення основного боргу - 2 937 грн. 33 коп.; пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом - 630 грн. 14 коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 335 грн. 51 коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків - 67 грн. 22 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 1921 гривні, 00 копійок.
Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги про скасування заочного рішення, відповідач у поданій заяві посилається, зокрема на те, що не був повідомлений про день, час та місце судового розгляду, у зв'язку з чим не міг скористатись наданими йому процесуальними правами серед іншого подати відзив на позов та докази, які мають суттєве значення для вирішення справи по суті.
З огляду на викладене суд зазначає наступне.
Судом, під час розгляду справи, неодноразово здійснювався виклик відповідача в судове засідання, зокрема шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, відповідно до п. 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, де зазначено - фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно відомостей наданих Відділом обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.46-47).
Так, відповідно до положення ч. 1 ст. 131 ЦПК України - учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Таким чином, судом було вжито передбачених заходів щодо сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи.
При вирішення питання з приводу проведення заочного розгляду справи, суд керувався положенням ст. 280 ЦПК України, 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, судом було дотримано вимог ст. 280 ЦПК України, з урахуванням чого було прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.
Щодо посилання відповідача на докази, які можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
У заяві про перегляд заочного рішення суду, відповідач зазначає, що судом було прийнято до уваги розрахунки позивача, які на думку відповідача є одностороннім відображення арифметичних розрахунків позивача, однак відповідачем до заяви не надано власних розрахунків, не зазначено про конкретні обставини неправильності останніх та не надано доказів щодо їх невірності та невідповідності.
Разом з цим, судом приймаються до уваги заперечення надані представником позивача на заяву про перегляд заочного рішення суду щодо нарахування заборгованості тощо.
Так, представник позивача зазначає, що Відповідного ч. З ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - «Закон») порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності. Водночас, за приписами ч. 1 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первини документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідно до п. 41-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках У країн затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04.07.2018 року №75 (надалі - «Положення») операції, які здійснює банк, мають бути належним чине задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинні документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно п. 46-48 Положення, Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку Україні Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку.
Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами. У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).
Разом з цим, відповідно до частиною 8 та 14 п. З Положення передбачено, що операційна діяльність банку, це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками; первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.
Відповідно до п. 62 Положення, виписки з особових рахунків клієнтів підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Крім того, відповідно до ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законом України та міжнародним стандартам фінансової звітності.
З огляду на зазначене, судом під час розгляду справи не було виявлено обставин та фактів щодо недотримання позивачем положення про банки та банківську діяльність при наданні розрахунків.
Заява про перегляд заочного рішення суду не містить обґрунтованих посилань та доказів на недотримання та або порушення позивачем ЗУ «Про банки та банківську діяльність», крім іншого заявником/відповідачем не надано власних доказів на спростування позиції позивача, не надано розрахунку та або експертного дослідження щодо неправильності нарахування відсотків тощо, а відтак у суду відсутні об'єктивні обставини вважати, що докази надані позивачем не ґрунтуються на вимогах закону або інше.
Крім іншого, суд вважає, за доцільне зауважити, що заявник в судове засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення не з'явився, та не продемонстрував свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи.
Разом з цим, заява про скасування заочного рішення суду, не містить доказів які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування неправильного розрахунку здійсненого Банківською установою, що може призвести до ухвалення протилежного рішення суду, не зазначено та не доведено підстав порушення Банком розрахунків.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що стороною відповідача не доведено та не надано доказів на підтвердження вимог передбачених п.п.3.4. ч.2 ст.285 ЦПК України, з урахуванням чого підстави для скасування заочного рішення суду від 17 грудня 2020 року та призначення справи до розгляду - відсутні.
Керуючись ст.ст. 260, 287, 288, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року у справі № 523/18589/19- залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі непогодження з висновком суду, заявник має можливість оскаржити рішення до Одеського апеляційного суду в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст хвали суду складено 05.07.2021 р.
Суддя: