Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 904/326/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за первіснимпозовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" (місцезнаходження: 62459, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Високий, територія автотурбази "КЕМПІНГ"; поштова адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 25-Б; код ЄДРПОУ: 31610072)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" (52400, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, селище міського типу Солоне, вул. Шевченко, буд. 12, офіс 3; код ЄДРПОУ: 19314400)
про стягнення заборгованості
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" (52400, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, селище міського типу Солоне, вул. Шевченко, буд. 12, офіс 3; код ЄДРПОУ: 19314400)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" (місцезнаходження: 62459, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Високий, територія автотурбази "КЕМПІНГ"; поштова адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 25-Б; код ЄДРПОУ: 31610072)
про стягнення збитків
за участю представників :
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Фещук В.В. , паспорт НОМЕР_1 ;
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Шаровський С.А., ордер №1057707 від 26.04.21.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь", в які просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" заборгованість у розмірі 105 351,86 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 94 653,83 грн., пеня у розмірі 3 818,55 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 060,93 грн., 12% річних у розмірі 3 818,55 грн., а також просить стягнути з відповідача всі судові витрати по даній справі, в тому числі судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної оплати за виконані послуги з перевезення вантажу за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №21/07-1ДМ від 21.07.2020.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.
25.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" збитки у розмірі 124 562,35 грн., а також судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл".
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом вказує на невідповідальність дій відповідача за зустрічним позовом під час виконання своїх зобов'язань за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №21/07-1ДМ від 21.07.2020, у зв'язку із чим позивач за зустрічним позовом поніс збитки, які був змушений сплатити вантажоодержувачу.
Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним та ухвалено про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 справу №904/326/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" до Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" про стягнення заборгованості у розмірі 105 351,86 грн., за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" про стягнення збитків у розмірі 124 562,35 грн., передано для розгляду за виключною підсудністю до Господарського суду Харківської області.
29.03.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№443/21 від 29.03.2021), в якому повністю не погоджується з наведеними позивачем за зустрічним позовом правовими підставами та заперечує щодо них. Стверджує, що пошкодження вантажу відбулося вже після його доставки в місце розвантаження, безпосередньо під час розвантаження вантажу вантажоодержувачем. Зазначає, що відповідальність перевізника за збереження вантажу обмежена моментом доставки. Вважає, що позивач за зустрічним позовом безпідставно намагається перекласти на перевізника вину та відповідальність за пошкодження вантажу, яке відбулося вже після належної доставки вантажу у місце розвантаження, внаслідок неналежного розвантаження вантажу вантажоодержувачем.
Також, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що копії деяких документів, що додані позивачем за зустрічним позовом до зустрічної позовної заяви суперечать один одному та викликають сумніви щодо їх достовірності. Так, в роздруківці листа від 15.10.2020 з електронної пошти: export@ukrbioland.com , зокрема йдеться (російською мовою): "В приложении - рекламация от получателя товара, на английском и русском языках, общая сумма штрафа, которую уже удержали с нашей компании - 3 700 евро.". Тобто, згідно цього листа станом на 15.10.2020 з позивача за зустрічним позовом одержувачем вантажу вже було утримано суму штрафу 3700 євро. Натомість як вбачається з тексту зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом сплатив на користь вантажоодержувача збитки на загальну суму 3700 Євро, згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021. ТОВ "САНОІЛ" залишається незрозумілим чи 3700 євро було утримано з позивача за зустрічним позовом безпосередньо вантажоодержувачем чи позивач за зустрічним позовом здійснив окремий банківський переказ в іноземній валюті на суму 3700 євро на користь одержувача вантажу.
До позовної заяви додається копія документа, викладеного російською мовою "Рекламационные даные во время выгрузки льна коричневого органического, происхождение - Украйна, 18.08.2020 на складе Линденхоф Ритцель / Мёкерн", наданого вантажоодержувачем Vivaorganic GmbH (Industriezubringer - 3,49661 Cloppenburg), копія документа від Vivaorganic GmbH, викладеного англійською та російською мовами "Рекламационный счет WE2020/102417 по акту рекламации от 18.08.2020 г.", а також копія платтіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021. Однак, банківські реквізити одержувача платежу (бенефіціара), зокрема рахунок IBAN бенефіціара, - найменування банку бенефіціара та ВІС code, що зазначені в копії платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021 повністю відрізняються від банківських реквізити одержувача вантажу Vivaorganic GmbH, що вказані в копії документу "Рекламационнsй счет WE2020/102417 по акту рекламации от 18.08.2020 г.". Також, в графі 70. копії платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021 в якості призначення платежу зазначено англійською мовою: "Payment under the complaint act from 18.08.2020 Contract 0312B19 from 03.12.2019", тобто йде посилання на акт рекламації від 18.08.2020. Однак, такий документ (його копію) не додано до зустрічної позовної заяви в якості додатку. Крім того, копія платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021 містить різні дати, зокрема дата документу - 04.02.2021, а дата виконання документу - 05.02.2021, в той час як поруч стоїть штамп банку " 04 ЛЮТ 2021".
За таких обставин, на думку відповідача за зустрічним позовом, не зрозуміло за що саме було сплачено позивачем за зустрічним позовом згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021 та чи взагалі такий платіж було здійснено, оскільки, на думку ТОВ "САНОІЛ", копія платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021 викликає сумніви у його достовірності. Однак, незалежно від достовірності чи недостовірності платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021, та здійснених між Товариством з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "АГРОПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" та Vivaorganic GmbH взаєморозрахунках, такі взаєморозрахунки не є доказом вини ТОВ "САНОІЛ" у пошкодженні вантажу та не можуть бути підставою для покладення відповідальності на ТОВ "САНОІЛ" за пошкодження вантажу, яке відбулось вже після залежної доставки вантажу у місце розвантаження, внаслідок неналежного розвантаження вантажу вантажоодержувачем.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021 для розгляду справи було визначено суддю Пономаренко Т.О.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2021 прийнято справу №904/326/21 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" до Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" про стягнення заборгованості у розмірі 105351,86 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" про стягнення збитків у розмірі 124 562,35 грн. до провадження судді Пономаренко Т.О., призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 12.05.2021. Відповідачу за первісним позовом, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено відповідачу за первісним позовом, що відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу за первісним позовом, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу за первісним позовом строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача за первісним позовом на відзив, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Відповідачу за зустрічним позовом, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву. Позивачу за зустрічним позовом, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Відповідачу за зустрічним позовом встановлено строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача за зустрічним позовом на відзив, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Роз'яснено відповідачу за зустрічним позовом, що відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою.
28.04.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив (вх.№9782 від 28.04.2021), в якій зазначив, що перевізник ТОВ "САНОІЛ" не вказав, не позначив у CMR будь-яких зауважень, щодо розміщення вантажу в транспортному засобі, з метою забезпечення його збереження від псування і пошкоджень під час транспортування, а тому з боку замовника ТОВ СЗ "АГРОПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" були чітко виконанні всі вимоги по завантаженню, розміщенню, кріпленню вантажу у транспортному засобі, а саме: льон, 22 біг-бега (загальна вага нетто - 22,00, брутто - 22044 кг). Прибувши у місце вивантаження відповідно до замовлення, та надавши вантажоодержувачу транспортний засіб для вивантаження вантажу льон, було виявлено, що всі 22 біг-беги були зміщенні, похилені, завалені на бік у транспортному засобі, що унеможливило здійснити розвантаження вантажу без понесених втрат льону на загальну масу 3500 кг, що, на думку представника позивача за зустрічним позовом, підтверджується наданими фото до зустрічного позову, реєстром продукції в біг-бегаг №1 від 11.08.2020, а також рекламаційними даними на час вивантаження льону 18.08.2020.
