Справа № 199/4300/21
(1-кс/199/910/21)
08.07.2021 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпро скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову про закриття кримінального провадження від 19.08.2020 року у кримінальному провадженні №120200040630000619, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2020 року,-
Представник Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаною скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 19.08.2020 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2020 року за №120200040630000619, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що постанова дізнавача від 19.08.2020 року є незаконною, винесеною з істотним порушенням процесуального закону, оскільки досудове розслідування по справі взагалі проведено не було, жодних процесуальних дій дізнавачем не вчинено, що стало умовою для передчасно прийнятого рішення посадової особи.
У судове засідання представник скаржника не з'явилася, надала заяву, в якій просила розглянути скаргу без її участі.
Уповноважений прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра дізнавач СД ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області до суду не з'явилися, сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до вимог ч.3 ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Матеріали кримінального провадження №120200040630000619 на запит слідчого судді не надано.
Вивчивши та дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
За п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора, скасування повідомлення про підозру, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №120200040630000619, внесене до ЄРДР 22.04.2020 за ч.1 ст.185 КК України.
Постановою дізнавача сектору дізнання Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 19.08.2020 року кримінальне провадження №120200040630000619 від 22.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом ст.ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Положенням статті 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В той же час, відповідно до вимог ст.110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Відповідно до ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), проте слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи норми кримінально-процесуального права України, відсутність можливості перевірити дотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального законодавства України, оскільки органом досудового розслідування матеріали кримінального провадження слідчому судді не надано, постанову дізнавача від 19.08.2020, яка не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України, оскільки не містить мотивування, перелік слідчий дій, які було проведено, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без проведення всебічного і повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, а тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову про закриття кримінального провадження від 19.08.2020 року у кримінальному провадженні №120200040630000619, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2020 року, - задовольнити.
Постанову дізнавача сектору дізнання Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 19.08.2020 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2020 року за №120200040630000619 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Копію ухвали надати негайно після проголошення прокурору, слідчому, заявнику.
Слідчий суддя