65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3201/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Арзуманян В.А. розглянувши заяву (вх.№2-791/21 від 22.06.2021р.) Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” про розстрочення виконання рішення суду, подану у справі №916/3201/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5) в особі філії “Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133);
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 124, код ЄДРПОУ 00152276);
про стягнення 53 514,20грн.,
Представники сторін:
від позивача: Никисла О.І. за довіреністю № б/н від 10.03.2021р.;
від відповідача: Лебедєв О.І., самопредставництво.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.04.2021р. по справі № 916/3201/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “Інфоксводоканал” до Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” було задовольнити повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “Інфоксводоканалборг за послуги водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків за період з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. в сумі 53 514 грн. 20коп. та судовий збір 2 102 грн.
22.06.2021р. до канцелярії суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” про розстрочення виконання рішення суду від 08.04.2021р.
Ухвалою господарського суду Одеської області 23.02.2021р. заява Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” про розстрочення виконання рішення суду від 08.04.2021р. була призначена до розгляду в засіданні суду.
Представник позивача проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на обставини викладені в запереченнях на розстрочку виконання рішення суду.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2021р. по справі №916/3201/20, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Вказані положення кореспондують зі ст.18 ГПК України.
Як передбачено ст.327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012).
Відповідно до ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Як роз'яснено у п.7.2., 7.1.1. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз'яснення в ч.10 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”).
Як вбачається зі ст.331 ГПК України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Так, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для відстрочення виконання судового рішення від 08.04.2021р. у даній справі відповідач (боржник) посилається на неможливість виконання цього рішення суду, оскільки підприємство знаходиться в тяжкому фінансовому стані, а саме відсутності коштів для погашення заборгованості одноразовим платежем, що обумовлено встановленням карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19” (із змінами і доповненнями). Ритмічна робота підприємства переривалась численними локдаунами та тимчасовими змінами в режимі виробництва через необхідність дотримання карантинних норм та правил, що підтверджується, зокрема, наказом ПрАТ “Одеський завод гумових технічних виробів” №07 від 27.04.2021р.
Судом також враховується часткове погашення відповідачем заборгованості в розмірі 5000грн, згідно запропонованого останнім графіку погашення заборгованості.
При цьому суд зазначає, що посилаючись на скрутне фінансове становище, відповідач не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи господарства. Так, дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу. Суд враховує, що інтерес стягувача полягає в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, однак ненадання розстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, оскільки існує ризик припинення або призупинення діяльності відповідача.
На думку суду, надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі.
При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши всі наведені обставини та надані відповідачем до заяви про розстрочення виконання рішення суду докази, суд доходить до висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та унеможливлюють сплату відповідачем заборгованості на користь позивача одним разовим платежем на теперішній час, що є підставою для розстрочення виконання судового рішення у даній справі.
Поряд з цим, як передбачено ч.5 ст.331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав, з урахування першого платежу згідно графіку, для часткового задоволення заяви Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” про розстрочення виконання рішення суду від 08.04.2021р. по справі №916/3201/20 шляхом сплати загального залишку заборгованості в розмірі 48 514,20грн. щомісяця, відповідно до графіку: липень 2021р. - 5 514,20грн.; серпень 2021р. - 6 000 грн.; вересень 2021р. - 6 000грн.; жовтень 2021р. - 6 000грн.; листопад 2021р. - 5 000грн.; грудень 2021р. - 5 000грн.; січень 2022р. - 5 000 грн.; лютий 2022р. - 5 000грн.; березень 2022р. - 5 000грн.
Керуючись ст.ст. 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” про розстрочення виконання рішення суду від 08.04.2021ру справі №916/3201/20 - задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2021р. по справі №916/3201/20 шляхом сплати загального залишку заборгованості в розмірі 48 514,20грн. щомісяця, відповідно до графіку:
1) липень 2021р. - 5 514,20грн.
2) серпень 2021р. - 6 000 грн.
3) вересень 2021р. - 6 000грн.
4) жовтень 2021р. - 6 000грн.
5) листопад 2021р. - 5 000грн.
6) грудень 2021р. - 5 000грн.
7) січень 2022р. - 5 000 грн.
8) лютий 2022р. - 5 000грн.
9) березень 2022р. - 5 000грн.
3. В решті заяви відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.07.2021р.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя К.Ф. Погребна