61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
08.07.2021р. Справа № 905/814/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., при помічнику судді Харченко Ю.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) б/н від 09.04.2021
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Плюс 5", смт.Щирець, Пустомитівський р-н, Львівська область
про визнання недійсними правочинів боржника
в межах справи про банкрутство за заявою ОСОБА_1 ОСОБА_2 (Shell Lubricants Supply Company B.V.) (реєстраційний номер 27269007) Гаага, Нідерланди до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Ліном” (код ЄДРПОУ 30552539), м. Маріуполь, Донецька область
Представники сторін:
від заявника: Дядюк Є.М. - адвокат, на підставі ордеру (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явились;
від кредиторів: не з'явились;
ліквідатор: Черкасов С.А. (арбітражний керуючий)
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.08.2020 відкрито провадження у справі №905/814/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Ліном”.
Ухвалою суду від 06.10.2020 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Ліном”.
Постановою суду від 26.01.2021 визнано боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Ліном” банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру по справі строком на 12 місяців; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черкасова С.А.
12.04.2021 від кредитора Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) на електронну адресу суду надійшла заява б/н від 09.04.2021 про визнання недійсними правочинів боржника щодо здійснення оплат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор Плюс 5” в сумі 2 527 515,00грн, з додатками за переліком.
Ухвалою суду від 19.04.2021 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.05.2021 року об 11:30 год.; заявнику запропоновано до дати судового засідання надати суду докази в підтвердження перерахування боржником оплати в загальній сумі 2 527 515,00грн. на користь ТОВ “Вектор Плюс 5”; ТОВ “Вектор Плюс 5” - надати суду відзив на заяву б/н від 09.04.2021 про визнання недійсними правочинів боржника, з доказами їх направлення заявнику та ліквідатору; ліквідатору - письмово висловити свою позицію щодо поданої кредитором заяви.
Ухвалою суду від 17.05.2021 відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) б/н від 09.04.2021 на 07.06.2021 року о 12:30 год; ТОВ “Вектор Плюс 5” зобов'язано до дати судового засідання надати суду відзив на заяву б/н від 09.04.2021 про визнання недійсними правочинів боржника, з доказами їх направлення заявнику та ліквідатору.
Ухвалою суду від 07.06.2021 розгляд заяви ОСОБА_1 ОСОБА_2 (Shell Lubricants Supply Company B.V.) б/н від 09.04.2021 відкладено на 01.07.2021 року об 11:30год.
Ухвалою суду від 01.07.2021 оголошено перерву в судовому засіданні та визначено подовжити засідання 08.07.2021 року об 11:40 год.
Представник заявника у судове засідання з'явився, брав участь в засіданні в режимі відеоконференції та наполягав на задоволенні вимог, викладених в заяві.
Ліквідатор у судове засідання з'явився, підтримав заявлені кредитором вимоги та просив задовольнити заяву в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дати та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення відповідних ухвал листом з рекомендованим повідомленням.
У відповідності до ст.202 ГПК України повторна неявка у судове засідання будь-якого учасника справи незалежно від причин неявки, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи обмеженість процесуальних строків, суд, відповідно до ст.202 ГПК України, розглядає заяву без явки відповідача за наявними в ній матеріалами
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (Shell Lubricants Supply Company B.V.) звернулось до суду із заявою б/н від 09.04.2021 (з урахуванням заяви про уточнення вимог б/н від 12.05.2021), в якій просить визнати недійсними правочини Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ліном» щодо здійснення оплат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс 5» в сумі 2 978 704,00грн. та стягнути вказану суму на користь боржника.
В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на те, що вчинений правочин є фраудаторним з наступних підстав: розрахунки між боржником та ТОВ «Вектор Плюс 5» відбулися в період з 28.07.2019 по 04.08.2020, тобто протягом підозрілого періоду; неподання боржником фінансової звітності та будь-яких інших документів про майновий стан за 2019 рік; встановлені судом обставини відсутності у боржника майна в 2020 році; відчуження основних засобів (автомобілів) із балансовою вартістю 4 598 000грн (що на 12 362 929,06грн менше визнаних судом кредиторських вимог) в період з 30.07.2019 по 09.08.2019, що розглядається судом в межах заяви від 02.02.2021 про недійсність правочинів; наявність в діях боржника складу цивільного правопорушення та заподіяння збитків кредиторів через позбавлення можливості отримати задоволення заявлених вимог в ліквідаційній процедурі в межах спірної суми.