Також представник позивача за зустрічним позовом зазначив, що перевізник відмовився підписувати CMR, що підтверджується самою CMR, та рекламаційними даними на час вивантаження льону 18.08.2020, щодо замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020 з датою завантаження 11.08.2020 по вул. Центральна, 1-Б, с. Сурсько-Михайлівка, Солонянського району, Дніпропетровської області та розвантаження в Німеччині LINDENHOF Oko-Getreide-Gesellschaft, Dorfstr., 27С, Mockem, GERMANY вантажу льон, 22 біг-бега (загальна вага нетто - 22,00, брутто - 22044 кг).
При цьому, як стверджує представник позивача за зустрічним позовом, акт виконаних послуг №6287 від 19.08.2020 не міг бути підписаний, оскільки є зауваження, щодо належного виконання послуг з перевезення вантажу по замовленні №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020, про що було повідомлено електронним листом перевізника 15.10.2020 в 10:29.
Щодо понесених збитків ТОВ СЗ "Агрополімердеталь" внаслідок неякісного перевезення товару представник позивача за зустрічним позовом зазначає, що вантажоодержувачем було виставлено до сплати вантажовідправнику збитки на загальну суму 3 700 Євро (2 569 Євро - втрата 3 500 кг льону при вивантаженні +1131 Євро - залучення 3 працівника з додатковою технікою, обладнанням на 4,5 години), які були сплачені платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021, докази надаються. Перевізник доставив у пункт прийняття льон вантажоодержувачу у жахливому стані, розміщення біг-бегів було таким чином, що їх не можливо було вивантажити з автомобіля перевізника так, щоб не було втрат, оскільки, як видно на фото, які були долучені до зустрічного позову, біг-беги були всі похилені, завалені на одну сторону і при намаганні зняти з авто хоча б один біг-бег, інші біг-беги ще більше хилились набік, тим самим унеможливлюючи здійснювати вивантаження льону зручним способом. Вантажоодержувач повідомив вантажовідправника, про стан товару, який привіз перевізник, та було повідомлено вантажоодержувача, що розвантаження товару у такому стані без втрат його частини неможливо, а тому вантажовідправник повинен буде сплатити додаткову суму, за часткову втрату льону, та залучення додаткових одиниць техніки та робітників для здійснення вивантаження товару у такому вигляді, який він прибув на транспорті перевізника DAF НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 .
Також, як зазначає позивач за зустрічним позовом, останній спростовує твердження відповідача за зустрічним позовом про те, що ТОВ СЗ "Агрополімердеталь" не надало належних доказів, які б підтверджували, що останнє здійснило платіж на суму 3700 євро вантажоодержувачу у відповідності до рекламаційних даних від 18.08.2020. Так, ТОВ СЗ "Агрополімердеталь" надає господарському суду Харківської області лист-підтвердження про отримання платежу у розмірі 3 700 євро від 13.04.2021, на підставі якого вантажоодержувач підтверджує, що ними отриманий платіж на суму 3 700 євро, здійснений на підставі платіжного доручення №13 від 04.02.2021 через ПроКредит Банк.
30.04.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№10012 від 30.04.2021), в якому зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл" повністю не погоджується з наведеними позивачем за зустрічним позовом правовими підставами позову та заперечує щодо них.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2021 підготовче засідання відкладено на 02.06.2021.
19.05.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на відповідь позивача за зустрічним позовом на відзив (вх.№11488 від 19.05.2021), в якому стверджує, що вантаж було доставлено вантажоодержувачу без жодних пошкоджень, а зміщення вантажу, похилення біг-бегів на вантажній платформі напівпричепа відбулось вже в місці доставки, після того як в процесі розвантаження було знято стяжні ремні, якими було закріплено вантаж у напівпричепі, що зумовлено специфічними особливостями упаковки вантажу: біг-бег для сипучих вантажів, який являє собою м'який контейнер-мішок з синтетичного матеріалу, як правило тканого поліпропілену, із стропами для завантаження/вивантаження. Наполягає на тому, що враховуючи, що упаковка м'яка, а вантаж сипучий, приймаючи до уваги масу вантажу в одному біг-бегу (близько 1 тони), зміщення, похилення вантажу є природнім процесом.
Також, відповідач за зустрічним позовом вважає, що не надіславши протягом визначеного в договорі строку мотивовану письмову відмову від підписання акту виконаних робіт позивач за зустрічним позовом тим самим підтвердив, що перевезення вантажу вважається наданим належним чином відповідно до умов цього договору, відповідної заявки та повністю прийнятим замовником без зауважень і претензій, що є підставою для замовника щодо оплати.
В підготовчому судовому засіданні 02.06.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.06.2021 об 11:00.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 30.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 07.07.2021
Присутній в судовому засіданні 07.07.2021 представник Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл" позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом заперечував та просив суд в задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь", який брав участь в судовому засіданні 07.07.2021 в режимі відеоконференції, проти задоволення позовних вимог за первісним позовом заперечував та просив суд в задоволенні первісного позову відмовити. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 07.07.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.
21.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" (перевізник) та Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" (замовник) було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №21/07-1ДМ (надалі - Договір) (а.с.37-41 т.1).
Відповідно до п.1.1.Договору, перевізник зобов'язується приймати вантаж, ввірений йому замовником, і доставляти його до пункту призначення (вивантаження) та видавати уповноваженій на отримання вантажу особі, а замовник зобов'язується забезпечити подання вантажу до перевезення та здійснювати своєчасну оплату наданих послуг з перевезення вантажу.
3 метою однакового тлумачення цього Договору сторони визначили, що під терміном "замовник" мається на увазі друга сторона Договору перевезення, згідно ст.307 Господарського кодексу України, яка ввіряє вантаж для перевезення, тобто термін "замовник" тотожній терміну "вантажовідправник", в розумінні ст.307 Господарського кодексу України. При цьому сторони погодили, що замовник за цим Договором одночасно може бути фактичним вантажовідправником та/або вантажоодержувачем або може замовляти перевезення вантажу в інтересах (за дорученням) третіх осіб (п.1.2.договору).
Перевезення вантажів за цим Договором здійснюється як у внутрішньому сполученні - по території України, так і в міжнародному сполученні - територією іноземних держав. Маршрути кожного конкретного перевезення, кількість вантажу, що перевозиться, інші особливості виконання перевезення, узгоджуються сторонами додатково (п.1.3.Договору).
Перевезення вантажів виконуються на умовах Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі -КДПВ), митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (далі - Конвенція МДП), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв (ЄУТР), Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, чинного законодавства України та цього Договору (п.1.4.Договору).
Надання послуг з перевезення вантажу здійснюється на підставі заявок на перевезення вантажу, попередньо погоджених сторонами, які з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення відбитками печаток є невід'ємною частиною цього Договору (п.2.1.Договору).
Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що заявка на перевезення вантажу (далі - заявка) має містити наступну інформацію: інформацію про вантаж; вимоги до транспортного засобу; точне найменування і контактну інформацію про відправника вантажу, дату та адресу завантаження; маршрут руху; точне найменування і контактні дані вантажоодержувача, дату та адресу вивантаження; місце здійснення митних процедур; розмір провізної плати за надані послуги і строки проведення оплати; інші дані необхідні для безперешкодного і своєчасного перевезення, які обумовлюються сторонами додатково.
Замовник, не пізніше ніж за 2 робочих дні до запланованого часу завантаження транспортного засобу, передає на узгодження перевізнику, по факсимільному / електронному зв'язку (e-mail) або іншим способом, заявку, яка містить вищевказані дані, підписану уповноваженою особою та скріплену відбитком печатки замовника. У разі гострої необхідності замовника в транспортних засобах для здійснення перевезень вантажу, за згодою перевізника, термін подачі заявки на узгодження перевізнику може бути зменшений.
Перевізник розглядає заявку і або приймає її до виконання, шляхом її підписання, або повідомляє про неможливість її виконання або на запропонованих замовником умовах (п.2.3.Договору).
Подача транспортного засобу під завантаження здійснюється перевізником в терміни і на умовах, погоджених сторонами (п.2.4.Договору).
Навантаження вантажу на транспортний засіб здійснюється силами замовника, під контролем водія перевізника (п.2.5.Договору)
Вивантаження вантажу здійснюється силами вантажоодержувача (п.2.6.Договору).
Відповідно до п.2.7. Договору, вантаж вважається переданим вантажоодержувачу з моменту підписання і проставляння печатки або штампа (у разі їх наявності) уповноваженим представником вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній (ТТН, CMR).
Перевізник надає замовнику оригінали товарно-транспортної накладної (ТТН, CMR) з відміткою вантажоодержувача, акт виконаних послуг, рахунок-фактуру та здійснює реєстрацію податкової накладної, відповідно до вимог чинного законодавства України (п.2.8.Договору).
Протягом 5 робочих днів з моменту отримання замовником акту виконаних послуг, він зобов'язаний розглянути, підписати і повернути один примірник перевізнику або направити мотивовану письмову відмову від його підписання (п.2.9.Договору).
Якщо протягом строку зазначеного в п. 2.9. цього Договору, замовник не надасть підписаний акт виконаних послуг або мотивовану відмову від його підписання, то такий акт вважається погодженим і підписаним замовником, а послуги перевізника з перевезення вантажу вважаються наданими належним чином відповідно до умов цього Договору, відповідної заявки та повністю прийнятими замовником без зауважень і претензій, що є підставою для замовника щодо їх оплати (п.2.10.Договору).
Відповідно до пункту 3.2.4. Договору, замовник зобов'язаний проводити в присутності водія перевізника пломбування завантаженого транспортного засобу, причепа до нього (цистерни, фургона, контейнера, рефрижератора).
Також, замовник зобов'язався, зокрема, забезпечувати своєчасне проведення розвантажувальних робіт в місці вивантаження, здійснювати своєчасну оплату в розмірі та на умовах, обумовлених в цьому Договорі та/або в заявці до нього, згідно виставлених рахунків перевізника, нести відповідальність за порушення строків оплати наданих послуг, за простій транспортного засобу перевізника, за перевищення вагових і габаритних параметрів транспортного засобу, а також в інших випадках передбачених цим Договором та чинним законодавством України (п.3.2.10.,3.2.12.,3.2.13.Договору).
Відповідно до п.3.4.3. Договору, водій-експедитор зобов'язаний бути присутнім при навантаженні вантажу, крім випадків, коли водій не допускається для присутності при навантаженні, відповідно до вимог (інструкцій) вантажовідправника. Будучи присутнім при навантаженні, водій зобов'язаний стежити за розміщення вантажу на вантажній платформі, в транспортному засобі, даючи свої рекомендації щодо правильного розміщення вантажу, при якому буде забезпечено його збереження від псування і пошкоджень під час транспортування. У разі невиконання вантажовідправником рекомендацій водія щодо правильного розміщення (укладання), кріплення вантажу при навантаженні в транспортний засіб, водій зобов'язаний внести відповідні зауваження (позначки) в CMR.
Разом з цим, перевізник зобов'язаний забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття вантажу до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу (п.3.4.4.Договору).
Перевізник, приймаючи вантаж, перевіряє виключно правильність записів, зроблених у вантажній накладній (ТТН, CMR) відносно числа вантажних місць, їх нумерації та маркування, а також зовнішній стан вантажу, і/або його упаковки. У разі виявлених водієм невідповідностей він зобов'язаний внести відповідні зауваження (позначки) в CMR (п.3.4.6.Договору).
Пунктом 3.4.4. Договору перевізник зобов'язався своєчасно доставити ввірений вантаж у пункт призначення, зазначений у погодженій заявці, та передати його вантажоодержувачу.
Ціна кожного окремого перевезення (провізна плата) узгоджується сторонами і фіксується в заявці, до цього Договору з подальшим зазначенням в акті виконаних послуг. Сторони можуть зафіксувати ціну однотипних перевезень (партій певного товару, по одному маршруту) і їх періодичність (графік перевезень), шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору (п.4.1.Договору).
Оплата за кожне перевезення вантажу здійснюється замовником, за ціною зазначеною в заявці, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника, на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури, якщо в заявці сторони не передбачили інший порядок розрахунків (п.4.4.Договору).
Строк оплати за цим Договором не повинен перевищувати 7 банківських днів з моменту отримання замовником документів по здійсненому перевезенню (рахунку, вантажної накладної (ТТН, CMR) з відміткою вантажоодержувача, акту виконаних послуг), якщо інший строк (термін) оплати не узгоджений сторонами в заявці (п.4.5.Договору).
Відповідно до п.5.3. Договору, перевізник несе відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, з урахуванням норм природних втрат. Сторони погодили, що норма природного убутку при перевезеннях наливних вантажів складає 0,3% від загальної кількості перевезеного вантажу.
За порушення строків оплати вартості послуг з перевезення вантажу, замовник зобов'язаний сплатити перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати. Крім того, замовник зобов'язаний сплатити на вимогу перевізника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.
Сторони домовилися, що нарахування неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано і триває до моменту повного виконання грошових зобов'язань. Крім того, керуючись ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, сторони домовилися, що позовна давність стосовно вимог перевізника до замовника, в тому числі щодо оплати наданих послуг, компенсації додаткових витрат, сплати штрафних санкцій, відшкодування битків або з будь-яких інших підстав, що випливають з цього Договору, встановлюється тривалістю у три роки (п.5.5.Договору).
Пунктом 5.8. Договору сторони погодили, що перевізник звільняється від відповідальності за порушення термінів подання транспортного засобу під завантаження, за порушення термінів доставки вантажу, за втрату, недостачу, псування вантажу, якщо доведе, що ці порушення настали внаслідок незалежних від нього обставин, не з його вини. Замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажу (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування тари і упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам.
Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що питання, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України, в тому числі Законами України "Про транспорт", "Про автомобільний транспорт", Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ), Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП та іншими нормативно-правовими актами, міжнародними угодами та конвенціями, ратифікованими Україною.
