ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
09 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/370/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО»
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 (суддя суду першої інстанції Бездоля Ю.С., дата і місце постановлення рішення: 21.04.2021 (повний текст складено - 26.04.2021), м. Одеса, просп. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області)
по справі № 916/370/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ»
до відповідача: Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО»
про стягнення 58045,51 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» про стягнення 58045,51 грн., з яких: 39880,50 грн. основного боргу, 3426,97 грн. пені, 1986,28 грн. інфляційних втрат, 787,61 грн. 3% річних та 11964,15 грн. штрафу.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №03/11 від 05.11.2019.
31.03.2021 за вх.№8831/21 до суду першої інстанції від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнятий судом до розгляду, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ», із посиланням зокрема на сумнів у достовірності та дійсності видаткових накладних, оскільки за посиланнями відповідача виключно директор ТОВ «ДЖЕРЕЛО» ОСОБА_1 мав право отримувати товари за договором поставки №03/11 від 05.11.2019, а видаткові накладні містять різні підписи (без зазначення прізвища, ім'я по батькові) та містять різні печатки. За таких обставин, на думку відповідача, ціна позову, визначена позивачем, не відповідає дійсності.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» задоволено повністю; стягнуто з Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» 39880,50 грн основного боргу, 3426,97 грн пені, 1986,28 грн інфляційних втрат, 787,61 грн 3% річних, 11964,15 грн штрафу та 2270 грн судового збору.
Приймаючи рішення щодо стягнення основного боргу, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором поставки №03/11 від 05.11.2019, не сплатив у передбачені договором розміри та строки вартість поставленого товару, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» про стягнення з відповідача 39880,50 грн. основного боргу.
Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу за поставлений товар, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 3426,97 грн. пені, 1986,28 грн. інфляційних втрат, 787,61 грн. 3% річних та 11964,15 грн. штрафу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 по справі №916/370/21.
З рішенням господарського суду Одеської області від 21 квітня 2021 року по справі № 916/370/21 ТОВ «ДЖЕРЕЛО» незгодне повністю, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції недосліджені належним чином письмові докази по справі, а саме договір поставки та його умови: що треба вважати партією товару; до якої партії товару безпосередньо належить заборгованість за переданий товар і коли виникло зобов'язання щодо оплати партії товару в якої є товар по якому безпосередньо виникла заборгованість.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належну оцінку письмовим доказам, що містяться в матеріалах справи, а саме листу Відповідача від 01.12.2020 року щодо повернення товару, який підписано керівником підприємства, отже єдиною особою, яка може згідно статуту підприємства вчиняти відповідні дії без довіреності.
Окрім того, апелянт посилається на те, що по договору поставки № 03/11 від 05.11.2019 Сторони не узгоджували відповідальних осіб Відповідача, зразок їх підпису та зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа Відповідача буде приймати товар. Відповідач довіреностей на прийом товару по договору поставки № 03/11 від 05.11.2019 не видавав. Отже, єдиною особою, яка має право вчиняти дії від імені Відповідача без довіреності, є директор ТОВ «ДЖЕРЕЛО» Кулик Петро Олександрович.
Однак, у видаткових накладних по договору поставки № 03/11 від 05.11.2019р., на які посилається Позивач в обґрунтування своїх вимог у позові і які прийняті господарським судом Одеської області, містяться різні підписи та різні печатки у графі «отримано товар».
Апелянт доходить до висновку, що такі видаткові накладні викликають сумнів у їх достовірності та дійсності, що свідчить про те, що ціна позову визначена Позивачем, не відповідає дійсності.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить Рішення господарського суду Одеської області від 21 квітня 2021 року по справі № 916/370/21 скасувати, а у задоволенні позовної заяви ТОВ «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» - відмовити.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/370/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи № 916/370/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 по справі №916/370/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/370/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
20.05.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/370/21.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 по справі №916/370/21; розгляд апеляційної скарги Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 по справі №916/370/21 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 24.06.2021. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
14.06.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 по справі №916/370/21.
Позивач зазначає, що умови договору поставки належно оцінені, детально розглянуті та повністю досліджені судом першої інстанції.
