П О С Т А Н О В А Справа № 932/1222/21
Провадження № 3/932/513/21
01 червня 2021 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі, адміністративний матеріал відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який мешкає у квартирі АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшли протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 932/1222/21, провадження №3/932/513/21) та за ст. 122-2 КУпАП (справа № 932/1267/21, провадження № 3/932/556/21) ОСОБА_1 .
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 101213 (справа №932/1222/21, провадження №3/932/513/21), 30.01.2021 року близько 00 год. 29 хв. на вул. Пресовій, 37 у м. Дніпрі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Daewoo», моделі «Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, хитка хода. В присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, що кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 004272, 30.01.2021 року близько 00 год. 20 хв. на вул. Пресовій, 3 у м. Дніпрі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Daewoo», моделі «Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку автомобіля, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР України, що кваліфіковано за ст. 122-2 КУпАП.
Постановою суду від 10.02.2021 року справи № 932/1222/21 та № 932/1267/21 об'єднано в одне провадження.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, неодноразово належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, письмових заяви чи клопотань до суду не надав, про причини неявки не повідомив.
Враховуючи вимоги закону щодо строку розгляду справи та строку накладення адміністративного стягнення, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 року, згідно з яким у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенства права, в тому числі, проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, вважаю за необхідне розглянути справу у відсутність порушника.
Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, доходжу анаступного висновку.
Судом встановлено, що інкриміновані ОСОБА_1 діяння вчинено 30.01.2021 року.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у вигляді невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу є рапорт працівника поліції.
Згідно із вимогами ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Так, відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки.
Відповідно до положень ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Нормами ст. 251 КпАП України передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст. 255 КпАП України.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Рапорт працівника поліції не є об'єктивним, належним та допустимим доказом вчинення будь-якого адміністративного правопорушення, оскільки доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення не може ґрунтуватись тільки на свідченнях особи, яка має певну зацікавленість у результаті вирішення справи. Працівник поліції безпосередньо має таку зацікавленість, оскільки його дії зі складення протоколу можуть мати певні юридичні наслідки не тільки для порушника, а й для самого працівника поліції, згідно із Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає те, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Окремою підставою для закриття провадження у справі, згідно з вимогами п. 7 ст. 247 КУпАП, є закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
В цей же час, закриття провадження у справі з підстав спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у випадку доведеності вини у вчиненні правопорушення.
У даній справі дійсно сплив строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП, оскільки інкриміноване, як порушення, діяння, вчинене 30.01.2021 року.
В цей же час, матеріали справи не містять будь-яких об'єктивних доказів події правопорушення та наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.
Одночасно з цим, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо доказів вчинення ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 ПДР України, що виразилось у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, тобто правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такими доказами є протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 101213, складений із залученням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , письмові пояснення свідків та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських з місця події, якими зафіксовано не тільки факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, але й безпосередні ознаки наявності у водіях ознак стану алкогольного сп'яніння у вигляді нечіткого мовлення.
Виходячи з наведеного, вважаю, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В силу приписів ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
При накладенні адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу порушника, ставлення до вчиненого у вигляді ухилення від явки до суду та вважаю, що для досягнення мети адміністративного стягнення ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір застосованого до ОСОБА_1 штрафу передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року і яка була чинною до 17.03.2021 року.
Підстави для застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік відсутні, оскільки в порушення п. 4 розділу 7 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, поліцейським, яким готувались матеріали до розгляду, не долучено до матеріалів справи довідки про отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відсутність цієї довідки у сукупності з відомостями протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з яким у порушника ніякі документи не вилучались, оскільки він їх не отримував, а особа якого встановлена не з водійського посвідчення, а ІАС «Армор», не дозволяє вважати доведеним факт документування порушника посвідченням водія. При цьому, позбавлення права керування транспортним засобом можлива лише у випадку видачі особі водійського посвідчення, яке і є тим документом, що посвідчує наявність спеціального права.
Згідно із вимогами ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід Держави судовий збір у розмірі 454 гривні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 33-35, 124, 283, 284 КУпАП України, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КпАП України.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід Держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 454 гривні.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя В.В. Куцевол