вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" липня 2021 р. Справа№ 911/53/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Поляк О.І.
Дідиченко М.А.
при секретарі: Реуцька Т.О.
представники сторін у судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Київської області від 18.03.2021 року про повернення заяви без розгляду
у справі №911/53/21 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом ОСОБА_1
до об'єднання співвласників житлового комплексу "Кантрі"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,-
У грудні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСЖК «КАНТРІ» оформлене протоколом №24 загальних зборів ОСЖК «КАНТРІ» від 27.12.2017 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2021 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, та встановлено строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали.(а.с. 23 )
Вищезазначеною ухвалою запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням доказів права власності 19-ти осіб, в тому числі позивача, на будинки Об'єднання співвласників житлового комплексу "КАНТРІ" станом на момент проведення спірних загальних зборів 27.12.2017 року;
- доказів права власності 19-ти осіб, в тому числі позивача, на будинки Об'єднання співвласників житлового комплексу "КАНТРІ" станом на момент проведення спірних загальних зборів 27.12.2017 року;
- Статуту Об'єднання співвласників житлового комплексу "КАНТРІ" в редакції чинній станом на момент проведення спірних загальних зборів 27.12.2017 року;
- доказів сплати судового збору в передбаченому законом порядку та розмірі.
Як вбачається з системи діловодства, 09.03.2021 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2021 року (а.с. 26-27) позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї матеріали повернуто заявнику без розгляду.
Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що направляючи заяву про усунення недоліків, позивачем не додано ні доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, що засвідчується актом господарського суду Київської області № 07-13/82/2021 від 09.03.2021 року, ні документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Тому, оскільки позивачем не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 16.01.2021 року про залишення позовної заяви без руху, позовну заяву повернуто на підставі ч.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України .
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 18.03.2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції при дослідженні документів, які надійшли на виконання ухвали від 16.01.2021 року про залишення позову без руху, не звернув увагу на перелік документів занесених до опису вкладення (наявність в переліку оригіналу квитанції), не з'ясував причини розбіжностей між описом вкладення та фактичною наявністю переданих йому документів, не звернув увагу на законодавство, яке регулює забезпечення діяльності поштового зв'язку, не перевірив зарахування судового збору на казначейський рахунок, в результаті чого виніс необґрунтовану ухвалу про повернення позовної заяви позивачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №911/53/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду на 06.07.2021 року.
05.07.2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі позивача та його представника, за наявними в матеріалах справи документами. Вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
У судове засідання 06.07.2021 року представники сторін не з'явились, про причини неявки відповідач суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 53-61)
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи , належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, задовольняючи клопотання позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСЖК «КАНТРІ», оформлених протоколом №24 від 27.12.2017 року - повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали.
Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням доказів права власності 19-ти осіб, в тому числі позивача, на будинки Об'єднання співвласників житлового комплексу "КАНТРІ" станом на момент проведення спірних загальних зборів 27.12.2017 року;
- доказів права власності 19-ти осіб, в тому числі позивача, на будинки Об'єднання співвласників житлового комплексу "КАНТРІ" станом на момент проведення спірних загальних зборів 27.12.2017 року;
- Статуту Об'єднання співвласників житлового комплексу "КАНТРІ" в редакції чинній станом на момент проведення спірних загальних зборів 27.12.2017 року;
- доказів сплати судового збору в передбаченому законом порядку та розмірі.
09.03.2021 року на виконання вимог ухвали через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї матеріали повернуто заявнику без розгляду, на підставі ч.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Повертаючи позовну заяву з доданими до неї документами, суд першої інстанції виходив з того, що направляючи заяву про усунення недоліків, позивачем не додано ні доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, що засвідчується актом господарського суду Київської області № 07-13/82/2021 від 09.03.2021 року, ні документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
В ч.ч. 1-4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Так, на виконання ухвали господарського суду Київської області від 16.01.2021 року представником позивача було направлено заяву про усунення недоліків з додатками, а саме:
- Квитанція про сплату судового збору;
- Копія статуту ОСЖК «Кантрі» в редакції від 30.11.2017 ;
- 19 (дев'ятнадцять) Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна;
- докази направлення заяви та додатків до неї відповідачу, а також копію ухвали № 911/53/21, роздруківку з сайту Укрпошта
З додатків апеляційної скарги, вбачається, що вказану заяву про усунення недоліків з додатками, 07.03.2021 було направлено до суду цінним листом з описом вкладення, що підтверджується копією опису Укрпошти.(а.с.42).
