номер провадження справи 24/54/21
24.05.2021 Справа № 908/1076/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1076/21
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю “Таксопарк Плюс” (вул. Шкільна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код 03114081)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Зикова Кирила Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 21133,70 грн.
за участю представників:
від позивача: Ляховецький Т.І., адвокат, ордер серія ЗП № 118286 від 24.05.2021
від відповідача: не прибув
Товариство з додатковою відповідальністю “Таксопарк Плюс” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Зикова Кирила Ігоровича про стягнення заборгованості в сумі 15171,10 грн. (яка складається з орендної плати у сумі 12103,39 грн. та відшкодування комунальних послуг у сумі 3067,71 грн.), пені в сумі 2587,95 грн. та інфляційних втрат у сумі 3374,65 грн. за договором оренди № 14/17 від 09.10.2017.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1076/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/54/21. Судове засідання призначено на 24.05.2021.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 20.04.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові та зазначив, що 09.10.2017 між сторонами було укладено Договір оренди № 14/17, на виконання умов якого за Актом прийому-передачі нерухоме майно відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду (Шкільна), 4, літ. П - інв. № 014, частину приміщення № 1 - майстерня - 57,6 м2 для використання під автомайстерню. Відповідач не сплатив орендну плату за оренду приміщення та не компенсував комунальні послуги за грудень 2017 року та січень, лютий, березень, квітень, травень місяці 2018 року. 17.04.2018 між сторонами підписано Угоду про розірвання Договору оренди № 14/17 від 09.10.2017. За період з грудня 2017 по травень 2018 року утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 12103,39 грн та відшкодування комунальних послуг на суму 3067,71 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано пеня в сумі 2587,95 грн та 3374,65 грн інфляції. Просить суд, на підставі ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 549, 612, 624, 625 ЦК України, позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи запропоновані ухвалою суду не надіслав.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
В засіданні 24.05.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд
09.10.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю “Таксопарк Плюс” (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Зиковим Кирилом Ігоровичем (орендар) укладений договір оренди № 14/17, за умовами якого (р. 1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею - 57,6 м2. Орендоване майно розташоване на території ТДВ «Таксопарк Плюс» за адресою: 69095, м. Запоріжжя, Шкільна (Героів Сталіні раду), 4, та відповідно до технічного паспорту БТ1 позначене: літ. П - інв. № 014, частину приміщення № 1- майстерня - 57,6 м2. Орендоване майно надається Орендареві для використання без права викупу під автомайстерню.
Відповідно до п. 2.1. договору, вступ Орендаря у володіння і користування орендованим майном настає разом є підписанням сторонами договору оренди і акту прийому - передачі.
Передача орендованого майна в оренду не спричиняє передачу Орендареві права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається Орендодавець, а Орендар володіє і користується ним протягом терміну оренди (п. 2.2.).
Згідно з п., п. 3.1. - 34. договору, розмір орендної плати за користування майном за перший місяць оренди складає 2500,00 грн, у т.ч. числі 20% ПДВ. Розмір орендної плати за користування майном за кожний наступний місяці, визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточним місяць. Орендар зобов'язаний до 20 числа щомісячно отримувати рахунок в бухгалтерії Орендодавця та підписувати акти виконаних робіт. Орендна плата перераховується Орендарем щомісяця на поточний рахунок або вноситься до каси Орендодавця до 20 -го числа поточного місяця.
Крім орендної плати, зазначеної у п 3.1. даною Договору, Орендар компенсує Орендодавцю витрати, пов'язані із забезпеченням орендованих примкнень електричною енергією, опаленням та інші комунальні послуги (водопостачання, вивіз сміття, тощо), (п. 3.5.).
Відповідно до п. 3.6. договору, комунальні послуги сплачуються на той же поточний рахунок окремо до 1-го числа наступного за звітним місяцям на підставі виставленого рахунку та акту виконаних робіт.
Пунктом 4.2. договору сторонами обумовлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцеві орендну плату та оплату (компенсацію) за комунальні послуги.