Ліквідатор, листом №01-31 від 17.05.2021, повідомив суд про те, що доводи, викладені кредитором у заяві про визнання недійсними правочинів боржника щодо здійснення оплат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс 5» правомірні та обґрунтовані, у зв'язку з чим просить задовольнити вказану заяву, з урахуванням поданих уточнень.
Станом на дату судового засідання від ТОВ «Вектор Плюс 5» відзив на заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2 (Shell Lubricants Supply Company B.V.) б/н від 09.04.2021 до суду не надходив.
Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.
На підставі приписів ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 2 ст.7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, в тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
Суд зауважує, що стаття 42 КУзПБ з урахуванням приписів пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, який стосується процесуальних норм КУзПБ, застосовується до усіх заяв арбітражних керуючих та кредиторів, поданих після вступу в дію КУзПБ, а темпоральним критерієм її застосування є дата відкриття провадження у справі про банкрутство. Передбачений цією статтею КУзПБ трирічний строк у будь-якому разі відраховується від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Приписи статті 42 КУзПБ у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019, підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство.
Вказане також узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29.06.2021 у справі №904/7905/16.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ліном» відкрито 04.08.2020, перерахування боржником коштів на користь третьої особи здійснено 18.11.2019 та 20.11.2019 тобто в період дії норм Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з чим в даному випадку застосуванню підлягають норми статті 42 КУзПБ.
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що кредитор має право на звернення до суду з відповідною заявою за наявності підстав вважати що боржник після відкриття провадження у справі про банкрутство чи протягом трьох років до відкриття, вчинив правочин спрямований на зменшення його активів або взяв на себе зобов'язання, які в подальшому унеможливили виконання грошових зобов'язань перед контрагентами.
За змістом, норми статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальними по відношенню до загальних підстав для визнання правочинів недійсними, визначених Цивільним кодексом України , тобто ці норми передбачають додаткові підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 910/1405/14.
Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом трьох років (згідно КУзПБ), що передували відкриттю процедури банкрутства або після відкриття справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов'язання у боржника, у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, ст.42 КУзПБ, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми, а майнові дії спростовані із застосуванням наслідків передбачених цією нормою.
Така правова позиція щодо правильного застосування норми права висловлена Верховним Судом у постановах від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17, від 23.04.2019 у справі № 19/5009/2383/11, від 30.01.2019 у справі № 910/7827/17.
Згідно з виписки по особовому рахунку ТОВ «Торговий дім «Ліном» за період з 18.11.2019 по 18.11.2019 на рахунок ТОВ «Вектор Плюс 5» перераховано грошові кошти в сумі 435 000,00грн з призначенням платежу: передплата за товар згідно рах.№389 від 14.11.2019 з ПДВ 20% - 72 500грн. З виписки по особовому рахунку боржника з 20.11.2019 по 20.11.2019 вбачається, що на рахунок ТОВ «Вектор Плюс 5» перераховано наступні суми: 16 189,18грн - оплата за товар згідно рах.№389 від 14.11.2019 з ПДВ 20% - 2698,20грн, 470 000,00грн - часткова оплата за товар (шини а асортименті), згідно рах.№400 від 20.11.2019 з ПДВ 20% - 78 333,33грн, 814 919,82грн - часткова оплата за товар згідно рах.№389 від 14.11.2019 з ПДВ 20% - 135 819,97грн, 1 242 595,00грн - оплата за товар (шини в асортименті), згідно рах.№400 від 20.11.2019 з ПДВ 20% - 207099,17грн.
Таким чином, загальна сума грошових коштів перерахованих на користь ТОВ «Вектор Плюс 5» складає 2 978 704,00грн.
З матеріалів справи вбачається, що Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) на виконання умов договору про продаж та розповсюдження мастильних матеріалів від 01.11.2015, укладеного з ТОВ «Торговий дім «Ліном» в період з 12.06.2019 по 26.07.2019 поставив боржнику обумовлену кількість продуктів на підставі онлайн замовлень на загальну суму 633 965,02 доларів США та виставив 45 рахунків, які мали бути оплачені, згідно п.8.7 договору протягом 45 днів.
В період з 30.08.2019 по 10.09.2019 боржник здійснив 8 платежів, кожен у розмірі 1 000,00 доларів США, проте сума заборгованості у розмірі 625 965,02 доларів США залишилась неоплаченою.
Зазначені обставини встановленні ухвалою суду від 04.08.2020, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку та є чинною, у зв'язку з чим відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказуванню.
Враховуючи виставлені заявником рахунки боржнику, суд робить висновок, що на час перерахування коштів відповідачеві ТОВ "Торговий дім "Леном" мав заборгованість перед ініціюючим кредитором в обсязі 625 965,02 долларів США.