Відповідно до п.8.1. Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31 грудня 2021 року включно. Сторони не звільняються від виконання своїх зобов'язань після закінчення строку (терміну) дії цього договору в частині здійснення розрахунків між сторонами і врегулювання претензій (рекламацій). Якщо ж за 30 календарних днів до закінчення строку (терміну) дії цього Договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону в письмовому вигляді про розірвання договору (припинення його дії), строк (термін) дії цього Договору буде автоматично продовжуватись на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, без складання відповідної податкової угоди до Договору.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №21/07-1ДМ було укладено сторонами за допомогою електронної пошти, шляхом обміну сканованими копіями договору, що містили підписи та відбитки печаток обох сторін, з використанням наступних електронних адрес:
export@ukrbioland.com - електронна адреса Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь". Листи, що надходили з цієї електронної адреси містять підпис латинськими літерами: "Svitlana DUDNIK Head of Export Department "UkrBioLand" 1, Polova St., 52405 Nadiivka, Ukraine". На сайті UkrBioLand (гіперпосилання: http://www.ukrbioland.eom/uk/#companу) зазначається, що УкрБіоЛенд - це органічний сільськогосподарський обслуговуючий кооператив з сертифікованим земельним банком понад 5,620 га, розташований у Дніпропетровській області, в центрі України, до складу якого входить в тому числі ТОВ Солонянський завод "Агрополімердеталь".
dimasanoil@gmail.com - електронна адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл", а саме працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл", менеджера з логістики Данильченка Дмитра Миколайовича, який в силу своїх посадових обов'язків безпосередньо співпрацював з Товариством з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" з питань виконання перевезень вантажів на замовлення останнього.
21.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" (перевізник) та Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" (замовник) було погоджено та підписано замовлення №SV/2107/1 на транспортно-експедиційні послуги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл" мало виконати перевезення вантажу (амарант, 30 палет з паперовими мішками по 25 кг) за маршрутом: вул. Центральна, 1-Б, Сурсько-Михайлівка, 52410, Солонянський район, Дніпропетровська область, Україна - Muggenburger Str. 7-15, 20539 Hamburg, Germany. Замовленням було визначено: кількість автомобілів: один, №DAF НОМЕР_4 / НОМЕР_5 ; дату завантаження: 22.07.2020 та дату доставки: доставка не пізніше 29-30 липня на митницю клієнта. Також в замовленні сторони погодили умови оплати, а саме: 1450 євро, по курсу НБУ на день доставки до кінцевого клієнта, оплата по факту розвантаження (а.с.42 т.1).
Замовлення було підписано сторонами за допомогою електронної пошти, шляхом обміну сканованими копіями замовлення, що містили підписи та відбитки печаток обох сторін, з використанням вищезазначених електронних адрес.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на підставі вищевказаного замовлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл" виконало перевезення вантажу. Період перевезення: 22.07.2020 - 03.08.2020.
Зобов'язання щодо доставки вантажу та його передачі вантажоодержувачу було виконано Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл", що підтверджується підписом та відбитком печатки штампу вантажоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №А001 від 22.07.2020 (а.с.43 т.1).
Після виконання перевезення, на підтвердження доставки вантажу вантажоодержувачу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" було оформлено рахунок-фактуру №СА000005761 від 03.08.2020 на суму 47 532,74 грн. та акт виконаних послуг №5761 від 03.08.2020 (а..с44-45 т.1), скановані копії яких, разом зі сканованою копією товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 22.07.2020 за допомогою електронної пошти 04.09.2020 було надіслано Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" з електронної адреси: dimasanoil@gmail.com на електрону адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" : export@ukrbioland.com (а.с.46-47 т.1).
10.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" (перевізник) та Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" (замовник) було погоджено та підписано замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл" мав виконати перевезення вантажу (льон, 22 біг-бега) за маршрутом: вул. Центральна, 1-Б, Сурсько-Михайлівка, 52410, Солонянський район, Дніпропетровська область, Україна - Dorfstr. 27С, 39291, Mockern, Germany. Замовленням було визначено: кількість автомобілів: один, №DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_6 ; дату завантаження: 11.08.2020 та дату доставки: доставка не пізніше 19-21 серпня на митницю клієнта. Також в замовленні сторони погодили умови оплати, а саме: 1450 євро, по курсу НБУ на день доставки до кінцевого клієнта, оплата по факту розвантаження (а.с.48 т.1).
Замовлення було підписано Сторонами за допомогою електронної пошти, шляхом обміну сканованими копіями замовлення, що містили підписи та відбитки печаток обох сторін, з використанням вищезазначених електронних адрес.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на підставі вищевказаного замовлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл" виконав перевезення вантажу. Період перевезення: 11.08.2020 - 19.08.2020.
Зобов'язання щодо доставки вантажу та його передачі вантажоодержувачу було виконано Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" в повному обсязі, що підтверджується підписом та відбитком печатки (штампу) вантажоодержувача -Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №А001 від 11.08.2020 (а.с.49 т.1).
При цьому, у п.28 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 11.08.2020 міститься напис водія-експедитора Гапич Р.В. від 18.08.2020: "Заїхавши під вивантаження ставши, відкрив борти, опустив ремені кріплення навантажувач взяв біг не ззаду, а потягнув середній біг на третьому борту. Два мішки з четвертого борту впали на землю, а третій висипався з половини. Решта біг-бегів були пошкоджені при розвантаження в складі.".
Зазначене водієм-експедитором в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №А001 від 11.08.2020 також було зафіксовано останнім на камеру смартфону та в якості доказів надано 11 фотознімків (а.с.138-148 т.1).
Після виконання перевезення, на підтвердження доставки вантажу вантажоодержувачу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" було оформлено рахунок-фактуру №СА000006287 від 19.08.2020 на суму 47121,09 грн. та акт виконаних послуг №6287 від 19.08.2020 (а.с.50-51 т.1), скановані копії яких разом зі сканованою копією товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 11.08.2020 за допомогою електронної пошти 07.09.2020 було надіслано Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" з електронної адреси: dimasanoil@gmail.com на електрону адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь": export@ukrbioland.com (а.с.52 т.1).
Оригінали вищезазначених документів, а саме:
- рахунку-фактури №СА000005761 від 03.08.2020 на суму 47 532,74 грн., товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 22.07.2020, акту виконаних послуг №5761 від 03.08.2020 на суму 47 532,74 грн.;
- рахунку-фактури №СА000006287 від 19.08.2020 на суму 47 121,09 грн., товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 11.08.2020, акту виконаних послуг №6287 від 19.082020 на суму 47 121,09 грн.;
разом із оригіналом Договору у двох примірниках з підписом та відбитком печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" було доставлено 14.09.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" кур'єрською службою DIMEX за поштовою адресою, вказаною в Договорі: Україна, 52405, (Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Надіївка, вул. Польова, буд.1.
Факт вручення вищевказаних документів Товариству з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" підтверджується листом-підтвердженням кур'єрської служби DIMEX (ДП "Даймекс-Харків") від 05.11.2020 щодо отримання відправлення за накладною №40804114 (а.с.57 т.1).
Як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл", один оригінальний екземпляр Договору, а також оригінальні екземпляри акту виконаних послуг №5761 від 03.08.2020 та акту виконаних послуг №6287 від 19.08.2020, підписані Товариством з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь", не були повернуті останнім на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" і станом на дату подання цього позову, оригінали вказаних документів, в тому числі і екземпляри Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл", знаходяться у Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь".
