09.07.2021 Справа № 904/30/21
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальщик-2011" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі №904/30/21 (суддя Манько Г.В.; рішення ухвалене о 10:53 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 31.03.2021)
за позовом Першого заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури, м.Павлоград в інтересах держави в особі Петропавлівської селіщної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальщик-2011", смт.Петропавлівка, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за оренду комунального майна у розмірі 141588,00 грн., пені у розмірі 25894,87 грн.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Перший заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Петропавлівської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник-2011" про стягнення 141588,00 грн. заборгованості за оренду комунального майна та 25894,87 грн. пені.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані посиланням на обставини неналежного виконання відповідачем умов договору оренди транспортного засобу №58-04/16 від 18.04.2016 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів. За таке порушення на вимогу прокурора відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі №904/30/21 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальщик-2011" на користь місцевого бюджету в особі Петропавлівської селищної ради заборгованості за оренду комунального майна 141588 грн., пені 9548 грн. 02 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальщик-2011" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір в сумі 1896 грн. 84 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив із встановлення обставин неналежного виконання відповідачем умов Договору №58-04/16 від 18.04.2016 в частині оплати орендної плати орендованого транспортного засобу в сумі 141588, 00 грн.
При здійсненні перевірки розрахунків господарським судом встановлено, що за період прострочення, визначений прокурором у позовній заяві та у розрахунку суми позовних вимог, розмір пені складає 9548,02 грн., у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафу у зазначеній сумі, а в решті вимог про стягнення пені відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Комунальщик-2011" (відповідач) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
09.06.2021 від ТОВ "Комунальщик-2011" надійшла уточнена апеляційна скарга, відповідно до якої останній просить прийняти рішення, яким скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/30/21 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апелянт вважає, що вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі №904/30/21 прийняте з порушенням норм процесуального права.
За доводами скаржника, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не було подано заяву про застосування позовної давності з причин, які не залежали від нього, оскільки в процесі розгляду справи судом першої інстанції між позивачем та відповідачем велися перемовини про реструктуризацію, однак Петропавлівська селищна рада відхилила будь-які пропозиції в останній момент перед судовим засіданням, про яке ТОВ "Комунальщик-2011" не було повідомлене належним чином, відповідач не отримував повістки про виклик в суд, відповідно не був повідомлений про судове засідання та не мав змоги можливості заявити про застосування строків позовної давності.
Посилаючись на ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, скаржник просить апеляційний суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні вимог про стягнення заборгованості в сумі 31 464,00 грн.
Також, за доводами скаржника, у позовній заяві прокурор не надав доказів бездіяльності Петропавлівської селищної ради, у матеріалах справи відсутні докази звернення прокурора до подання позову до Петропавлівської селищної ради з повідомленням про звернення до суду, у зв'язку з чим дії прокурора вчинено з порушенням ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно суд не мав права приймати справу до розгляду.
Скаржник вважає, що в оскаржуваному рішенні немає підтвердження наявності підстав для представництва прокурора в суді та не вказано результати дослідження судом, чи знала Петропавлівська селищна рада про допущені порушення інтересів держави та чи отримувала повідомлення про звернення до суду від першого заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури.
Враховуючи те, що позивачем не було дотримано вищезазначених процесуальних норм, не надано доказів бездіяльності уповноваженого органу - Петропавлівської селищної ради, скаржник вважає, що суд не встановив обставини дотримання прокурором процедури, встановленої ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", що призвело до порушення судом норм процесуального права.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, про відкриття апеляційного провадження повідомлений шляхом направлення на його електрону адресу копії ухвали суду.
Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №904/30/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (суддя - доповідач) - Подобєд І.М., судді - Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Комунальщик-2011" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі №904/30/21; ухвалено розглянути апеляційну скаргу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини
18.04.2016 між Петропавлівською селищною радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (орендодавець) та ТОВ "Комунальщик-2011" (орендарем) укладено договір №58-04/16 оренди транспортного засобу, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб, зазначений у п. 1.3. договору.
Відповідно до п. 1.2. договору цільове призначення предмета оренди: проведення екскаваторних робіт з навантаженням.