Позивач вказує, що підписання Листа-відповіді на претензію від 01.12.2020 ОСОБА_1 ніяким чином не спростовує того факту, що інтереси юридичної особи можуть бути представлені іншими особами на підставі виданих довіреностей.
Позивач не погоджується з посиланням апелянта на те, що ним на виконання пункту 4.9. Договору не видавалось будь-яких довіреностей та не повідомлялось Позивача про матеріально відповідальних осіб, зразки підпису та печатки (штампу), оскільки у матеріалах справи міститься копія довіреності від 19.03.2019 року б/н, видана директором апелянта - ОСОБА_1 на ОСОБА_2 та підписаним Додатком №1 (Довіреність) до Договору від 05.11.2019.
Позивач також зазначає, що з проведеного аналізу видаткових накладних вбачається, що під час приймання товару покупцем не використовувалися інші печатки, крім тих, які наведені в Додатку №1 (Довіреність) до Договору («основна» печатка та печатка «для документів»). Крім того, правомірність існування декількох примірників печаток (штампів) підтверджується п. 2.4. Статуту Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» (чинного на момент підписання), відповідно до якого Товариство має основну круглу печатку зі своїм найменуванням, додаткові круглі печатки та штампи. Отже, всі взірці печаток, які використовувалися Відповідачем під час засвідчення підпису на видаткових накладних, наведені у Додатку №1 (Довіреність) до Договору від 05.11.2019.
Окрім того, позивач вказав, що факт здійснених поставок та реального руху Товару підтверджується Товарно-транспортними накладними та Податковими накладними. Періодичні оплати за Договором, а також прохання Відповідача щодо здійснення повернення отриманого Товару, є свідченням його отримання.
Керуючись викладеним вище позивач просить залишити Рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/370/21 від 21.04.2021 без змін, а апеляційну скаргу Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» - без задоволення.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 25.05.2021, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/370/21, направлялася на електронну адресу позивача та відповідача 26.05.2021 та була отримана в цей же день, що підтверджується роздруківками з електронної пошти.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/370/21, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 27.05.2021. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційних скарг в письмовому провадженні без виклику сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом.
05.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» (постачальник, позивач) та Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» (покупець, відповідач) укладено договір поставки №03/11, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупця товари у зумовлені цим договором строки, а покупець зобов'язався прийняти вказані товари і сплатити за них визначену грошову суму (п.1.1).
Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що підлягає поставці, а також адреса і дата здійснення поставки узгоджуються Сторонами на кожну партію окремо і в подальшому зазначаються у накладних, які відіграють роль специфікації до цього Договору та стають його невід'ємною частиною. Таке узгодження може відбутися у будь-якій зручній для Покупця та Постачальника формі, зокрема, письмово, факсом, електронною поштою, усно, в тому числі по телефону, тощо. Додатково Сторони в разі необхідності можуть визначити інші умови поставки.
Поставка товарів за цим Договором здійснюється на умовах СРТ-склад Покупця у відповідності до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2010, якщо інше не буде узгоджено Сторонами щодо окремих партій (п. 4.1.).
Приймання поставлених товарів за кількістю та якістю проводиться Покупцем в день поставки шляхом перевірки відповідності вищезгаданих показників товару даним, задекларованим у документах, що стосуються такого товару та підлягають переданню разом з ним. Додатково перевіряється повнота та належне оформлення зазначених документів (п.4.2.).
У випадку виявлення ознак невідповідності товару встановленим вимогам Покупець зобов'язаний призупинити приймання такої партії товару та залучити для складання акту невідповідності товару за кількістю та/або якістю (далі - акт невідповідності) представника Перевізника/Експедитора та одночасно повідомити про це Постачальника. Покупець зобов'язаний протягом 24 годин з моменту складання направити Постачальнику копію акту невідповідності на його електронну пошту або факсом з одночасним надсиланням оригіналу поштою (п.4.3.).
Акт невідповідності кількості товару, що зазначена в товаро-супровідних документах і фактично поставленій кількості товару, складений без участі представника Перевізника/Експедитора, є недійсним (п.4.4.).