В умовах відсутності інших активів та наявної заборгованості перед ініціюючим кредитором, боржник надає перевагу іншому кредитору ТОВ «Вектор Плюс 5» , перераховуючи йому протягом 18.11.2019-20.11.2019 року грошові кошти в сумі 2 978 704,00грн.
Наявність несплаченої суми заборгованості та відсутність активів боржника для її погашення в подальшому стало підставою для звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За результатами проведеної розпорядником майна інвентаризації, будь-якого майна за місцезнаходженням ТОВ «Торговий дім «Ліном» не виявлено, а сам боржник за вказаною адресою не знаходиться, відсутність будь-якого рухомого та нерухомого майна також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 22.04.2020. №207225761, листом Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області від 22.09.2020 №31/5-2821, листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №31-10/2/14334 від 22.09.2020.
З аналізу щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства вбачається, що збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості (нездійсненням боржником платежів за зобов'язаннями строк яких уже настав та бездіяльність в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості), а також продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів (відчуження керівником підприємства протягом липня-серпня 2019 всіх транспортних засобів боржника в кількості 19 одиниць) призвели до стійкої неплатоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом.
В господарському процесі діє принцип змагальності, який покладає обов'язок доказування на сторін зберігаючи при цьому рівні процесуальні права та обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
ТОВ «Вектор Плюс 5», який є контрагентом за договором та відповідно особою на користь якої перераховано грошові кошти, в судові засідання не з'явився, при цьому, ухвали суду від 17.05.2021 та від 07.06.2021 отримано особисто 26.05.2021 та 15.06.2021, що підтверджується даними з офіційного веб-сайту «Укрпошта» за трекінгом поштового відправлення, своїм правом на подання відзиву на заяву кредитора щодо недійсності правочину суду не скористався, доводи щодо підстав перерахування спірних коштів не навів та ніяким чином не спростував, викладені в заяві обставини.
Ані матеріали заяви, ані матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо того який товар придбано, на яких умовах, що ставить під сумнів вчинення правочину спрямованого на набуття прав та обов'язків у вигляді придбання права власності на товар, та свідчить про свідоме виведення грошових активів боржника за метою уникнення погашення кредиторської заборгованості.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статистична та фінансова звітність за 2016-2019 роки та у 2020 році боржником не подавалась до Головного управління статистики у Донецькій області, що підтверджується листом від 29.09.2020 №01-03/3038-20.
За даними балансу на 31.12.2018 оборотні активи боржника збільшились з 25 750,3 тис.грн. до 75 290,0тис.грн., запаси боржника збільшились з 164,8тис.грн до 837,0 тис.грн., а товари - з 16 917,0 тис.грн. до 49 777,0 тис.грн., також збільшилась поточна кредиторська заборгованість з 14 965,0 тис.грн. до 35 950,0тис.грн., чисті доходи боржника зменшились з 164 651,0тис.грн. до 147 418,0 тис.грн. В примітках до річної фінансової звітності за 2018 рік зазначено, що вартість основних засобів, які знаходяться у власності боржник складає 8 841,0тис.грн., з яких 6 704,0тис.грн. - транспортні засоби.
При цьому матеріали справи містять відомості щодо факту продажу транспортних засобів, які перебували у власності банкрута протягом липня-серпня 2019 року та відсутність будь-яких активів станом на дату звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою.
Доведений факт перерахування коштів в підозрілий період, наявність на момент перерахування коштів кредиторської заборгованості в сумі 625 965,02 доларів США, що перевищує вартість активів, беручи до уваги відсутність допустимих та достатніх доказів в підтвердження правомірності правочинів які ставлять під сумнів. Зокрема відсутність доказів передачі боржнику товару, свідчить про наявність підстав вважати, що вчинені правочини спрямовані на зменшення активів боржника, всупереч положенням ст.20 Закону про банкрутство та ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Розглядаючи спірну ситуацію через призму ст. 42 Кодексу , які діяли на час здійснення спірних правочинів, суд вбачає наявність таких підстав, як:
боржник прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони;
боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим ;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна.
Суд наголошує на тому, що пасивна позиція відповідача, відсутність доказів отримання товару, та інших спростувань щодо фактів, викладених заявником у заяві, дає підстави суду погодитися із позицією заявника про визнання недійсними правочинів боржника по перерахуванню коштів відповідачеві з підстав, визначенихст. 42 Кодексу, як таких що спричинили збитки боржнику та , як наслідок, зробили його неплатоспроможним.