Також, як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл", станом на дату подання цього позову, останній не отримував від Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" жодних письмових відмов від підписання актів виконаних послуг. Таким чином, на підставі п.10. Договору, вказані акти виконаних послуг вважаються погодженими і підписаними Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь", а послуги Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" з перевезення вантажу вважаються наданими належним чином відповідно до умов Договору, відповідних замовлень та повністю прийнятими Товариством з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" без зауважень і претензій, що є підставою для Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" щодо їх оплати. Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" не здійснило своєчасну та повну оплату евказаних актів, внаслідок чого у останнього виникла прострочена заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" у розмірі 94 653,83 грн.
В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" укладення договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №21/07-1ДМ від 21.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" та Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" не спростовує.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" визнає, що сторони погодили замовлення №SV/2107/1 на транспортно-експедиційні послуги з датою завантаження 22.07.2020 по вул. Центральна, 1-Б, с. Сурсько-Михайлівка, Солонянського району, Дніпропетровської області та розвантаження в Німеччині EICHHOLTZ GmbH, Muggenburger Str. 7-15, Hamburg, Germany вантажу Амарат, 30 палет з паперовими мішками по 25 кг загальна вага нетто - 22,00, брутто - біля 22,500 кг).
При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" стверджує, що претензій щодо якості доставлення даного вантажу та передачу його одержувачу у позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом не було.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" визнає, що сторонами було погоджено замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020 з датою завантаження 11.08.2020 по вул. Центральна, 1-Б, с. Сурсько-Михайлівка, Солонянського району, Дніпропетровської області та розвантаження в Німеччині LINDENHOF Oko-Getreide- Gesellschaft, Dorfstr., 27С, Mockern, GERMANY вантажу Льон, 22 біг-бега (загальна вага нетто - 22,00, брутто - 22044 кг).
Проте, посилаючись на п.4, п.5. Замовлення №SV/1008/1 та п.3.4.3., п.3.4.6. Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" стверджує, що перевізник ТОВ "САНОІЛ" не вказав, не позначив у CMR будь-яких зауважень щодо розміщення вантажу в транспортному засобі, з метою забезпечення його збереження від псування і пошкоджень під час транспортування, а тому з боку замовника ТОВ СЗ "АГРОПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" були чітко виконанні всі вимоги по завантаженню, розміщенню, кріпленню вантажу у транспортному засобі, а саме: льон, 22 біг-бега (загальна вага нетто - 22,00, брутто - 22044 кг).
Також Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" стверджує, що прибувши у місце вивантаження відповідно до Замовлення, та надавши вантажоодержувачу транспортний засіб для вивантаження вантажу льон, було виявлено, що всі 22 біг-беги були зміщенні, похилені, завалені на бік у транспортному засобі, що унеможливило здійснити розвантаження вантажу без понесених втрат льону на загальну масу 3500 кг.
На підтвердження вищезазначеного Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" надає фотознімки до зустрічного позову, реєстр продукції в біг-бегаг №1 від 11.08.2020, а також Рекламаційні дані на час вивантаження льону 18.08.2020 (а.с.80,82-93 т.1).
Як вбачається із рекламаційних даних на час вивантаження льону 18.08.2020, всі біг-беги після розтентування і постановки автомобіля були або перекинуті, або зміщені, або завалені набік так, що вивантаження в нормальному режимі було неможливе.
Зазначено, що два перші біг-бега завалилися на бік і випали з вантажівки після розтентування і початку вигрузки ззаду з лівого боку вантажівки і його відкритті.
Також зафіксовано, що товар почали вивантажувати з лівого боку.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" стверджує, що акт виконаних послуг №6287 від 19.08.2020 не був підписаний, оскільки є зауваження, щодо належного виконання послуг з перевезення вантажу по замовленні №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020, про що було повідомлено електронним листом перевізника 15.10.2020 в 10:29 (а.с.81 т.1).
Також, вантажоодержувачем було виставлено до сплати вантажовідправнику збитки на загальну суму 3 700 Євро (2 569 Євро - втрата 3 500 кг льону при вивантаженні + 1 131 Євро - залучення 3 працівника з додатковою технікою, обладнанням на 4,5 години), які були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021 (а.с.95 т.1).
На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" саме через невідповідальні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл", Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" понесло збитки, які останнє було змушене сплатити вантажоодержувачу, на загальну суму 3 700 Євро, що еквівалентно 124 562,35 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зазначена норма кореспондується з вимогами ст. 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) щодо підстав виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 ГК України).
Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" (далі - Конвенція) закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.
Таким чином, враховуючи, що між сторонами склалися правовідносини з перевезення вантажу у міжнародному сполученні автомобільним транспортом, в якому позивач за первісним позовом здійснив перевезення з території України в пункт призначення в Німеччині, на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, які мають пріоритет над правилами, передбаченими законодавством України.
Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.
Поряд з цим, відповідно до частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Аналогічні приписи містяться в статтях 909, 919 Цивільного кодексу України.
Положеннями статті 311 Господарського кодексу України передбачено, що плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2020 сторонами було погоджено та підписано замовлення №SV/2107/1 на транспортно-експедиційні послуги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл" мало виконати перевезення вантажу (амарант, 30 палет з паперовими мішками по 25 кг) за маршрутом: вул. Центральна, 1-Б, Сурсько-Михайлівка, 52410, Солонянський район, Дніпропетровська область, Україна - Muggenburger Str. 7-15, 20539 Hamburg, Germany.
Зобов'язання в частині доставки вантажу та його передачі вантажоодержувачу було виконано Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" у строк погоджений сторонами.
По факту доставки вантажу та його передачі вантажоодержувачу Товариством з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" було підписано та засвідчено печаткою останнього міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №А001 від 22.07.2020.
Відповідно до п.2.7. Договору, вантаж вважається переданим вантажоодержувачу з моменту підписання і проставлення печатки або штампа (у разі їх наявності) уповноваженим представником вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній (ТТН, CMR).
Таким чином, вантаж (амарант, 30 палет з паперовими мішками по 25 кг) за замовленням №SV/2107/1 від 21.07.2020 на транспортно-експедиційні послуги було перевезено за маршрутом: вул. Центральна, 1-Б, Сурсько-Михайлівка, 52410, Солонянський район, Дніпропетровська область, Україна - Muggenburger Str. 7-15, 20539 Hamburg, Germany, та переданого його вантажоодержувачу.
Після виконання перевезення, на підтвердження доставки вантажу вантажоодержувачу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" було оформлено рахунок-фактуру №СА000005761 від 03.08.2020 на суму 47 532,74 грн. та акт виконаних послуг №5761 від 03.08.2020, скановані копії яких, разом зі сканованою копією товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 22.07.2020 за допомогою електронної пошти 04.09.2020 було надіслано Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" з електронної адреси: dimasanoil@gmail.com на електрону адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" : export@ukrbioland.com.
Також, оригінали рахуноку-фактури №СА000005761 від 03.08.2020 на суму 47 532,74 грн., товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 22.07.2020, акту виконаних послуг №5761 від 03.08.2020 на суму 47 532,74 грн. було доставлено 14.09.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" кур'єрською службою DIMEX, що підтверджується листом-підтвердженням кур'єрської служби DIMEX (ДП "Даймекс-Харків") від 05.11.2020 щодо отримання відправлення за накладною №40804114.
