09.07.2021 Справа № 920/620/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Заєць С.В.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (40030, м. Суми, вул. Друга Залізнична, буд. 10, код ЄДРПОУ 33698892)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-Технологічна комплектація” (40007, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 86, код ЄДРПОУ 36234189)
про стягнення 148197 грн 74 коп.,
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви (клопотання) сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
09.06.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 148197 грн 74 коп., у тому числі: 140902 грн 05 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 864 грн 01 коп. 3% річних, 2278 грн 43 коп. інфляційних втрат та 4153 грн 25 коп., за неналежне виконання зобов'язань за Договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.01.2009 № 1716-Т; а також просить судові витрати покласти на відповідача.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено Договір, позивач відпустив відповідачу теплову енергію, відповідач теплову енергію прийняв, однак за неї не сплатив у повному обсязі та в строки, які встановлені в Договорі, що є порушенням п.п.3.1-3.3 Договору. Тому, наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 10.06.2021 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.
14.06.2021 відповідачем була отримана копія зазначеної ухвали суду, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Оскільки відповідач відзив до суду не надав, то суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.01.2009 між сторонами було укладено договір 1716-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також додаткові угоди до Договору (а.с.9-13).
Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов'язався надати позивачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором.
На виконання умов Договору, у період з лютого 2021 року по березень 2021 року, позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 142735 грн 10 коп., що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії та/або гарячої води та виставленими рахунками (а.с.20-21).
Рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період лютий 2021 року - березень 2021 року були отримані уповноваженими посадовими особами відповідача особисто, що підтверджується їх власноручними підписами на рахунках. Як зазначає позивач, відповідач підписані з свого боку вищевказані акти прийому-передачі теплової енергії позивачу не повернув.
Суд погоджується з твердженням позивача, що відповідач не надавав позивачу будь-яких заперечень щодо змісту виставлених/отриманих рахунків (чи актів прийому-передачі, які вважаються прийнятими відповідачем в редакції позивача). Оскільки позивач та відповідач беззастережно підписали вищенаведені рахунки, то вони фактично погодили та підтвердили відомості, які відображені у цих рахунках.
Відповідно до п.п. 3.3, 3.5 розділу 3 Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Як зазначає позивач, оплата за отриману теплову енергію за період лютий 2021 року - березень 2021 року у повному обсязі так і не здійснена.
Пунктом 3.4 Договору обумовлено, що несвоєчасне отримання рахунку не звільняє відповідача від відповідальності щодо сплати за надані позивачем послуги.
Отже, суд дійшов висновку, що за період лютого 2021 року - березень 2021 року відповідач заборгував позивачу 140902 грн 05 коп., чим змусив позивача звернутись до суду з даним позовом.
Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано, всупереч ст.ст. 73-74 ГПК України, а тому вказані факти є такими, що встановлені судом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Стосовно стягнення заборгованості.
Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк. Відповідно до ст. 24 Закону України “Про теплопостачання” серед основних обов'язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 4.2.1 Договору відповідач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати теплової енергії.
Як вже зазначалось, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, розрахунком позивача та не спростована відповідачем.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 42065 грн 08 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с.18-19).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 864 грн 01 коп. 3% річних, 2278 грн 43 коп. інфляційних збитків (за загальний період з 11.03.2021 по 07.06.2021) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені.
Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно з п. 5.1.5 Договору відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок пені (а.с.17).
Суд дійшов висновку, що відповідачем порушено грошове зобов'язання перед позивачем, право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4153 грн 25 коп. пені (період з 11.03.2021 по 07.06.2021) є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-технологічна комплектація” про стягнення 148197 грн 74 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-технологічна комплектація” (вул. Петропавлівська, 86, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 36234189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (вул. Друга залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 33698892) 140902 (сто сорок тисяч дев'ятсот дві) гривні 05 коп. основного боргу, 864 (вісімсот шістдесят чотири) гривні 01 коп. 3% річних, 4153 (чотири тисячі сто п'ятдесят три) гривні 25 коп. пені, 2278 (дві тисячі двісті сімдесять вісім) гривень 43 коп. інфляційних збитків, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.07.2021.
Суддя С.В. Заєць