Пункт 1.3. договору містить характеристику предмета оренди, відповідно до якої:
- вид транспортного засобу: екскаватор-навантажувач
- марка та модель: БАМ-2014
- державний реєстраційний номер:_________
- номер двигуна: НОМЕР_1
- номер шасі: НОМЕР_2
- залишкова вартість: 899000,00 грн.;
- рік випуску: 2016 рік
- опис технічного стану: задовільний.
В п. 1.4. договору зазначено, що предмет оренди обладнано: ківш об'ємом - 0,1 куб.м., відбійний гідравлічний молоток ПМГ-120.
Пунктом 2.1., 2.1.1. договору передбачено, що орендодавець протягом 5 робочих днів після набрання чинності договором передати орендарю предмет оренди в належному технічному стані за актом прийму-передачі. Орендар разом із предметом оренди передається технічна документація на останній, а саме: технічний паспорт, інструкція по експлуатації та сервісна книжка.
Умовами п.2.3. договору передбачені обов'язки орендаря, серед яких, зокрема, є обов'язок використовувати предмет оренди на умовах договору та відповідно до цільового призначення, визначеного п. 1.4. договору (п.п. 2.3.1.) та обов'язок своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.п. 2.3.2.).
Умовами п. 2.4. договору передбачені права орендаря, серед яких, в тому числі право самостійно визначити способи використання предмета оренди за умови п. 1.4. договору.
Відповідно до п. 3.1. договору розмір орендної плати за Договором становить 5244 грн. за місяць згідно розрахунку (Додаток №1).
В п. 3.2. договору зазначено, що орендну плату орендар незалежно від наслідків своєї громадської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря, не пізніше 25 числа поточного місяця.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що розмір, форма, порядок, періодичність та спосіб внесення орендної плати за договором можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою.
Відповідно до п. 4.5. договору за кожен календарний день прострочення у внесенні орендодавцю орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.
За прострочення повернення орендодавцеві предмета оренди орендар сплачує орендодавцеві за кожний календарний день прострочення штраф у розмірі 7% від розміру орендної плати, зазначеного у п. 3.1. договору (п. 4.6. договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання акта прийму передачі предмета оренди та діє до 18.04.2021. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення чи зміну договору по закінченню строку його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 5.1 договору).
Також до договору укладено додаток №1, яким погоджено розрахунок орендної плати транспортного засобу.
04.04.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. №269), в якій, зокрема, повідомив товариство про те, що воно має заборгованість перед Петропавлівською селищною радою за договором №58-04/16 від 18.04.2016 в сумі 31464,14 грн. та зазначив, що в разі непогашення заборгованості протягом місяця або ненадання плату реструктуризації заборгованості Петропавлівська селищна рада змушена буде звернутися до суду про примусове стягнення заборгованості.
19.06.2018 між Петропавлівською селищною радою (кредитором) та ТОВ "Комунальщик-2011" (боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно до п. 1.1. якого загальна сума грошового боргу (заборгованості) боржника перед кредитором, зокрема, за договором №58-04/16 від 18.04.2016 оренди транспортного засобу (екскаватор) складає 62928 грн.
В п. 2.1.1. договору про реструктуризацію боржник зобов'язався починаючи з липня 2018 року щомісячно протягом шести місяців перераховувати на рахунок кредитора платіж з реструктуризованої суми.
В п. 2.1.2. сторони погодили, що сплата боргу зазначеного в п. 1.1. буде проводитися боржником згідно наведеного у п. 2.1.2. графіку.
27.11.2020 Павлоградська місцева прокуратура направила Петропавлівській селищній раді лист (вих. №04/42/2-1463ВИХ-20), який отримано селищною радою 27.11.2020, про що свідчить відмітка на вказаному листі (а.с.28).