У відповідності до п.2.9. Договору, протягом 5 робочих днів з моменту отримання замовником акту виконаних послуг, він зобов'язаний розглянути, підписати і повернути один примірник перевізнику або направити мотивовану письмову відмову від його підписання.
Таким чином, Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" у відповідності до умов договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №212/07-1ДМ від 21.07.2020 був зобов'язаний у строк до 19.09.2020 (включно) розглянути, підписати і повернути один примірник акту виконаних послуг №5761 від 03.08.2020 на суму 47 532,74 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Саноіл" або направити останньому мотивовану письмову відмову від його підписання.
Проте, ані підписаного акту виконаних послуг №5761 від 03.08.2020 на суму 47 532,74 грн., ані мотивованої письмової відмови від його підписання матеріали справи не містять.
При цьому, п.2.10. Договору сторонами було погоджено, що якщо протягом строку зазначеного в п.2.9. цього Договору, замовник не надасть підписаний акт виконаних послуг або мотивовану відмову від його підписання, то такий акт вважається погодженим і підписаним замовником, а послуги перевізника з перевезення вантажу вважаються наданими належним чином відповідно до умов цього Договору, відповідної заявки та повністю прийнятими замовником без зауважень і претензій, що є підставою для замовника щодо їх оплати.
Більш того, сам замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" стверджує, що претензій щодо якості доставлення даного вантажу та передачу його одержувачу у Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" не було.
Пунктом 4.4. Договору сторони визначили, що оплата за кожне перевезення вантажу здійснюється замовником, за ціною зазначеною в заявці, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника, на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури, якщо в заявці сторони не передбачили інший порядок розрахунків.
Пунктом 11 замовлення №SV/2107/1 від 21.07.2020 на транспортно-експедиційні послуги сторони погодили умови оплати встановивши, що оплата здійснюється по факту розвантаження.
При цьому, п.4.5 Договору сторони домовились, що строк оплати за цим Договором не повинен перевищувати 7 банківських днів з моменту отримання замовником документів по здійсненому перевезенню (рахунку, вантажної накладної (ТТН, CMR) з відміткою вантажоодержувача, акту виконаних послуг), якщо інший строк (термін) оплати не узгоджений сторонами в заявці.
Проте, в матеріалах справи не міститься доказів оплати замовником послуги перевізника з перевезення вантажу на виконання замовлення №SV/2107/1 від 21.07.2020 на транспортно-експедиційні послуги ані по факту розвантаження, ані з моменту отримання замовником документів по здійсненому перевезенню.
Також, 10.08.2020 сторонами було погоджено та підписано замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл" мав виконати перевезення вантажу (льон, 22 біг-бега) за маршрутом: вул. Центральна, 1-Б, Сурсько-Михайлівка, 52410, Солонянський район, Дніпропетровська область, Україна - Dorfstr. 27С, 39291, Mockern, Germany.
По факту доставки вантажу та його передачі вантажоодержувачу зі сторони перевізника водієм-експедитором ОСОБА_2 у п.28 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 11.08.2020 було зазначено наступне: "заїхавши під вивантаження ставши, відкрив борти, опустив ремені кріплення навантажувач взяв біг не ззаду, а потягнув середній біг на третьому борту. Два мішки з четвертого борту впали на землю, а третій висипався з половини. Решта біг-бегів були пошкоджені при розвантаження в складі.
Зазначене водієм-експедитором в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №А001 від 11.08.2020 також було зафіксовано останнім на камеру його смартфону.
В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" було підписано та засвідчено печаткою останнього міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №А001 від 11.08.2020, а отже у відповідності до п.2.7. Договору, вантаж вважається переданим вантажоодержувачу.
Жодних заперечень чи зауважень з боку замовника міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №А001 від 11.08.2020 не містить.
З огляду на зазначене, вантаж (льон, 22 біг-бега) було перевезено за маршрутом: вул. Центральна, 1-Б, Сурсько-Михайлівка, 52410, Солонянський район, Дніпропетровська область, Україна - Dorfstr. 27С, 39291, Mockern, Germany, та переданого його вантажоодержувачу.
Після виконання перевезення, на підтвердження доставки вантажу вантажоодержувачу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" було оформлено рахунок-фактуру №СА000006287 від 19.08.2020 на суму 47 121,09 грн. та акт виконаних послуг №6287 від 19.08.2020, скановані копії яких разом зі сканованою копією товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 11.08.2020 за допомогою електронної пошти 07.09.2020 було надіслано Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" з електронної адреси: dimasanoil@gmail.com на електрону адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь": export@ukrbioland.com.
Також оригінали рахунку-фактури №СА000006287 від 19.08.2020 на суму 47 121,09 грн., товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 11.08.2020 та акту виконаних послуг №6287 від 19.08.2020 на суму 47 121,09 грн. було доставлено 14.09.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" кур'єрською службою DIMEX, що підтверджується листом-підтвердженням кур'єрської служби DIMEX (ДП "Даймекс-Харків") від 05.11.2020 щодо отримання відправлення за накладною №40804114.
Тобто у відповідності до п.2.9. Договору Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" було зобов'язане у строк до 19.09.2020 (включно) розглянути, підписати і повернути один примірник акту виконаних послуг №6287 від 19.08.2020 на суму 47 121,09 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Саноіл" або направити останньому мотивовану письмову відмову від його підписання.
Проте, ані підписаного акту виконаних послуг №6287 від 19.082020 на суму 47 121,09 грн., ані мотивованої письмової відмови від його підписання матеріали справи не містять.
З огляду на зазначене, у відповідності до погодженого сторонами п.2.10. Договору, акт виконаних послуг №6287 від 19.082020 на суму 47 121,09 грн. вважається погодженим і підписаним замовником, а послуги перевізника з перевезення вантажу вважаються наданими належним чином відповідно до умов Договору, заявки №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020 та повністю прийнятими замовником без зауважень і претензій, що є підставою для замовника щодо їх оплати.
Разом з цим суд констатує, що матеріали справи не містять жодної мотивувальної претензії пред'явленої перевізнику замовником по факту неналежного виконання умов Договору щодо якості доставлення відповідного вантажу та передачі його одержувачу.
Пунктом 11 замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020 сторони погодили умови оплати встановивши, що оплата здійснюється по факту розвантаження.
Проте, в матеріалах справи не міститься доказів оплати замовником послуги перевізника з перевезення вантажу на виконання замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020 ані по факту розвантаження, ані з моменту отримання замовником документів по здійсненому перевезенню.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається зі змісту заявок, оплата за виконане перевезення здійснюється у євро за курсом НБУ, встановленим на день доставки до кінцевого клієнта.
Поряд з цим, згідно зі ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої приєдналася Україна, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Частиною 1 статті 9 Конвенції "Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" визначено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Матеріалами справи, а саме міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №А001 від 22.07.2020 та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №А001 від 11.08.2020 підтверджується факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" взятих на себе зобов'язань за замовленням №SV/2107/1 на транспортно-експедиційні послуги від 21.07.2020 та замовленням №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги 10.08.2020.
