Справа № 522/9456/21 3/522/7258/21
09.07.2021 року суддя Приморського районного суду м.Одеси Коваленко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Приморського районного суду м. Одеси з ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 07.05.2021р. серії ВАБ № 571883 - 07.05.2021р. о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: м.Одеса, вул.Генуезька,3-Б, порушив санітарно-протиепідемічні правила передбачені п.11 п.3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020р. а саме розмістив відвідувачів у кафе «Slow Piggy» більш як чотири особи за одним столиком, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 , повідомлений про час та місце розгляду справи до суду не з'явився. Надав суду свої пояснення в який просив закрити провадження у справі, з обґрунтуванням відсутності події і складу адміністративного правопорушення у його діях.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення з дослідженням наявних у ній матеріалів приходжу до наступних висновків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” установлено з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин.
На період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, однак слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись самостійним, беззаперечним та достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Обставини викладені в ньому повинні бути перевірені іншими доказами, які б підтверджували винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з цим, у матеріалах відсутні відомості про суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність у зазначеному закладі та уповноваження цим суб'єктом особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на виконання організаційно-розпорядчих функцій щодо встановлення або обмеження часу роботи закладу.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі №177/525/17.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням зазначених обставин, приходжу до висновку про відсутність в матеріалах достатніх даних, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, а тому провадження у адміністративній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 10, 24, 33, 38, 221, 247, 251, 254, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя В.М.Коваленко
09.07.2021