Справа № 210/5022/20
Провадження № 2-о/210/7/21
іменем України
"05" липня 2021 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Хлистуненко О.В.
присяжних Матірки М.Г.
Кутузової А.С.
секретаря судового засідання Недолуги Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про оголошення фізичної особи померлою, суд -
Заявник звернулась до суду з заявою, уточнивши її, про оголошення фізичної особи померлою, мотивуючи свої вимоги тим, що в січня 2000 року, її мати ОСОБА_2 , 1949 року народження, пішла з дому та до теперішнього часу не повернулась. В місті постійного поживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , немає відомостей про її місце перебування з 10.01.2000 року, що також вказано у рішенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2014 року по справі №210/3907/14, яким ОСОБА_2 визнано такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Оголошення ОСОБА_2 померлою, необхідне для оформлення спадщини на належний батьку заявниці будинок.
Тому, звернулася до суду з даною заявою та просить суд, оголосити ОСОБА_2 , 1949 року народження, померлою, днем смерті ОСОБА_2 , 1949 року народження, вважати 10.01.2003 рік.
Ухвалою суду від 16.12.2020 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі і призначено до судового розгляду.
В судове засідання, призначене на 18.02.2021 року заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явились, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме розпискою (а.с. 55),
В судове засідання, призначене на 05.07.2021 року, заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 також не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах міститься розписка представника заявника ОСОБА_3 , причини неявки не повідомили. (а.с. 98)
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
За таких обставин, суд визнає, що заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явилась до суду без поважних причин.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін.
Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 31).
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружилась з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 31).
Відповідно до договору від 23.05.1974 року, посвідченого нотаріусом та зареєстровано під №1464, ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_8 обкладений цеглою будинок житловою площею 11,0 кв. м. з господарчими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2014 року, яке не оскаржено та набрало законної сили 13.10.2014 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме будинок АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Відповідно до відповіді Начальника Дзержинського районного відділу в місті Кривий Ріг Державної міграційної служби України ГУ в Дніпропетровській області від 13.11.2014 року №1225/С-160зв, гр. ОСОБА_2 знята з реєстраційного обліку 13.11.2014 року з адреси АДРЕСА_1 на підставі вищезазначеного рішення суду від 13.10.2014 року (а.с. 13).
Згідно з Актом про відсутність особи за адресою реєстрації від 18.07.2020 року, складеного Головою квартального комітету вулиці Рєзнік І.Л., та підписаного сусудами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована у АДРЕСА_1 , з 10.01.2000 року і по теперішній час, не проживає і не з'являється за вказаною адресою, місце знаходження її не відоме (а. с. 15).
Відповідно до довідки від 12.01.2021 року за №48.1/2-53 виданої Металургійним ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, під час перевірки відомостей ІПНП «Цунамі», інформації щодо наявності кримінальних проваджень, в яких учасником є гр. ОСОБА_2 , 1949 року народження не знайдено. Крім того, оперативно-розшукова справа щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , 1949 року народження не заводилась (а. с. 54, 96).
Згідно з відповіддю відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30.12.2020 року №2810/20.14-35, повідомляють про відсутність актових записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу та смерть з січня 2000 року по теперішній час на ОСОБА_2 , 1949 року народження (а.с. 58).
Згідно з відповіддю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, фізичну особу ОСОБА_2 , 1949 року народження у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків не ідентифіковано (а. с. 65-66).
Відповідно до відповіддю ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» від 22.01.2021 року, за період діяльності ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР», ОСОБА_2 , 1949 року народження, до підприємства не зверталась (а.с. 68).
Згідно з відповіддю Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», отриманою судом 28.01.2021 року, звернення від ОСОБА_2 , 1949 року народження, до підприємства в період з 2012 року по 2021 рік не надходило (а. с. 70).
Головний центр обробки спеціальної інформації Державна прикордонна служба України, за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», відомостей не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 3 частини 2 ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Таким чином, оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідомо.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Відповідно до вимог статей 305-309 ЦПК України, виникнення справ про оголошення фізичної особи померлою зумовлені необхідністю захисту майнових прав громадян та захистом інтересів осіб, які мають певні правовідносини з особою, тривала відсутність якої позбавляє їх можливості користуватись своїми правами.
Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти до висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні, належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.
Вказану позицію висловив Верховний Суд у постанові від 6 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18.
Як слідує з ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
В тексті заяви заявник вказала, що оголошення померлою ОСОБА_2 їй необхідно для оформлення спадщини на належний батьку заявниці будинок.
Крім того, слід звернути увагу і на те, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб. Початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.
Доказів заведення розшукової справи та відкриття кримінального провадження з приводу зникнення ОСОБА_2 до суду не надано.
Виходячи з встановлених обставин, наданих доказів та вимог закону, вбачається, що при розгляді справи не встановлено наявності юридичного складу для оголошення ОСОБА_2 померлою.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не доведено обставин та не надано об'єктивних даних, які б давали суду підстави зробити вірогідне припущення про смерть громадянки ОСОБА_2 , а сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявником не надано належних доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 або наявності обставин, які доводили б, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку., а тому суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.12,13,81,89, 259,263-265,268,293, 305-309 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про оголошення фізичної особи померлою залишити без задоволення .
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий-суддя: О. В. Хлистуненко
Присяжні: М.Г. Матірка
А.С. Кутузова