Як зазначалось вище, позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом було направлено документи на оплату послуг та вручено останньому 14.09.2020.
Поряд з цим, відповідачем за первісним позовом не спростовано факту отримання від позивача за первісним позовом оригіналів документів для оплати.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд констатує, що відповідач за первісним позовом не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих йому позивачем за первісним позовом послуг та не спростував належними і допустимими доказами обставин, наведених в обґрунтування позовних вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови укладеного сторонами договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №21/07-1ДМ від 21.07.2020, замовлення №SV/2107/1 на транспортно-експедиційні послуги від 21.07.2020 та замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020.
У відповідності з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідача за первісним позовом стверджує, що акт виконаних послуг №6287 від 19.08.2020 не міг бути підписаний, оскільки є зауваження щодо належного виконання послуг з перевезення вантажу по замовленні №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020, про що було повідомлено електронним листом перевізника 15.10.2020 в 10:29.
Так, матеріали справи містять копію електронного листа замовника від 15.10.2020 (час відправки 10:29:57) направленого на електронну адресу перевізника з наступним змістом: "В додатку - рекламація від одержувача товару, англійською та російською мовами, загальна сума штрафу, яку вже утримали з нашої компанії - 3700 євро. Просимо повідомити, як ви бачите шляхи компенсації нам даної суми. Коли це питання буде закрите, ми зможемо перейти до питання врегулювання оплат за перевезення."
Вищезазначений лист не містить обґрунтованого заперечення щодо належного виконання перевізником замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020 чи обґрунтованої відмови від підписання відповідного акту, а є лише попередженням з боку відповідача за зустрічним позовом про відстрочку виконання свого зобов'язання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом щодо невиконання останнім умов Договору в частині оплати за надані послуги перевезення з підстав наявності зауважень до перевізника в частині належного виконання послуг з перевезення вантажу, оскільки такі дії не обумовлені ані нормами чинного законодавства, ані положеннями укладеного сторонами договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №21/07-1ДМ від 21.07.2020, ані замовленнями №SV/2107/1 від 21.07.2020 та №SV/1008/1 від 10.08.2020.
Суд також бере до уваги той факт, що відповідач за первісним позовом має зауваження щодо акту виконаних послуг №6287 від 19.08.2020, оскільки стверджує про неналежне виконання послуг з перевезення вантажу по замовленні №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020, проте відповідачем за первісним позовом не підписано не лише акт виконаних послуг №6287 від 19.08.2020 щодо якого у нього є зауваження, а й акт виконаних послуг №5761 від 03.08.2020, претензій за яким у відповідача за зустрічним позовом, як він сам стверджує, не було.
Немаючи зауважень до акту виконаних послуг №5761 від 03.08.2020, відповідачем за первісним позовом не оплачено надані послуги згідно даного акту.
Отже, враховуючи встановлений судом факт надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" Товариству з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" послуг перевезення на загальну суму в гривневому еквіваленті у розмірі 94 653,83 грн. за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №21/07-1ДМ від 21.07.2020 на виконання замовлення №SV/2107/1 на транспортно-експедиційні послуги від 21.07.2020 та замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020, виходячи з презумпції правомірності правочину та з огляду на те, що відповідачем за первісним позовом не надано доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позову, підтверджених належними та допустимими доказами, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості у гривневому еквіваленті у розмірі 94 653,83 грн. доведеними, обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з цим, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом інфляційні втрати у розмірі 3 060,93 грн. та 12% річних у розмірі 3 818,55 грн.
Так, частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 підкреслив, що платежі встановлені ст.625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.
Отже, Верховний Суд України розв'язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.
Сторони у п.5.5. Договорі визначили, що за порушення строків оплати вартості послуг з перевезення вантажу, замовник зобов'язаний сплатити перевізнику на вимогу перевізника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.
14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17, від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення % річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем за первісним позовом розрахунки 12% річних та інфляційних нарахувань суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними, а тому суд задовольняє позов у цій частині.
Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі 3 818,55 грн.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Разом з тим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Відповідно до п.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 №10 даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, сторонами п.5.5. Договору погодили, що за порушення строків оплати вартості послуг з перевезення вантажу, замовник зобов'язаний сплатити перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати.
Сторони домовилися, що нарахування неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано і триває до моменту повного виконання грошових зобов'язань. Крім того, керуючись ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, сторони домовилися, що позовна давність стосовно вимог перевізника до замовника, в тому числі щодо оплати наданих послуг, компенсації додаткових витрат, сплати штрафних санкцій, відшкодування битків або з будь-яких інших підстав, що випливають з цього Договору, встановлюється тривалістю у три роки.
Суд, перевіривши надані позивачем за первісним позовом до позовної заяви розрахунки пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановив, що відповідні розрахунки позивачем здійснено арифметично вірно, а тому суд задовольняє позов в цій частині.
Щодо зустрічного позову, суд зазначає наступне.
Так, 10.08.2020 сторонами було погоджено замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги з датою завантаження 11.08.2020 по вул. Центральна, 1-Б, с. Сурсько-Михайлівка, Солонянського району, Дніпропетровської області та розвантаження в Німеччині LINDENHOF Oko-Getreide- Gesellschaft, Dorfstr., 27С, Mockern, GERMANY вантажу Льон, 22 біг-бега (загальна вага нетто - 22,00, брутто - 22044 кг).
Відповідно до п.10. замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020, завантаження товару забезпечує продавець на місці завантаження.
В судовому засіданні позивачем за зустрічним позовом було пояснено, що продавцем у розумінні п.10. замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь".
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, товар за замовленням №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги було завантажено 11.08.2020.
Завантаження, розміщення та кріплення вантажу (льон) здійснювалось силами Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" шляхом штабелювання 22 біг-бегів у наданому перевізником транспортному засобі DAF НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 , через задній тент.
Так, в судовому засіданні представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" та Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" підтверджено формування штабелю товару (льон) з 22 біг-бегів шляхом заднього завантаження.
Також, відповідачем за зустрічним позовом на підтвердження використання заднього завантаження надано фотознімки здійснені під час завантаження замовником товару (льон).
З наданих фотознімків вбачається, що під час завантаження було відкрито задній тент транспортного засобу.
Пунктами 4,5 замовлення №SV/1008/1 на транспортно-експедиційні послуги від 10.08.2020 сторони погодили, що перевізник зобов'язаний стежити за завантаженням і розвантаженням товару, не допускати розбіжності товару з вантажною документацією. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.
Жодних зауважень щодо неналежного завантаження чи кріплення біг-бегів перевізником по факту завантаження зафіксовано не було.
Як стверджує позивач за зустрічним позовом, прибувши у місце вивантаження відповідно до Замовлення, та надавши вантажоодержувачу транспортний засіб для вивантаження вантажу льон, було виявлено, що всі 22 біг-беги були зміщенні, похилені, завалені на бік у транспортному засобі, що унеможливило здійснити розвантаження вантажу без понесених втрат льону на загальну масу 3500 кг.
На переконання позивача за зустрічним позовом, перевізник ТОВ "САНОІЛ" не вказав, не позначив у CMR будь-яких зауважень, щодо розміщення вантажу в транспортному засобі, з метою забезпечення його збереження від псування і пошкоджень під час транспортування, а тому з боку замовника ТОВ СЗ "АГРОПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" були чітко виконанні всі вимоги по завантаженню, розміщенню, кріпленню вантажу у транспортному засобі, а саме: льон, 22 біг-бега (загальна вага нетто - 22,00, брутто - 22044 кг).