У вказаному листу прокуратура зазначила, що Петропавлівським відділом Павлоградської місцевої прокуратури, з метою встановлення наявності підстав для застосування прокурором представницьких повноважень на захист інтересів держави в сфері державної та комунальної власності, проводиться вивчення розміру та структури заборгованості з оренди комунального майна на території Петропавлівського району та встановлено, що в оренді ТОВ "Комунальщик-2011" перебуває господарська техніка, а саме екскаватор та сміттєвоз, які належать Петропавлівській селищній раді та є комунальною власністю, за ТОВ "Комунальщик-2011" рахується заборгованість за оренду вищезазначеної господарської техніки, яка до теперішнього часу залишається несплаченою. Враховуючи зазначене, з метою недопущення порушень економічних інтересів держави, з'ясування наявності підстав для застосування представницьких повноважень, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура просила Петропавлівську селищну раду надати до Петропавлівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури терміново - в строк до 27.11.2020 ґрунтовну інформацію про наявну заборгованість з орендної плати за користування комунальним майном Петропавлівської селищної ради, яка рахується за ТОВ "Комунальщик-2011", за оренду господарської техніки, до вищевказаної інформації прокуратура просила долучити копії відповідних підтверджуючих документів (договорів оренди з додатками, розрахунок суми заборгованості з орендної плати, період її утворення, тощо) та повідомити чи проводилась Петропавлівською селищною радою претензійно-позовна робота із боржником, якщо так - надати копії відповідних документів.
02.12.2020 Петропавлівська селищна рада направила до Петропавлівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури відповідь на вищезазначений лист, в якій повідомила, що ТОВ "Комунальщик-2011" має перед селищною радою заборгованість в сумі 289041 грн. за оренду господарської техніки, яка утворилась внаслідок скрутного фінансового становища ТОВ "Комунальщик-2011" у зв'язку з несплатою населенням комунальних послуг, які надає товариство. Також у вказаній відповіді Петропавлівська селищна рада зазначила, що нею проводилася претензійна робота та були укладені договори реструктуризації заборгованості, ТОВ "Комунальщик-2011" сплачує поточні фінансові зобов'язання, а коли дозволяє фінансове становище підприємства сплачує заборгованість, яка утворилась за минулі періоди (а.с.29).
Отримання вказаної відповіді прокуратурою підтверджується штампом , який міститься на цьому листі-відповіді (№16469-20 від 04.12.2020).
09.12.2020 Павлоградська місцева прокуратура звернулась до Петропавлівської селищної ради з листом (а.с.41), в якому, зокрема, зазначила про те, що Петропавлівська селищна рада тривалий час не звертається до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Комунальщик-2011" заборгованості з орендної плати, яка залишається не стягнутою та лише накопичується, у зв'язку з чим прокуратурою встановлено наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для її звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними заявами в інтересах держави в особі Петропавлівської селищної ради до ТОВ "Комунальщик-2011" про стягнення заборгованості з орендної плати.
28.12.2020 Павлоградська місцева прокуратура листом (вих. №04/42/2-1769ВИХ-20) повідомила Петропавлівську селищну раду про те, що прокуратурою прийнято рішення про звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою інтересах держави в особі Петропавлівської селищної ради до ТОВ "Комунальщик-2011" про стягнення заборгованості за договорами оренди комунального майна в сумі 147453 грн. та в сумі 141588 грн. та стягнення пені, а також зазначила, що у випадку самостійного звернення Петропавлівської селищної ради із аналогічними позовами про стягнення вищезазначеної заборгованості, надати відповідну інформацію в строк до 29.12.2020.
29.12.2020 Петропавлівська селищна рада направила Павлоградській місцевій прокуратурі лист (вих. №1272), яким повідомила останнього про те, що селищна рада самостійно звертатися з позовами до суду про стягнення з ТОВ "Комунальщик-2011" заборгованості за договорами оренди комунального майна та пені за даними договорами не має можливості у зв'язку з тим, що в її бюджеті не передбачені кошти на вищевказані цілі (а.с. 43).
З урахуванням викладеного, посилаючись на невжиття Петропавлівською селищною радою заходів, спрямованих на захист державних інтересів, зокрема, щодо стягнення заборгованості з орендної плати у період з липня 2017 року по червень 2018 року та з липня 2018 року по липень 2019 року, Павлоградська місцева прокуратура звернулась до з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Комунальщик-2011" заборгованості з оренди комунального майна в сумі 141588,00 грн. та пені в сумі 25894,87 грн. за період з травня по жовтень 2020 року.
