Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 925/362/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Борисенка Павла Павловича, с.Руська Поляна Черкаського району Черкаської області,
до Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-Агро", м.Харків,
про стягнення 114321,88 грн,
за участю представників:
позивача - Гончар Л.В. (ордер серії СА № 1009251 від 16.03.2021), в режимі
відеоконференції;
відповідача - не з'явився;
Фізична особа - підприємець Борисенко Павло Павлович, с.Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою (вх. № 4730/21 від 19.03.2021) до Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-Агро", м.Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 114321,88 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки № 1 від 01.01.2017 та вимог діючого законодавства, не було оплачено товар, одержаний відповідно до видаткових накладних № ЧКБП001030 від 23.11.2018 на суму 12478,84 грн; №ЧКБП000913 від 11.10.2018 на суму 200,09 грн; №ЧКБП000914 від 11.10.2018 на суму 59243,26 грн; № ЧКБП001031 від 23.11.2018 на суму 18089,08 грн; № ЧКБП000993 від 13.11.2018 на суму 24313,61 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.03.2021 матеріали справи № 925/362/21 за вищевказаним позовом передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області за встановленим місцезнаходженням відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 06.05.2021, після усунення недоліків позовної заяви, позов Фізичної особи - підприємця Борисенка Павла Павловича прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/362/21; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
12.05.2021 позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості в сумі 5000,00 грн.
Проте, оскільки позивач у поданій заяві просив стягнути з відповідача таку ж саме суму заборгованості - 114321,88 грн, як було заявлено первісно у позовній заяві, заяву позивача про зменшення позовних вимог не було прийнято судом до розгляду як таку, що не може вважатися заявою про зменшення позовних вимог.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 31.05.2021, відповідач зазначив, що підприємство в змозі виконати позовні вимоги щодо сплати основного боргу в розмірі 109321,88 грн, але згідно із запропонованим графіком, у зв'язку з чим просив розстрочити виконання рішення суду. Щодо заявлених до стягнення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, відповідач вважає їх розмір необґрунтованим та не пропорційним складності даного спору, часу, витраченому адвокатом, обсягом наданих ним послуг та ціною позову.
У судовому засіданні, яке відбулося 06.07.2021, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі Фізичною особою - підприємцем Борисенком Павлом Павловичем (позивач) та Сільськогосподарським приватним підприємством "РВД-Агро" (відповідач) з 2014 року тривають договірні відносини з поставки ветеринарних препаратів і товарів для тварин.
Зокрема, між сторонами було укладено Договір поставки від 15.01.2014 та в подальшому Договори поставки від 01.01.2016, 01.01.2017.
Проте, як вказує позивач, починаючи з 2017 року з боку СПП "РВД-Агро" постійно затримувались оплати виставлених видаткових накладних.
Так, у 2018 році позивачем було поставлено відповідачу ветеринарні препарати відповідно до наступних видаткових накладних:
- № ЧКБП001030 від 23.11.2018 на суму 12478,84 грн;
- № ЧКБП000913 від 11.10.2018 на суму 200,09 грн;
- № ЧКБП000914 від 11.10.2018 на суму 59243,26 грн;
- № ЧКБП001031 від 23.11.2018 на суму 18089,08 грн;
- № ЧКБП000993 від 13.11.2018 на суму 24313,61 грн.
Проте, одержаний товар відповідачем оплачений не був.
Заборгованість за вищевказаними накладними була визнана відповідачем, про що свідчить двостороннє підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за 2018 рік.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань з оплати товару, позивачем було направлено на його адресу скарги за № 10/02/19 від 13.02.2019 та за № 16/09/9 від 16.09.2019, в яких ФОП Борисенко П.П. повідомив СПП "РВД-Агро" про наявний борг та просив з ним розрахуватись.
01.03.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію (вимогу) з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар та попередженням про подальше звернення до суду з позовом про примусове стягнення вказаних коштів з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення сплати коштів, 3% річних від простроченої суми, а також судових витрат, витрат на правову допомогу адвоката.
Листом за № 78 від 11.03.2021 СПП "РВД-Агро" надало відповідь на вище вказану претензію та підтвердило наявну заборгованість в розмірі 114321,88 грн, однак повідомило про неможливість розрахуватись по договірним зобов'язанням.
17.03.2021 відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача частину заборгованості в розмірі 5000,00 грн, що підтверджується позивачем.
Отже, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 109321,88 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Факт надання позивачем на користь відповідача послуг з поставки ветеринарних препаратів та товарів для тварин та їх вартість підтверджується матеріалами справи. Суму заборгованості відповідач визнає у повному обсязі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 109321,88 грн основного боргу.
В частині стягнення 5000,00 грн заборгованості суд відмовляє у позові, оскільки дана частина боргу була сплачена відповідачем до подання позивачем позову до суду.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Крім того, розглядаючи питання про розстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.
В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на збитковий фінансовий результат внаслідок неврожайного 2020 року (пов'язаний із сезонністю робіт та несприятливими погодними умовами) та заборгованість по заробітній платі перед працівниками (яка відповідно до Закону України "Про оплату праці" здійснюється в першочерговому порядку). Крім того, у 2020-2021 роках зріс рівень мінімальної заробітної плати та її індексація збільшили фінансовий тягар на підприємство. При цьому, відповідач також просить суд врахувати добросовісну поведінку підприємства, яке протягом 2020-2021 років поступово погашало заборгованість по зобов'язанням перед ФОП (по мірі можливостей), а також запропонувало ФОП остаточний графік погашення заборгованості.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктами 1-2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статей 42, 44 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
За змістом цих правових норм у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Крім того, відповідачем при звернення до суду з відповідним клопотанням не доведено факт можливості виконання судового рішення у випадку надання йому судом розстрочки виконання судового рішення по даній справі.
Також судом встановлено , що за час перебування справи в суді з березня 2021 по липень 2021 року , відповідачем не було здійснено жодної проплати згідно з запропонованим ним графіком.
Відтак, на думку суду, задоволення клопотання СПП "РВД-Агро" про розстрочку виконання рішення суду може порушити баланс інтересів сторін, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розглянувши вимогу щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 4000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В обґрунтування судових витрат за надані адвокатом послуги позивач надав суду копію Договору про надання правової допомоги б/н від 16.03.2021; Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 16.03.2021; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 001164 від 18.06.2019; копію прибуткового касового ордеру № 4 від 16.03.2021 про сплату ФОП Борисенком П.П. 4000,00 грн на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 16.03.2021.
Враховуючи, що сума витрат на послуги адвоката є співмірною з ціною позову та наданими адвокатам послугами, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн та, з урахуванням часткового задоволення позову, вважає за необхідне покласти на відповідача зазначені витрати у розмірі пропорційному задоволеним позовним вимогам, що становить 3825,06 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-Агро" (місцезнаходження: пров. Іванівський, буд. 5, м.Харків, 61058; адреса для листування: вул. Чигиринський шлях (Жовтнева), буд. 135, с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область, 19604; код ЄДРПОУ: 32546820) на користь Фізичної особи - підприємця Борисенка Павла Павловича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ) - заборгованість у розмірі 109321,88 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2170,72 грн; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3825,06 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 5000,00 грн заборгованості у позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "08" липня 2021 р.
Суддя Н.М. Кухар