Справа № 522/3465/21
Провадження №1-кс/522/2249/21
01 березня 2021 року
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, без реєстрації на території України, який тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202116150000096 від 26.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
В провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202116150000096 від 26.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час судового розгляду ухвалою слідчого судді вищевказане клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та скарга захисника адвоката ОСОБА_7 на незаконне затримання ОСОБА_5 (справа № 522/3465/21, провадження №1-кс/522/2255/21) були об'єднанні в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру справи №522/3465/21, номер провадження 1-кс/522/2249/21.
Відповідно до клопотання слідчого, 25.02.2021 приблизно о 23:00 годині ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з невстановленими в ході досудового слідства двома особами перебували біля гуртожитку № НОМЕР_1 «Одеського національного політехнічного університету», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 11-Е. В цей час біля зазначеного гуртожитку проходили ОСОБА_11 разом з трьома невстановленими в ході досудового розслідування особами.
В подальшому, між ОСОБА_12 та двома не встановленими в ході досудового слідства особами з однієї сторони та ОСОБА_13 та невстановленими в ході досудового розслідування трьома особами, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, почався словесний конфлікт, який відразу переріс в бійку, в ході якої вони почали наносити один одному удари кулаками та ногами в різні частини тіла.
В цей час, неподалік від місця, де відбувалась бійка, перебував ОСОБА_14 , який почув та побачив одного зі своїх знайомих, а саме: ОСОБА_15 та двох інших не встановлених в ході досудового слідства осіб, у яких з раніше невідомим йому ОСОБА_13 та невстановленими в ході досудового розслідування не менше ніж трьома особами, відбувалась словесна перепалка та бійка, після чого ОСОБА_14 кинувся на допомогу своєму знайомому ОСОБА_16 , та іншим, втрутившись та вступивши в бійку з раніше не знайомим йому ОСОБА_13 та невстановленими в ході досудового розслідування особами в кількості не менше трьох осіб.
В ході бійки у ОСОБА_5 , який будучи обуреним поведінкою ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , та раніше незнайомих йому двох осіб, які чинили опір та наносили йому та його знайомим, не встановленим в ході досудового слідства, тілесні ушкодження, бажаючи їм помститися, раптово виник злочинний намір на умисне позбавлення життя двох та більше осіб із застосуванням предмета зовні схожого на ніж, який він носив з собою.
Реалізуючи свій намір, направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , в ході бійки з одежі, в якій він був одягнений, витяг предмет зовні схожий на ніж, та діючи з прямим умислом,направленим на умисне вбивство, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого, свідомо припускаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_15 , який сидів на землі та не чинив опору та умисно лезом предмету зовні схожого на ніж, який він тримав в руці наніс йому один удар в грудну клітку спричинивши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки справа, правосторонній пнемо - гемоторакс.
В подальшому ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на умисне вбивство двох та більше осіб, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого та свідомо припускаючи їх настання, наблизився до ОСОБА_17 таумисно лезом предмета зовні схожого на ніж, який тримав в руці наніс йому декілька ударів в живіт, завдавши останньому тілесні ушкодження у вигляді, проникаючого торако - абдомінального колото - різаного поранення зліва, з пошкодженням діафрагми, проникаючої колото - різаної рани живота, внутрішньо черевної кровотечі колото - різаної рани, пахвинної ділянки зліва та лівого плеча.
Однак, ОСОБА_11 , вважаючи, що він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме направленого на умисне вбивство двох або більше осіб, довести до кінця свій злочинний намір, направлений на умисне вбивство ОСОБА_15 та ОСОБА_17 не зміг, з не незалежних від його волі причин, у зв'язку з тим, що на бійку звернули увагу сторонні особи, та злякавшись, що він може бути затриманий за скоєні ним особливо тяжкі злочини, та намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, з місця вчинення кримінального правопорушення разом з невстановленими в ході досудового слідства особами не менше трьох осіб втік в невідомому напрямку, а потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_14 було терміново доставлені до КНП «МКЛ № 1» та до КНП «МКЛ № 11», де їм було надано невідкладну медичну допомогу.
26.02.2021 року СВ ВП №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №1202116150000096 від 26.02.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В ході проведення досудового розслідування матеріалів кримінального провадження №12021163510000096 було встановлено, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, яке кваліфікується як - закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, двох або більше осіб, відносно потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .
26.02.2021 року СВ ВП №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області перекваліфіковано матеріали кримінального провадження №12020161500001522, з ч. 1 ст.121 КК України на ч.2 ст.15, п. 1 ч. 2 ст.115 КК України.
27.02.2021 року о 15 годині ОСОБА_11 затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п. 1 ч. 2 ст.115 КК України.