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 18.03.2021 року зазначив, що підставою для повернення позовної заяви стало невиконання вимог ухвали від 16.01.2021, проте відповідно до опису вкладення, оригінал квитанції про сплату судового збору позивачем було відправлено разом з іншими документами (а.с.42,45,65).
Як зазначено у ч. 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (Правила), оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Частиною 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до частини 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.
Згідно пункту 59 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Відповідно до пункту 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставили відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Також слід зазначити, що відповідно до приписів частини 3 статті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок», підпункту 27 пункту 2 Правил, підтвердженням надання послуг поштового зв'язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Враховуючи наведені положення законодавства, належними доказами відправлення стороні кореспонденції вважаються фіскальний чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а також опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується перелік документів, що були відправлені.
З вищевикладеного вбачається, що позивачем ОСОБА_1 було у повному обсязі виконано вимоги ухвали від 16.01.2021 та усунено усі вказаній в ній недоліки, в тому числі надано документ, який підтверджує сплату судового збору, а саме: Квитанція про сплату судового збору ;(1 арк.)
- Копія статуту ОСЖК «Кантрі» в редакції від 30.11.2017 ;(11 арк.)
- Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна;(43 арк.)
- докази направлення заяви та додатків до неї відповідачу, а також копію ухвали № 911/53/21, роздруківку з сайту Укрпошта (4 арк.)
Окрім того, відповідно до Інструкції з Діловодства в господарських судах України затвердженої Наказ Державної судової адміністрації України 20.02.2013 № 28:
2.4.6. Поштові повідомлення про отримання (або неотримання) процесуальних документів, що направляються учасникам судового процесу, підшиваються після відповідного процесуального документа.
2.4.7. Наявність документів і порядок їх розміщення у справі засвідчується підписом судді в описі на момент прийняття рішення, ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про призначення експертизи тощо.
2.4.8. Усі документи, що підшиваються до справи, мають бути лише в одному примірнику. У разі подання учасником судового процесу примірника документа, у тому числі письмового доказу зі справи, один примірник якого вже підшито до матеріалів справи, поданий наступний повертається особі, яка подала цей документ.
Як вбачається з автоматизованої системи «Діловодство», заява про усунення недоліків позовної заяви надійшла до канцелярії господарського суду Київської області 09.03.2021 року під вхід. №5502/21 о 12 год. 12 хв., але в матеріалах справи зазначена заява відсутня, також відсутня заява, або її копія, в переліку документів опису вкладення справи №911/53/21.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем ОСОБА_1 було у повному обсязі виконано вимоги ухвали від 16.01.2021 та усунено усі вказаній в ній недоліки, в тому числі надано документ, який підтверджує сплату судового збору, що підтверджується доказами долученими до апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при дослідженні документів, які надійшли на виконання ухвали від 16.01.2021 про залишення позову без руху, не звернув увагу на перелік документів занесених до опису вкладення (наявність в переліку оригіналу квитанції), не з'ясував причини розбіжностей між описом вкладення та фактичною наявністю переданих йому документів, не звернув увагу на законодавство, яке регулює забезпечення діяльності поштового зв'язку, не перевірив зарахування судового збору на казначейський рахунок, а тому помилково виніс ухвалу про повернення заяви позивачеві.
Згідно з вимогами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставне застосування п.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та, як наслідок, неправомірне повернення позовної заяви.
Оцінюючи вищенаведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Київської області від 18.03.2021 у справі № 911/53/21 скасуванню.
Керуючись статтями 267, 270, 271, 273, 275, 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 18.03.2021 року у справі №911/53/21 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Київської області від 18.03.2021 року у справі №911/53/21 скасувати.
Матеріали справи № 911/53/21 передати для продовження розгляду до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 07.07.2021
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді О.І. Поляк
М.А. Дідиченко