Покупець зобов'язаний повідомити Постачальника про можливе порушення останнім будь-яких положень цього Договору та узгоджених умов поставки протягом 2 (двох) календарних днів з моменту здійснення відповідної поставки, в іншому випадку такі положення та умови вважатимуться повністю дотриманими, що означатиме передання Постачальником товарів, найменування, кількість, асортимент, якість, ціна, пакування, маркування та інші параметри яких повністю відповідають вимогам цього Договору та домовленостям Сторін, разом з усією необхідною належним чином оформленою документацією у погоджені строки та місце (п.4.7.).
Покупець може повідомити Постачальника про матеріально відповідальних осіб Покупця, зразок їх підпису та про зразок печатки (штампу), якою (яким) матеріально відповідальна особа Покупця, що буде приймати Товар, завірятиме свій підпис на накладних або інших документах, що стосуються цього Договору (п.4.9.).
У випадку неможливості надання Покупцем оригіналів довіреності на отримання партії Товару, достатнім фактом підтвердження отримання Товару є накладна, підписана представником Покупця в місці доставки Товару (п.4.10.).
Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення готівки в касу постачальника (п. 5.1.).
Оплата партії товару проводиться покупцем протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту поставки (дати підписання накладної), якщо інші строки не погоджені сторонами щодо окремої партії товару (п.5.2.).
Загальна сума даного договору визначається шляхом складання вартості всіх партій товару, переданих за окремими накладними протягом терміну дії даного договору (п.5.3.).
При порушенні умов договору винна сторона несе відповідальність передбачену цим договором та чинним законодавством України, по всіх питаннях неврегульованих договором сторони керуються чинним законодавством України (п.6.1.).
Сторона, яка порушила строки виконання грошового зобов'язання, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення, нараховану на повну суму порушеного грошового зобов'язання за кожний день порушення строку його виконання (п.6.2.).
У випадку порушення покупцем терміну оплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та не оплаченого в строк товару (п.6.6.).
Стягнення та штрафні санкції по цьому договору нараховуються за весь період прострочення виконання зобов'язань. Позовна давність по всім вимогам, пов'язаним із здійсненням розрахунків за продукцію по цьому договору, включаючи вимоги щодо сплати стягнень, неустойки, пені, штрафу, тощо, складає 3 (три) роки (п. 6.8.).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020. Договір вважається автоматично пролонгованим на календарний рік, якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії не повідомить іншій протилежне. Кількість таких пролонгацій не обмежується (п.8.1.).
Сторони мають право достроково розірвати даний договір та припинити його дію в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це іншу сторону неменше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання (п.8.2.).
У випадку дострокового розірвання даного договору з ініціативи покупця, він повинен здійснити остаточний розрахунок за отриманий товар до дати припинення дії договору незважаючи на те, що терміни оплати по окремих партіях товару, визначені відповідно до п.5.2 даного договору, можуть бути незакінченими на дату такого дострокового припинення (п.8.3.).
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, які мали місце під час його дії, а також від виконання взятих за ним зобов'язань (п.8.4.).
Додатком до договору №03/11 від 05.11.2019 (т.2 а.с. 6) є довіреність від 09.11.2019 на ОСОБА_3 . Відповідно до вказаного додатку до договору №03/11 від 05.11.2019 покупець повідомив постачальника про зразки підписів та взірці відбитків печаток (штампів), якими матеріально відповідальні особи, що уповноважені покупцем приймати від постачальника цінності згідно з договором, завіряють на супровідних документах свої підписи про одержання цінностей; покупець заявив, що приймання продукції, наданої постачальником згідно з даним договором, будуть здійснювати уповноважені ним матеріально відповідальні особи: ОСОБА_3 .
Також в матеріалах справи наявна видана відповідачем довіреність від 19.03.2019 на ОСОБА_2 (т.2 а.с.7).