Погоджуючись із позицією заявника, суд виходить з того, що у відповідності до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Враховуючи зазначену норму, суд вважає допустимим розглядати дії боржника по перерахуванню коштів як правочини.
В умовах відсутності доказів існування пов'язаних із перерахуванням коштів інших правочинів, суд, враховуючи ст. 42 Кодексу , вважає за можливе розглянути спірні правочини, як самостійні на предмет їх недійсності.
Суд зауважує, що станом на дату перерахування коштів на користь третьої особи вже існувала сума заборгованості перед ОСОБА_1 (Shell Lubricants Supply Company B.V.) в розмірі 625 965,02 доларів США, яка в подальшому була покладена в основу підстави для звернення до суду із відповідною заявою та відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Ліном”.
Таким чином, вчинення боржником зазначених правочинів, за умови наявної кредиторської заборгованості фактично позбавило можливості задовольнити вимоги кредиторів хоча б частково за рахунок перерахованої суми на користь третьої особи, що явно суперечило інтересам кредиторів.
Умовою недійсності правочинів за ч. 1 ст. 42 Кодексу є наявність завдання збитків боржнику або кредиторам.
Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Суд зауважує, що станом на дату перерахування коштів на користь третьої особи вже існувала сума заборгованості перед Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) в розмірі 625 965,02 доларів США, яка в подальшому була покладена в основу підстави для звернення до суду із відповідною заявою та відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Ліном”.
Таким чином, вчинення боржником зазначених правочинів, за умови наявної кредиторської заборгованості фактично позбавило можливості задовольнити вимоги кредиторів хоча б частково за рахунок перерахованої суми на користь третьої особи, що явно суперечило інтересам кредитора та боржника.
Розмір збитків завданий кредитору кореспондується з сумою заборгованості, яка мала бути сплачена боржником у встановлені строки, на яку кредитор правомірно розраховував та за звичайних обставин отримав би, за умови якщо б його право не було порушено, в умовах відсутності активів у боржника на час відкриття провадження у справі про банкрутство, а також відстуності доказів позитивного матеріального результату для боржника за результатами здійснення спірних правочинів.
Причинний зв'язок між вказаною дією та збитками полягає в тому, що перерахована сума коштів на користь ТОВ “Вектор Плюс 5” фактично унеможливила погашення суми заборгованості перед кредиторами та в подальшому призвела до банкрутства самого боржника.
Що стосується такого елементу складу правопорушення як вина, то суд зауважує, що керівник боржника, як особа, уповноважена на вчинення дій від його імені, повністю обізнана про його фінансовий стан, у зв'язку з чим усвідомлює, що відчуження майна відбувається за умови наявної заборгованості перед іншими контрагентами, що свідчить про наявність умислу в його діях, який полягає в усвідомленні, що перерахування коштів на користь третьої особи унеможливить навіть часткове погашення кредиторської заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, в діях боржника наявний склад правопорушення, що дає підстави вважати завдані кредиторам та боржнику збитки доведеними.
Підсумовуючи зазначене, беручи до уваги, що факт перерахування коштів в підозрілий період за умови наявності кредиторської заборгованості та відсутності будь-яких інших активів, за рахунок яких було б можливо погасити вимоги кредиторів, що завдало збитків останнім є доведеним, суд дійшов висновку задовольнити заяву Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) б/н від 09.04.2021 та визнати недійсними правочини Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Ліном” щодо здійснення оплат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор Плюс 5” в сумі 2 978 704,00грн.
За змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги заявника щодо стягнення з відповідача на користь боржника 2 978 704,00грн.
Керуючись ст.ст.2, 7, 9, 42, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.3, 12, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Задовольнити заяву Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) б/н від 09.04.2021 про визнання недійсними правочинів боржника.
2.Визнати недійсними правочини Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ліном» щодо здійснення оплат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс 5» в сумі 2 978 704,00грн.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс 5» (81160, Львівська область, Пустомитівський р-н, селище міського типу Щирець, вул.Стуса, буд.12, ідентифікаційний код: 41485470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ліном» (87512, Донецька область, м.Маріуполь, Запорізьке шосе, буд.2А, ідентифікаційний код: 30552539) грошові кошти в сумі 2 978 704 (два мільйони дев'ятсот сімдесят вісім тисяч сімсот чотири гривні) 00 коп.
4. Видати наказ.
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів п.4 Прикінцевих та п.17 Перехідних положень.
Суддя П.В. Демідова
В судовому засіданні 08.07.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 09.07.2021.
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).