28.02.2021 року о 14 год. 10 хвилин ОСОБА_19 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України, яке кваліфікується, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, двох або більше осіб.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, та вважав за необхідне обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою уникнення ризиків зазначених у клопотанні, скаргу захисників підозрюваного просив залишити без задоволення.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти обрання виняткового запобіжного заходу, посилаючись на те, що ризики не доведені, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Крім того, захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 просили слідчого суддю задовольнити подану ними скаргу на незаконне затримання ОСОБА_5 , посилаючись на те, що слідчим не було зазначено норму, яка стала підставою для затримання особи, але процитовано п. 2 ч. 1 ст. 208 КК України - якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (вказав свідок ОСОБА_20 , впізнав свідок ОСОБА_20 , оглядом камер відеоспостереження). В свою чергу, на думку адвоката, затримання ОСОБА_5 здійснене з порушенням вимог ст. 208 КПК України, тому що воно не було здійснено безпосередньо після вчинення злочину, а через 2 дні, місце затримання не відповідає місцю скоєння кримінального правопорушення, відсутня сукупність ознак на тілі, одязі чи місці події, що можуть вказувати, що саме ця особа щойно вчинила злочин. При цьому, хоча в протоколі затримання від 27.02.2021 року було вказано, що ОСОБА_21 було повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого він підозрюється, а також роз'яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обгрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК України, однак це не відповідає дійсності, так як він не володіє українською мовою. Натомість користуючись цими обставинами працівники правоохоронних органів вимусили написати ОСОБА_9 явку з повинною.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого та скарги захисника підозрюваного, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Щодо доводів скарги захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 на незаконне затримання ОСОБА_22 .
Згідно з ч. 1 ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
В силу положень ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення свободи особи.
Згідно з ч. 4 ст. 206 КПК України, якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобовязаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 206 КПК України незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобовязаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ч.1, ч.2 ст. 29 Конституції України).
Ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як в порядку, встановленому законом (п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно з ст. 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Норма ст. 206 КПК України, крім іншого, покликана врегулювати питання незаконного тримання особи під вартою та її звільнення з-під варти за доведеності такого тримання.
На підставі ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
27.02.2021 року о 15 годині, тобто у вихідний день, ОСОБА_11 затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п. 1 ч. 2 ст.115 КК України. Таким чином, об'єктивної можливості звернутись до слідчого судді у слідчого не було.
На час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваний тримається під вартою на підставі протоколу затримання, складеного відповідно до положень ст.208 КПК України.
Протокол затримання складений уповноваженою особою.
В силу положень ст.208 КПК України зазначений протокол є підставою для затримання особи без ухвали слідчого судді.
28.02.2021 р. ОСОБА_19 о 14 год. 10 хвилин повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
З повідомлення про підозру вбачається, що вона підписана ОСОБА_13 , при цьому здійснено переклад тексту підозри з азербайджанської мови на українську перекладачем ОСОБА_8 . Також з повідомленням про підозру у той же час було ознайомлено й захисника ОСОБА_9 - ОСОБА_7 , що підтверджується його підписом.
Затриманий без ухвали слідчого судді ОСОБА_23 не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання доставлений до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу.
У судовому засіданні підозрюваний підтвердив, що вільно володіє російською мовою і власноруч без тиску написав явку з повинною.
Крім того, у судовому засіданні слідчим надано підтвердження того, що свідок ОСОБА_20 , вказав на підозрюваного, як на особу, що вчинила зазначена кримінальне правопорушення.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Щодо клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_22 .
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої йому підозри у вчиненні вказаного злочину.
Так, пред'явлена ОСОБА_21 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: рапортами УПП, довідками з лікарень про стан здоров'я потерпілих, протоколами огляду місця події, протоколами допиту потерпілого, протоколом допиту свідка, протоколом пред'явлення особи для впізнання та іншими доказами у сукупності.
У судовому засіданні встановлено, що тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_9 , в сукупності з мірою покарання, яка загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризику переховування його від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих у зазначеному кримінальному провадженні.
Ризик того, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду також підтверджується тим, що ОСОБА_23 на території України, офіційно не зареєстрований та постійного місця мешкання не має, є громадянином іншої держави - Республіки Азербайджан.
На теперішній термін посвідки на тимчасове проживання на території України - у підозрюваного ОСОБА_5 закінчився, крім цього, останній, після вчинення злочину в якому він підозрюється, з місця злочину втік.
ОСОБА_23 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічним позбавленням волі, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, що, згідно з ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний не навчається та офіційно не працює, що в свою чергу свідчить про відсутність постійного заробітку та наявність ризику вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Також необхідно зазначити про те, що тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_23 , в сукупності з мірою покарання, яка загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування його від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих у зазначеному кримінальному провадженні.
ОСОБА_11 є неодруженим, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
При цьому доводи захисника, на переконання слідчого судді не спростовують наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та доданих ініціатором клопотання доказів на підтвердження його обґрунтованості.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, вчинити нові злочини, впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину.
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_5 не запобігатиме наведеним ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне розмір застави не визначати, у зв'язку з тим що в даному випадку ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197, 205, 206, 371-372, 395 КПК України,
Скаргу захисника ОСОБА_7 на незаконне затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202116150000096 від 26.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, залишити без задоволення.
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202116150000096 від 26.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.04.2021 року включно.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 27.02.2021 року.
Розмір застави не визначати.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 05.03.2021 року о 15 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1