Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1761/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід", Івано-Франківська область, Долинський район, місто Долина
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд", місто Харків
про стягнення 33 187,00 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" (відповідача; ТОВ "ТДСТ") заборгованості за Договором № ТЕ 05/11-А про надання транспортно-експедиційних послуг від 05 листопада 2020 року в розмірі 33 187,00 грн., з яких: 31 380,00 грн. - сума основного боргу; 276,00 грн. - 3% річних; 1 531,00 грн. - інфляційні втрати. Також позивач просить суд покласти на ТОВ "ТДСТ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13 травня 2021 року позовну заяву ТОВ "Транс-Захід" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1761/21. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України; відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з ухвалою Суду про відкриття провадження вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" 19.05.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями Укрпошти, які повернулися на адресу суду та долучені до матеріалів справи. Отже, сторони визнаються такими, що були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк відзив на позовну заяву до суду не подало.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
05 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" (далі - Виконавець) укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг перевезення вантажів № ТЕ 05/11-А, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується доставити довірений йому Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Зміст вантажу, його об'єм (вагу), вартість, маршрути перевезень, терміни падання транспортного засобу під завантаження та доставки вантажу, вартість послуг та інші суттєві додаткові дані визначаються за угодою Сторін в Додаткових угодах або Заявках, які є невід ємною частиною Договору. Зразок Заявки, який є додатком до цього Договору, є обов'язковим для використання Сторонами при замовленні перевезення вантажу (пункти 1.1., 1.2. Договору).
Згідно пункту 6.1. Договору Сторони визначають вартість послуг по кожному перевезенню у додатках до цього Договору або Заявках. Всі оплати по Договору здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів по реквізитам, що вказані в рахунку-фактурі.
Для здійснення оплати Виконавець надає Замовнику не пізніше, ніж через 5 (п'ять) банківських днів після виконання перевезення наступні документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт, підписаний зі сторони Виконавця; товарно-транспортні накладні (CMR), підписані всіма сторонами (пункт 6.2. Договору).
Згідно пунктів 6.3., 6.4., 6.5. Договору підтвердженням факту надання послуг є печатка та підпис вантажоодержувача у оригіналах товарно-транспортних накладних. Оплата за виконані перевезення здійснюється на протязі 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після отримання Замовником зазначених у пункті 6.2 Договору документів. Сторони можуть передбачити інший порядок оплати у Заявці. У випадку, якщо зазначений у заявці строк оплати буде меншим, ніж зазначено у Договорі, пріоритет має строк, вказаний у Договорі.
При погодженні з виконанням перелічених у платіжних документах перевезень Замовник на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після отримання оригіналів документів повертає Виконавцю один екземпляр акта виконаних робіт із своєю печаткою та підписом, що свідчить про визнання цих перевезень виконаними.
Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що Строк дії цього Договору становить 1 (один) рік з дати його підписання обома Сторонами.
На виконання умов Договору та керуючись замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" позивачем було надано послуги перевезення вантажу за маршрутом:
- Васищеве (Харківська обл.) - Визирка (Одеська обл.) 06 грудня 2020 року, вартістю 17 925,00 грн.;
- Васищеве (Харківська обл.) - Визирка (Одеська обл.) 06 грудня 2020 року, вартістю 16 455,00 грн..
Виконання ТОВ "Транс-Захід" зобов'язання за транспортним замовленням підтверджується наявними в матеріалах справи Товарно-транспортними накладними № В0320000529 від 04.12.2020 та № В0320000531 від 04.12.2020, а також Актами про надання послуг № 2947 від 06.12.2020 на суму 17 925,00 грн. та № 2948 від 06.12.2020 на суму 16 455,00 грн., що без зауважень підписані представниками та скріплені печатками сторін.
Також згідно умов Договору № ТЕ 05/11-А, 18 грудня 2020 року позивачем на адресу ТОВ "ТДСТ" направлено оригінали товарно-транспортних накладних № В0320000529 від 04.12.2020 та № В0320000531 від 04.12.2020; Акти про надання послуг № 2947 від 06.12.2020 та № 2948 від 06.12.2020; Рахунки-фактури № 2947 від 06.12.2020 та № 2948 від 06.12.2020. Відповідач отримав вищезазначений пакет документів 23 грудня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Укрпошти.