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 443736,10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:
- №СД000000978 від 18.11.2019 на суму 20052,36 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 03.01.2020;
- №СД000001030 від 02.12.2019 на суму 2648,16 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 17.01.2020;
- №СД000001056 від 09.12.2019 на суму 12140,64 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 24.01.2020;
- №СД000001085 від 16.12.2019 на суму 2483,46 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 31.01.2020;
- №СД000001111 від 26.12.2019 на суму 3434,40 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 10.02.2020;
- №СД000001147 від 30.12.2019 на суму 26960,64 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 14.02.2020;
- №СД000000002 від 02.01.2020 на суму 6501,60 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 17.02.2020;
- №СД000000024 від 13.01.2020 на суму 2619,36 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 28.02.2020;
- №СД000000052 від 20.01.2020 на суму 6717,36 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 06.03.2020;
- №СД000000082 від 27.01.2020 на суму 10502,22 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 13.03.2020;
- №СД000000104 від 03.02.2020 на суму 7586,64 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 20.03.2020;
- №СД000000137 від 10.02.2020 на суму 9092,40 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 27.03.2020;
- №СД000000160 від 17.02.2020 на суму 1443,18 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 03.04.2020;
- №СД000000190 від 24.02.2020 на суму 4922,64 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 10.04.2020;
- №СД000000219 від 02.03.2020 на суму 3680,40 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 17.04.2020;
- №СД000000254 від 10.03.2020 на суму 10069,02 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 25.04.2020;
- №СД000000278 від 16.03.2020 на суму 15171,24 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 01.05.2020;
- №СД000000299 від 17.03.2020 на суму 3931,20 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 02.05.2020;
- №СД000000303 від 18.03.2020 на суму 16579,20 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 03.05.2020;
- №СД000000326 від 30.03.2020 на суму 7971,84 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 15.05.2020;
- №СД000000337 від 01.04.2020 на суму 49417,20 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 17.05.2020;
- №СД000000356 від 06.04.2020 на суму 1047,60 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 22.05.2020;
- №СД000000375 від 13.04.2020 на суму 1808,64 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 29.05.2020;
- №СД000000396 від 20.04.2020 на суму 4396,32 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 05.06.2020;
- №СД000000415 від 27.04.2020 на суму16677,44 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 12.06.2020;
- №СД000000441 від 05.05.2020 на суму 7138,80 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 20.06.2020;
- №СД000000467 від 11.05.2020 на суму 2285,52 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 26.06.2020;
- №СД000000490 від 18.05.2020 на суму 7816,62 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 03.07.2020;
- №СД000000518 від 25.05.2020 на суму18181,12 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 10.07.2020;
- №СД000000543 від 03.06.2020 на суму 18086,40 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 19.07.2020;
- №СД000000575 від 08.06.2020 на суму 11137,32 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 24.07.2020;
- №СД000000604 від 15.06.2020 на суму 17376,24 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 31.07.2020;
- №СД000000629 від 18.06.2020 на суму 4290,00 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 03.08.2020;
- №СД000000637 від 22.06.2020 на суму 8178,72 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 07.08.2020;
- №СД000000677 від 30.06.2020 на суму 49187,36 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 15.08.2020;
- №СД000000702 від 06.07.2020 на суму 18125,64 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 21.08.2020;
- №СД000000729 від 13.07.2020 на суму 12578,64 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 28.08.2020;
- №СД000000746 від 20.07.2020 на суму 6505,44 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 04.09.2020;
- №СД000000770 від 27.07.2020 на суму 40525,76 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 11.09.2020;
- №СД000000796 від 03.08.2020 на суму 1509,12 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 18.09.2020;
- №СД000000848 від 17.08.2020 на суму 7842,24 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 02.10.2020;
- №СД000000877 від 24.08.2020 на суму 4996,50 грн., дата виникнення обов'язку по оплаті 09.10.2020.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки здійснених поставок, оплат, повернень, а також штрафних санкцій, відповідачем частково сплачено за поставлений товар суму 403855,60 грн.
В матеріалах справи наявна претензія Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» на адресу Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» від 24.11.2020 №51 про сплату 39880,50 грн.
У відповіді на претензію (вих.№659 від 01.12.2020) Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» запропонувало повернути продукцію на заявлену у претензії суму.
Як вбачається з наявних матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» направило на адресу Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» відповідь на лист від 01.12.2020 вих.№659 (вих.№52 від 15.12.2020), в якій зазначило про необхідність погасити заборгованість у термін до 31.12.2020 та підписати акти звірки взаємних розрахунків станом на 15.12.2020.
В матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків станом на серпень 2020 року (акт підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» та Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО»), за яким кінцеве сальдо на користь позивача склало 92083,30 грн., а також акт звірки взаєморозрахунків станом на період 01.11.2019-10.02.2021 (акт підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ»), за яким кінцеве сальдо на користь позивача склало 39880,50 грн.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивач також надав до суду наступні документи:
- товарно-транспортні накладні №СД0000978 від 18.11.2019; №СД0001111 від 26.12.2019; №СД0001147 від 30.12.2019; №СД0000024 від 13.01.2020; №СД0000052 від 20.01.2020; №СД0000082 від 27.01.2020; №СД00000104 від 03.02.2020; №СД0000160 від 17.02.2020; №СД0000190 від 24.02.2020; №СД0000219 від 02.03.2020; №СД0000254 від 10.03.2020; №СД0000278 від 16.03.2020; №СД0000299 від 17.03.2020; №СД0000303 від 18.03.2020; №СД0000326 від 30.03.2020; №СД0000337 від 01.04.2020; №СД0000356 від 06.04.2020; №СД0000375 від 13.04.2020; №СД0000396 від 20.04.2020; №СД0000415 від 27.04.2020; №СД000041 від 05.05.2021; №ТрА000447 від 11.05.2021; №СД0000490 від 18.05.2020; №СД0000543 від 03.06.2020; №СД0000575 від 08.06.2020; №СД0000604 від 15.06.2020; №СД0000629 від 18.06.2020; №СД0000637 від 22.06.2020; №СД0000677 від 30.06.2020; №СД0000702 від 06.07.2020; №СД0000729 від 13.07.2020; №СД0000746 від 20.07.2020; №СД0000770 від 27.07.2020; №СД0000796 від 03.08.2020; №СД0000848; №СД0000877;
- податкові накладні №978 від 18.11.2019; №1056 від 09.12.2019; №1030 від 02.12.2019; №1147 від 30.12.2019; №1111 від 26.12.2019; №1085 від 16.12.2019; №24 від 13.01.2020; №2 від 02.01.2020; №82 від 27.01.2020; №52 від 20.01.2020; №137 від 10.02.2020; №104 від 03.02.2020; №190 від 24.02.2020; №160 від 17.02.2020; №254 від 10.03.2020; №219 від 02.03.2020; №326 від 30032020; №303 від 18.03.2020; №299 від 17.03.2020; №278 від 16.03.2020; №375 від 13.04.2020; №356 від 06.04.2020; №337 від 01.04.2020; №415 від 27.04.2020; №396 від 20.04.2020; №518 від 25.05.2020; №490 від 18.05.2020; №467 від 11.05.2020; №441 від 05.05.2020; №604 від 15.06.2020; №575 від 08.06.2020; №543 від 03.06.2020; №677 від 30.06.2020; №637 від 22.06.2020; №629 від 18.06.2020; №702 від 06.07.2020; №729 від 13.07.2020; №770 від 27.07.2020; №746 від 20.07.2020; №848 від 17.08.2020; №877 від 24.08.2020; №796 від 03.08.2020.
Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Щодо наданих до позовної заяви видаткових накладних, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За змістом п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
У Постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
В Постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, потрібно дослідити чи печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
Відповідно до п. 4.9. Договору Покупець може повідомити Постачальника про матеріально відповідальних осіб Покупця, зразок їх підпису та про зразок печатки (штампу), якою (яким) матеріально відповідальна особа Покупця, що буде приймати Товар, завірятиме свій підпис на накладних або інших документах, що стосуються цього Договору.
У апеляційній скарзі, Відповідач заявляє, що ним на виконання цього пункту Договору, не видавалось будь-яких довіреностей та не повідомлялось Позивача про матеріально відповідальних осіб, зразки підпису та печатки (штампу).
Дане твердження Відповідача спростовується виданою директором ОСОБА_1 Довіреністю від 19.03.2019 року б/н на ОСОБА_2 та підписаним Додатком №1 (Довіреність) до Договору від 05.11.2019.
З проведеного аналізу видаткових накладних вбачається, що під час приймання товару покупцем не використовувалися інші печатки, крім тих, які наведені в Додатку №1 (Довіреність) до Договору («основна» печатка та печатка «для документів»). Крім того, правомірність існування декількох примірників печаток (штампів) підтверджується п. 2.4. Статуту Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» (чинного на момент підписання) відповідно до якого Товариство має основну круглу печатку зі своїм найменуванням, додаткові круглі печатки та штампи. Отже, всі взірці печаток, які використовувалися Відповідачем під час засвідчення підпису на видаткових накладних, наведені у Додатку №1 (Довіреність) до договору від 05.11.2019.