На підтвердження вищезазначеного Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" надає фотознімки до зустрічного позову, реєстр продукції в біг-бегаг №1 від 11.08.2020, а також Рекламаційні дані на час вивантаження льону 18.08.2020.
Відповідно до відомостей зазначених в рекламаційних даних на час вивантаження льону 18.08.2020, всі біг-беги після розтентування і постановки автомобіля були або перекинуті, або зміщені, або завалені набік так, що вивантаження в нормальному режимі було неможливе.
Щодо причини падіння двох перших біг-бегів в рекламаційних даних на час вивантаження льону 18.08.2020 зазначено, що два перші біг-бега завалилися на бік і випали з вантажівки після розтентування і початку розвантаження ззаду з лівого боку вантажівки і його відкритті.
Також з рекламаційних даних на час вивантаження льону 18.08.2020 вбачається, що товар почали вивантажувати з лівого боку.
Як з наданих позивачем за зустрічним позовом фотокопій, так і з наданих відповідачем за зустрічним позовом фотокопій чітко вбачається, що розвантаження здійзнювалось шляхом бокового розвантаження з відкриттям лівого тенту. Два перші біг-беги, які були причиною зміщення або завалення набік інших біг-бегів, лежать з лівого боку вантажівки, а точніше з боку відкритого лівого тенту вантажівки.
За наслідками вищезазначеного, вантажоодержувачем було виставлено до сплати вантажовідправнику збитки на загальну суму 3 700 Євро (2 569 Євро - втрата 3 500 кг льону при вивантаженні + 1 131 Євро - залучення 3 працівника з додатковою технікою, обладнанням на 4,5 години), які були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №13 від 04.02.2021 (а.с.95 т.1).
На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" саме через невідповідальні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл", Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" понесло збитки, які останнє було змушене сплатити вантажоодержувачу, на загальну суму 3 700 Євро, що еквівалентно 124 562,35 грн.
Так, відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з частинами першою, третьою статті 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Відповідно до статті 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Зобов'язання перевідника, в тому числі водія-експедитора сторонами також погоджено в п.3.4. Договору.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Частиною 2 статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента, який повинен доказати, що збитки заподіяні не з його вини.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, 2) збитки, 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, 4) вина боржника.
Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
На переконання позивача за зустрічним позовом, причиною пошкодження біг-бегів є саме не здійснення контролю водієм-експедитором перевізника за товаром. А оскільки у рекламаційними даними, складеними вантажоодержувачем, причиною пошкодження біг-бегів (на їх переконання) є неналежне кріплення, то й не здійснення водієм-експедитором перевізника контролю за належним кріпленням товару під час завантаження.
Так, судом встановлено наступне.
Завантаження вантажу здійснювалося силами замовника в присутності водія-експедитора перевізника. Жодних зауважень до завантаження вантажу чи його кріплення водієм експедитором перевізника не зафіксовано.
Пунктом 3.2.4. Договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний проводити в присутності водія перевізника пломбування завантаженого транспортного засобу, причепа до нього (цистерни, фургона, контейнера, рефрижератора).
В судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом зазначив, що вантаж, після його завантаження, в присутності водія-експедитора було запломбовано у відповідності до умов договору, а отже водій не мав змоги вносити будь-які корективи в запломбований товар по ходу перевезення.
Факт пломбування товару замовником не заперечується.
Жодних факторів, які б стали причиною пошкодження вантажу саме підчас перевезення не зафіксовано. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
В свою чергу, перевізник стверджує, що пошкодження біг-бегів виникло виключно під час розвантаження, оскільки вантажоодержувачем, в порушення вимог інструкції по експлуатації біг-бегів, розвантаження здійснювалося через лівий (боковий) тент транспортного засобу, а не задній, через який відбувалося завантаження.
В Інтернет-мережі у вільному доступі розміщено інструкцію по експлуатації біг -бегів, відповідно до якої розбирання штабеля контейнерів здійснюється за зворотнім принципом його формування.
З наявних в матеріалах справи фотокопій, здійснених під час розвантаження товару, чітко вбачається здійснення розвантаження товару через лівий (боковий) тент.
Разом з цим, як уже зазначалося раніше, у рекламаційних даних на час вивантаження льону 18.08.2020, на які посилається позивач за зустрічним позовом як на підставу своїх правових вимог, зафіксовано, що всі біг-беги ПІСЛЯ розтентування і постановки автомобіля були або перекинуті, або зміщені, або завалені набік так, що вивантаження в нормальному режимі було неможливе. Два перші біг-бега завалилися на бік і випали з вантажівки ПІСЛЯ розтентування і початку розвантаження ззаду з лівого боку вантажівки і його відкритті.
При цьому, у п.28 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №А001 від 11.08.2020 міститься напис водія-експедитора Гапич Р.В. від 18.08.2020, відповідно до якого, заїхавши під вивантаження ставши, відкрив борти, опустив ремені кріплення навантажувач взяв біг не ззаду, а потягнув середній біг на третьому борту. Два мішки з четвертого борту впали на землю, а третій висипався з половини. Решта біг-бегів були пошкоджені при розвантаження в складі.
З вищезазначеного вбачається, що пошкодження виникли саме після розтентування лівого тенту і початку розвантаження ззаду з лівого боку вантажівки і його відкритті.
На переконання суду, з огляду на наявні в матеріалах докази, пошкодження вантажу відбулося саме під час розвантаження вантажоодержувачем, як наслідок недодержання правил експлуатації.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Оскільки розвантаження вантажу за умовами Договору здійснює замовник, то відповідальність за неналежне розвантаження не може бути покладено на перевізника.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не було доведено належними та допустимими доказами, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача за зустрічним позовом, не доведено безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача за зустрічним позовом та заподіянням шкоди.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача за зустрічним позовом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати на оплату судового збору, понесені позивачем за первісним позовом, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача за первісним позовом у повному обсязі.
Водночас, беручи до уваги, що судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за подання зустрічного позову покладається на позивача за зустрічним позовом.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В даній справі, як позивачем за первісним позовом так і позивачем за зустрічним позовом було заявлено про стягнення витрат на правову допомогу.
Враховуючи вищевикладене, суд надає сторонам строк протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду для надання доказів, пояснень, клопотань чи заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" до Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" (52400, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, селище міського типу Солоне, вул. Шевченко, буд. 12, офіс 3; код ЄДРПОУ: 19314400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" (місцезнаходження: 62459, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Високий, територія автотурбази "КЕМПІНГ"; поштова адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 25-Б; код ЄДРПОУ: 31610072) заборгованість за виконані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у розмірі 94 653 (дев'яносто чотири тисячі шістсот п'ятдесят три) грн. 83 коп., пеню у розмірі 3 818 (три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 060 (три тисячі шістдесят) грн. 93 коп., 12% річних у розмірі 3 818 (три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 55 коп., а також судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл" про стягнення збитків - відмовити.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 28 липня 2021року об 9:20.
Сторонам протягом 5 днів надати суду докази понесених судових витрат.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "09" липня 2021 р.
Суддя Т.О. Пономаренко