У розділі 10 договору сторони обумовили, що даний договір діє до 31.12.2019. Орендодавець має право розірвати даний Договір із письмовим попередженням за 10 днів, якщо Орендар: а) не вніс орендну плату, або не сплатив (не компенсував) комунальні послуги витрати чи інші передбачені Договором протягом 30 календарних днів від строку платежу. Даний договір може бути припинений достроково за взаємною письмовою згодою сторін. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частішою і мають юридичну силу уразі, якщо вони укладені (складені) у тій же самій формі, що й цей Договір. У випадку порушення Орендарем строків внесення орендної плати чи комунальних послуг встановлених п. п. 3.4., 3.6. даного Договору, а також внесення платежів не в повному обсязі, протягом трьох місяців підряд, Орендодавець має право відмовитися від даного Договору. Договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору. Кожна із сторін може відмовитися від даного Договору в будь-який час, письмово попередивши про це сторону за 1 місяць до моменту розірвання.
Відповідно до п. 11.2. договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами акта прийому - передачі орендованого Майна і є невід'ємною частішою цього договору.
Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушені, які мали місце під час дії цього Договору (п. 11.6.).
Комунальні послуги Орендарем сплачуються за ставками та тарифами, що встановлені для Орендодавця.
За актом прийому-передачі орендованого майна від 09.10.2017, копії якого містяться в матеріалах справи, нежитлові приміщення були передані відповідачу в строкове платне користування.
Як свідчать матеріали справи, приміщення знаходилось в оренді, що підтверджується актами наданих послуг за період грудень 2017 року та січень, лютий, березень, квітень, травень місяці 2018 року. підписаними сторонами без зауважень та рахунками на оплату.
Однак, як зазначив позивач, відповідач взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендних платежів та комунальних послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15171,10 грн (з урахуванням часткових оплат), з яких орендна плата 12103,39 грн. та 3067,71 грн. - комунальні послуги.
17.04.2018 сторони уклали угоду про розірвання Договору оренди, згідно якої прийшли до згоди розірвати Договір оренди № 14/17 від 09.10.2017 (п. 1).
Відповідно до п. 4. угоди Орендодавець підтверджує, що має претензію до Орендаря про сплату заборгованості на загальну суму 14 862,84 грн..
Згідно п. 5. угоди Орендар зобов'язується в найкоротші строки погасити заборгованість перед Орендодавцем на загальну суму 14 862,84 грн.
Неодноразово позивачем направлялись на адресу відповідача претензії з вимогою про сплату боргу в добровільному порядку, але відповідей отримано не було.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди № 14/17 від 09.10.2017 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 762 цього Кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.285 ГК України орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Матеріали справи містять належні та допустимі докази передачі позивачем та прийняття відповідачем нежитлового приміщення в оренду в рамках договору оренди № 14/17 від 09.10.2017.
Як вже зазначалося судом договором сторонами узгоджений строк оплати орендної плати та комунальних платежів.
З зазначеного слідує, що, укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, а саме позивач повинен передати приміщення в оренду, а відповідач сплачувати орендну плату та інші плаьтежі у визначений договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо внесення передбачених договором платежів належним чином не виконував.
Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми 15171,10 грн, яка складається з орендної плати в сумі 12103,39 грн та 3067,71 грн - комунальних послуг, не надав.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 15171,10 грн основного боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу 3374,65 грн інфляції (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт порушення грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3374,65 інфляційних витрат є законними та задовольняється судом.
Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 2587,95 грн, а саме: 2056,31 грн - пеня за прострочення оплати за оренду приміщення та 531,64 грн - пеня за прострочення оплати за відшкодування комунальних послуг.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 9.5. договору сторони передбачили, що орендна плата та плата за комунальні послуги, перераховані Орендарем несвоєчасно або в неповному обсязі, сплачуються з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на викладені вище норми ЦК України, ГК України та умови договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 2587,95 грн пені є законною та задовольняється судом.
Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Зикова Кирила Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Таксопарк Плюс” (вул. Шкільна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код 03114081) - 15 171,10 гри, (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят одна гривня 10 копійок) основного боргу, 2 587,95 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім гривень 95 копійок) пені, 3 374,65 (три тисячі триста сімдесят чотири гривні 65 копійок) інфляції та 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 08.07.2021.
Суддя Т.А. Азізбекян