вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" червня 2021 р. Справа№ 910/2945/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
при секретарі судового засідання Позюбан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 про залишення позову без розгляду
у справі № 910/2945/21 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт"
про стягнення 1 128 180,48 грн,
представники сторін в судове засідання не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" про стягнення 1 128 180,48 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/2945/21 позов ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" до ТОВ "Гровінг Стейт" про стягнення 1 128 180,48 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/2945/21 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Так, апелянт зазначає, що він як єдиний уповноважений представник позивача не міг взяти участь в судових засіданнях суду першої інстанції у зв'язку з хворобою на коронавірусну інфекцію, що підтверджується довідкою результатів лабораторного дослідження. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що уся надіслана на адресу позивача судова кореспонденція за дорученням уповноваженого представника була отримана іншою юридичною особою, однак у зв'язку з хворобою директора та введеними в м. Києві обмеженнями в пересуванні громадським транспортом, він не зміг вчасно ознайомитись з ухвалами суду та, відповідно, прибути до суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021, апеляційна скарга у справі № 910/2945/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.04.2021, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Авістар", розгляд справи призначено на 24.06.2021, запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом встановлених в названому процесуальному документі строків.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апелянта, відповідач зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права на підставі вірної оцінки обставин справи. Так, відповідач наполягає на тому, що подані апелянтом докази результатів лабораторного дослідження є підробленими, оскільки у відповідності до наданої на адвокатський запит відповіді ПП «Фірма «Савон» громадянин Кравцов С.С. в лабораторіях центру не проводив жодних досліджень. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що доводи апелянта про неможливість прибуття директора товариства в засідання суду у зв'язку з хворобою є належним чином недоведені та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. За доводами відповідача, директор позивача мав об'єктивну можливість прибути в засідання суду та/або направити свого представника.
Представниками сторін в засіданні суду 24.06.2021 надано усні пояснення та оголошено перерву до 30.06.2021, про що присутні представники учасників справи повідомлені під розписку.
В судове засідання 30.06.2021 представники сторін не з'явились.
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, яке задоволено судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду спору, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
За змістом п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, врахувавши пояснення представника сторін, що були надані в попередньому судовому засіданні, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що у лютому 2021 року ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" про стягнення заборгованості у розмірі 1 128 180,48 грн, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу права вимоги від 24.11.2017 року № 24112017/1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 року позовну заяву ТОВ "ФК "Авістар" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2945/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.04.2020 у зв'язку з неявкою учасників справи.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки позивач вдруге не з'явився в підготовче засідання суду, при цьому, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не направив будь-якої заяви про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з чим нез'явлення представника позивача перешкоджає вирішенню спору, то позов у даній справі підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Судова колегія, за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, не погоджується з вищевикладеними висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якому розглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (ч. 1 ст. 182 ГПК України).
Частиною 2 статті 183 ГПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
За змістом ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 196 ГПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, у разі якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права процесуального законодавства в сукупності.
Так, Господарським процесуальним законом чітко розмежовано стадії розгляду спору, зокрема, підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті в судовому засіданні (Глава 6 Розділу III «Позовне провадження»).
Таким чином, виходячи із правового аналізу визначених чинним процесуальним законом сукупності норм, судова колегія приходить до висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, визначених в п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Подібні за своїм змістом правові висновки викладені в постановах Верховного Суду у справах № 759/15271/17 від 21.10.2019, № 761/8849/19 від 11.03.2020, № 760/22245/18 від 18.01.2021, № 569/5089/17 від 20.01.2021, № 598/2250/19 від 10.02.2021, 752/21845/19 від 19.05.2021.
Враховуючи те, що розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, і з урахуванням правових позицій Верховного Суду, суд першої інстанції, на переконання судової колегії, передчасно залишив позовну заяву без розгляду в порядку п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виходячи з того, що представник позивача вдруге не з'явився в підготовче засідання, а не в судове засідання.
Колегія суддів, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 названого Закону).
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04, № 29465/04).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ вказав, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France).
Крім того, у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.
Особі, яка звернулась до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Можливість для особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду.
У пункті 52 рішення від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України" (заява № 377/02) ЄСПЛ виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду: Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке згідно з практикою ЄСПЛ включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (рішення у справі від 01.03.2002 "Кутіч проти Хорватії" (заява № 48778/99).
Водночас, усталеною практикою ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява № 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення передчасної ухвали суду.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/2945/20 підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до місцевого господарського суду.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" на ухвалу Господарського міста Києва від 29.04.2021 підлягає задоволенню.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду та передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним спору, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" на ухвалу Господарського міста Києва від 29.04.2021 про залишення позову без розгляду у справі №910/2945/20 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 про залишення позову без розгляду у справі №910/2945/20 скасувати.
3. Справу №910/2945/20 направити до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді А.І. Мартюк
Л.П. Зубець
Повний текст постанови складено 09.07.2021.