За наслідками розгляду позову Павлоградської місцевої прокуратури господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
Задовольняючі частково позовні вимоги прокурора суд першої інстанції виходив із того, що судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем умов Договору №58-04/16 від 18.04.2016 в частині оплати орендної плати орендованого транспортного засобу в сумі 141588,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням цих зобов'язань у відповідача також виник обов'язок сплатити пеню в сумі 9548,02 грн.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Системне тлумачення положень частин третьої - п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво держави в суді у разі порушення або загрози порушення її інтересів у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на можливе порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурор знає причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Отже, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи мав місце факт незвернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2021 у справі №913/124/20.
При цьому слід враховувати ризик спливу передбаченого законом строку позовної давності для звернення за захистом порушеного права, про що також вказувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Враховуючи те, що Петропавлівська селищна рада жодних заходів для захисту інтересів держави протягом розумного строку після того як їй стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави в цьому випадку не вжила, зокрема, не звернулася самостійно до господарського суду з позовом та, враховуючи ризик спливу передбаченого законом строку позовної давності для звернення селищної ради з позовною вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати за період з серпня 2018 року по 01.11.2020 в сумі 141588 грн., на необхідність врахування чого вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також, враховуючи вищезазначене листування прокуратури з селищною радою, за результатами якого остання повідомила про те, що не має наміру звертатися до суду, колегія судді приходить до висновку про наявність у прокурора обґрунтованих підстав для захисту інтересів держави та, як наслідок, правомірності звернення до суду з цим позовом у даній справі.
Спірні правовідносини сторін за своєю правовою природою є господарськими правовідносинами, що виникли з договору оренди майна.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем орендної плати, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за оренду комунального майна в сумі 141588,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявленої прокурором вимоги про стягнення з товариства на користь позивача пені в сумі 25 894,87 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Між тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, при проведенні розрахунку розміру пені прокурором не було застосовано приписи статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а саме те, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи зазначене, здійснивши перевірку розрахунку суми пені, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про те, що за період прострочення, визначений прокурором у позовній заяві та у розрахунку суми позовних вимог, розмір пені складає 9548,02 грн. та, відповідно, підлягає стягненню саме у цій сумі.
Доводи скаржника про застосування строків позовної давності та про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не було подано заяву про її застосування, оскільки суд не повідомив товариство про судове засідання, колегія суддів вважає необґрунтованими в силу наступного.
Згідно з положенням статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд зазначає, що законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак, її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.04.2019 у справі №912/1104/18, від 20.09.2019 у справі №904/4342/18.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №200/11343/14-ц.
Отже умовою для вирішення апеляційним судом заяви відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції, є неналежне (без дотримання вимог процесуального законодавства) повідомлення його сторони про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2021 призначено судове засідання на 16.03.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 відкладено судове засідання у даній справі на 30.03.2021, в тому числі, у зв'язку з поданою заявою відповідача про відкладення розгляду справи.
Всі вищезазначені ухвали господарського суду були направлені на адресу ТОВ "Комунальщик-2011": вул. Свободи, буд. 139, смт Петропавлівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, 52740, та отримані останнім, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №4930013606368, №4930013826910, №4930014572807.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений господарським судом про всі судові засідання, які розглядались в суді першої інстанції, відповідно мав можливість подати заяви, клопотання, тощо, в тому числі про застосування строків позовної давності.
Враховуючи те, що ТОВ "Комунальщик-2011" як сторона спору було належним чином повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції в розумінні приписів статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, у нього відсутнє право на звернення з заявою про застосування позовної даності у справі на стадії апеляційного перегляду справи, відповідно, в апеляційного суду відсутні підстави для вирішення такої заяви скаржника.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують викладених вище висновків суду.
Тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені апелянтом у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальщик-2011" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі №904/30/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі №904/30/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.07.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя О.В. Березкіна