Доказів незаконного використання печаток, проведення службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, викрадення, втрати або іншого вибуття печатки з володіння відповідача, а також доказів звернення до правоохоронних органів за фактом викрадення, втрати чи незаконного використання печатки, відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відсутні підстави вважати, що печатки Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» на видаткових накладних використовувались незаконно та без відома директора означеного підприємства.
Щодо різних підписів на видаткових накладних, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ відносно ТОВ «ДЖЕРЕЛО», керівником та підписантом ТОВ «ДЖЕРЕЛО» є виключно ОСОБА_1 - директор, що надає йому право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності. Тобто представництво інтересів юридичної особи ОСОБА_1 не потребує отримання довіреності представництво інтересів, іншими особами - потребує.
Однак, колегія суддів не погоджується з посиланням апелянта, що виключно ОСОБА_1 був уповноважений від імені відповідача підписувати видаткові накладні до договору №03/11 від 05.11.2019.
Як було встановлено вище, Додатком до договору №03/11 від 05.11.2019 (т.2 а.с. 6) є довіреність від 09.11.2019 на ОСОБА_3 . Відповідно до вказаного додатку до договору №03/11 від 05.11.2019 покупець повідомив постачальника про зразки підписів та взірці відбитків печаток (штампів), якими матеріально відповідальні особи, що уповноважені покупцем приймати від постачальника цінності згідно з договором, завіряють на супровідних документах свої підписи про одержання цінностей; покупець заявив, що приймання продукції, наданої постачальником згідно з даним договором, будуть здійснювати уповноважені ним матеріально відповідальні особи: ОСОБА_3 .
Окрім того, в матеріалах справи міститься довіреність Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» на ім'я ОСОБА_2 , якою останнього, окрім іншого уповноважено підписувати від імені підприємства договори, фінансові документи.
Оскільки підписи на видаткових засвідчені печаткою відповідача, то можливо дійти висновку про те, що підписи на документах виконувалися повноважними особами відповідача.
Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що надані позивачем видаткові накладні є належними доказами здійснення фінансових операцій на виконання умов договору №03/11 від 05.11.2019.
Колегія суддів також зазначає, що факт здійснених поставок та реального руху Товару підтверджується Товарно-транспортними накладними, Податковими накладними та періодичними оплатами товару за Договором.
Щодо оцінки листа відповідача вих. №659 від 01.12.2020, колегія суддів зазначає наступне.
Даним листом відповідач фактично визнав наявну заборгованість, зазначив, що причиною формування заборгованості є скупчення продукції на його складах та заборгованість третіх осіб перед ним, а також запропонував погасити заборгованість шляхом повернення продукції на заявлену у Претензії суму.
Отже даний лист є ще одним доказом, яким встановлено існування заборгованості відповідача перед позивачем.
Окрім того підписання Листа-відповіді на претензію від 01.12.2020 року ОСОБА_1 ніяким чином не спростовує того факту, що інтереси юридичної особи можуть бути представлені іншими особами на підставі виданих довіреностей.
Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором поставки №03/11 від 05.11.2019, не сплатив у передбачені договором розміри та строки вартість поставленого товару, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ» про стягнення з відповідача 39880,50 грн. основного боргу.
Щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата відповідачем пені та штрафу передбачена п.п. 6.2, 6.6 договору поставки №03/11 від 05.11.2019.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу за поставлений товар, перевіривши розрахунки позивача та встановивши, що вони є обґрунтованими, арифметично вірними, відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 3426,97 грн. пені, 1986,28 грн. інфляційних втрат, 787,61 грн. 3% річних та 11964,15 грн. штрафу.
Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Приймаючи дане рішення, суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновки апеляційного господарського суду:
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 по справі №916/370/21 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржене рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 по справі №916/370/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 по справі №916/370/21 залишити без змін.
Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.
Постанову складено та підписано 09.07.2021.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: В.В. Бєляновський
І.Г. Філінюк