Однак, оплату за транспортні послуги здійснено ТОВ "ТДСТ" лише частково: сплачено 2 000,00 грн. згідно банківської виписки БВ-0000073 від 17.02.2021р. Відповідачем було здійснено оплату в сумі 2 000,00 грн. Повного розрахунку із ТОВ "Транс-Захід" у визначений Договором № ТЕ 05/11-А термін відповідач не провів у зв'язку з чим, Позивачем 01 квітня 2021 року було надіслано ТОВ "ТДСТ" Претензію № 01/21 за вих. № 83 від 31.03.2021 із вимогою погасити існуючий борг, в тому числі, за надані послуги згідно вищезгаданих Актів про надання послуг та виставлених рахунків на суму 32 380,00 грн. Згідно роздруківки трекінгу з сайту АТ "Укрпошта" відповідач отримав претензію разом із додатками (Актом звірки взаємних розрахунків, Актами про надання послуг, ТТН та інш.) 06 квітня 2021 року.
Вказану Претензію залишено ТОВ "ТДСТ" без відповіді та без задоволення. Про причини невиконання зобов'язань за Договором відповідач також не повідомив.
В подальшому відповідачем також здійснено оплати на загальну суму 1 000,00 грн., зокрема: 31 березня 2021 року згідно банківської виписки БВ-0000149 від 31.03.2021 в сумі 500,00 грн., 13 квітня 2021 року згідно банківської виписки БВ-0000176 від 13.04.2021 в сумі 500,00 грн.
Таким чином, на час розгляду справи заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" за Договором № ТЕ 05/11-А про надання транспортно-експедиційних послуг становить 31 380,00 грн. Крім того, внаслідок прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних в розмірі 276,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 531,00 грн. (в порядку статті 625 Цивільного кодексу України). Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" до суду із даним позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
Згідно також приписів статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).
Аналіз укладеного сторонами Договору № ТЕ 05/11-А від 05.11.2020 та інших документів, складених під час формування спірних правовідносин, дає підстави зробити висновок про те, що така угода за своєю правовою природою та істотними умовами є договором перевезення вантажу, регулювання якого здійснюється главою 64 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до приписів статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно також статті 914 ЦК України перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів остаточної оплати послуг з перевезення вантажу не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" щодо примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" 31 380,00 грн. основного боргу за Договором № ТЕ 05/11-А обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов'язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку, нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
В позовній заяві ТОВ "Транс-Захід" позивачем наведено розрахунок трьох процентів річних (за період з 18.01.2021 по 05.05.2021) та інфляційних втрат, з урахуванням проведених відповідачем проплат.
Перевіривши зазначені нарахування, суд зазначає, що у періоді 18.01.2021 - 05.05.2021 кількість днів прострочення становить 108, а не 107, як зазначено позивачем. Разом з тим, здійснивши самостійний розрахунок, суд зазначає, що арифметично правильними є таке нарахування річних: 31 380,00 x 3 % x 108 : 365 : 100, що складає 278,55 грн. Водночас враховуючи те, що нарахування позивача заявлені в розмірі меншому ніж розраховано судом, позовні вимоги ТОВ "Транс-Захід" в частині стягнення 3% річних в розмірі 276,00 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що кількість місячних індексів інфляційної індексації у межах певного проміжку часу визначається кількістю цілих місяців, впродовж яких існувала непогашеною відповідна сума грошового зобов'язання, тобто починаючи з наступного місяця, за місяцем дати початку відліку періоду, і завершуючи місяцем, що передує місяцю, у якому відбулося погашення; мінімальний період застосування індексу інфляції є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідний коефіцієнт індексу за частину такого місяця, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.10.2018 у справі № 910/9938/17.
Відповідно, позовні вимоги ТОВ "Транс-Захід" в частині нарахування інфляційних втрат за січень 2021 року не можуть бути задоволені судом, а стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" (згідно заявленого періоду) підлягають інфляційні втрати в розмірі 852,59 грн. В задоволенні позову в частині стягнення 678,41 грн. суд відмовляє, у зв'язку із безпідставністю відповідних нарахувань.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частинами першою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи обґрунтованість заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" позовних вимог, судовий збір в мінімальному розмірі, що визначений Законом України "Про судовий збір" - 2 270,00 грн. покладається судом на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд", з вини якого виник спір, та підлягає стягненню на користь позивача у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" (місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Гаршина, будинок 5/7; код ЄДРПОУ 40268712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" (місцезнаходження: 77500, Івано-Франківська область, Долинський район, місто Долина, вулиця Обліски, будинок 139; код ЄДРПОУ 30906034) суму основного боргу за Договором № ТЕ 05/11-А в розмірі 31 380,00 грн. три проценти річних в розмірі 276,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 852,59 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 678,41 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "09" липня 2021 р.
Суддя В.В. Рильова
справа № 922/1761/21