Справа № 199/5047/19
(2-п/199/27/21)
09 липня 2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Богун О.О.,
при секретареві Емріх Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено задовольнити.
30.06.2021 відповідачем подано до суду заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що із вказаним рішенням суду відповідач не згодний, вважаючи його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач належним чином сповіщений до суду не прибув представника не направив, причини не явки не повідомив.
Відповідач надав заяву щодо розгляду заяви за його відсутності, в окремо поданій заяві надав письмові пояснення, просив його заяву задовольнити.
Вивчивши письмові пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.
З практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (рішення ЄСПЛ «Надточій проти України», «Гурепка проти України №2»).
За змістом ст.ст. 5,12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.
Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини не з'явлення відповідача в судове засідання і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 199/5047/19, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено задовольнити.
Адресою місця проживання відповідача в позовній заяві зазначено: АДРЕСА_1 , що також підтверджується матеріалами справи.
Саме за зазначеною адресою направлялися судові повістки відповідачу.
Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у спосіб, передбачений ЦПК України. Під час розгляду справи судом досліджені всі обставини, дослідженні всі докази, надана їм належна оцінка. У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288, 260, 261 ЦПК України, - ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення. Роз'яснити заявникам, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Богун
09.07.2021